Вона посадила брата президента, який призначив її на посаду... Вона живе на одну зарплату. Правда, вельми солідну, навіть за румунськими мірками: згідно з останньою декларацією про доходи, її середньомісячний заробіток – трохи більше, ніж 2,8 тисячі євро. Тим не менш, суть від цього не змінюється.

У її власності – двокімнатна квартира в Бухаресті, придбана у 2007 році по іпотеці. Особистого автомобіля та нерухомості не має. Будинків і заміських «замків» з видом на море із триметровим парканом з білого каменю по периметру, та ще з камерами відеоспостереження та армією нероб-охоронців, до чого так звикла наша доморощена (і не тільки наша) еліта, за нею теж не числиться. Немає і рахунків зі семизначними нулями в іноземних банках, як немає і фірм у далеких офшорах. На роботу вона їде службовим авто.
Це не зі сфери фантастики. Реальне життя реального державного чиновника, керівника однієї з найавторитетніших держустанов Румунії, головного прокурора Національного управління по боротьбі з корупцією Лаури Кодруци Ковесі. При цьому, її називають найсильнішою жінкою країни Румунія і грозою румунських корупціонерів.

Взяв хабар – до в’язниці...

Незважаючи на таку скромну картину «життя відповідно до достатків», її послужному списку може позаздрити будь-який чоловік. У 19 років вона стала віце-чемпіоном Європи з баскетболу, а вже у 33 роки – наймолодшою і першою в історії Румунії жінкою – генеральним прокурором.
До того ж, вона була єдиним генеральним прокурором країни, який виконав свій мандат від початку до кінця, як кажуть, «від дзвінка до дзвінка». Наступною сходинкою у 2013 році стало призначення Лаури Ковесі керівником румунського Національного управління по боротьбі з корупцією. Призначив її на цю посаду екс-президент Траян Бесеску, а чинний глава держави Клаус Йоханніс підписав указ про продовження її мандата до 2019 року. До речі, головним політичним гаслом президента Йоханніса стало «створення в країні нового політичного класу без корупції та хабарництва».
Досягнуті керованим Ковесі управлінням результати не просто вражають. Розкриті та оприлюднені факти корупції та імена відправлених за ґрати чиновників вищого ешелону влади країни змусили багато сусідніх (і не тільки) держав уважно придивитися до румунського досвіду боротьби з цим вселенським злом. Молдова вже запросила для обміну досвідом декількох співробітників румунського управління, які зараз працюють у Кишиневі. Румунським досвідом всерйоз зацікавилася і Болгарія. Обговорюються пропозиції про обмін досвідом з Україною.
Французи нагородили Лауру Орденом Почесного легіону, американці – премією «Мужні жінки Румунії», а з вітчизняних орденів – найвища нагорода країни, «Зірка Румунії». Однак, вона не вважає нагороди еталоном досягнень. «Не нагороди та реалії визначають комфортність нашого життя, а результати нашої роботи», – так вважає Лаура.
За неповні чотири роки, а саме стільки очолює Лаура Ковесі антикорупційне управління, на лаві підсудних опинилися 890 осіб. Тільки від перерахованих прізвищ і посад, які свого часу обіймали засуджені до різних тюремних термінів чиновники найвищого рангу, багато втрачають дар мови: від колишніх міністрів і екс-депутатів парламенту та Європарламенту до брата колишнього президента Румунії Траяна Бесеску (Мірчі Бесеску) та сина екс-президента Молдови Петра Лучинського (Сергія Лучинського), колишнього прем’єр-міністра і колишніх спікерів Сенату (Верхня палата парламенту Румунії) Василе Блага і Валеріу Згоня.
Останні, до речі, чекають судового вироку, перебуваючи під юридичним наглядом. Обидва за хабар: один у більш, ніж півмільйона євро, а другий – за мізерний (порівняно) – 10 тисяч євро. Різниця величезна, але закон, як кажуть, один для всіх, і стаття за скоєне – теж одна. Розмір не має значення, взяв хабар – до в’язниці.
Теперішні керівники парламенту Румунії – Лівіу Драгня та Келін Полпеску-Терічану – теж не без гріха. Драгня засуджений до двох років в’язниці (умовно), а щодо Попеску-Терічану слідство ще триває. Він звинувачується в наданні помилкових свідчень.

Вогнище корупційної епідемії локалізовано

Принцип роботи управління простий, як усе геніальне, – закон один для всіх: і для простих громадян, і для чиновників, незалежно від того, якої висоти посаду вони обіймають. І не має значення: «маленький» чиновник в одному з міністерств чи глава держави.
Тільки за один рік до суду були скеровані кримінальні справи на чиновників і керівників різного рангу, в яких фігурували хабарі в розмірі до півмільярда євро. А всього якихось шість-сім років тому про Румунію (не без підстав) казали не інакше як про найбільш корумповану країну Євросоюзу. Про що свідчать красномовні факти.
У 2012 році були оприлюднені шокуючі дані: обсяги хабарів у порту міста Констанца (за один тільки рік!) склали 2,5 мільярда євро. А це на той момент складало, ні багато ні мало, два з половиною річного внеску Румунії в консолідований бюджет Євросоюзу. Наприклад, щоденна сума хабарів на одному з контрольно-пропускних пунктів Румунії, як свідчать слідчі матеріали, становила близько 100 тисяч євро. Складно було собі уявити, що через три-чотири роки румунським досвідом боротьби з корупцією зацікавляться у багатьох країнах Європи. При цьому, результати свідчать самі за себе, а «епідемія» хабарів поступово відступає. І це, безумовно, результат, насамперед, діяльності управління по боротьбі з корупцією.

«Мене неможливо скомпрометувати»

У чому, все ж таки, причина успіху роботи антикорупційного відомства? Як стверджує сама Лаура Ковесі, головна опора і складова – це закон. Верховенство його в роботі. «У всьому, що ми робимо, спираємося виключно на закон», – підкреслює вона, додаючи при цьому, що жодного разу за роки своєї роботи на посаді генерального прокурора та керівника управління по боротьбі з корупцією не обговорювала ту чи іншу корупційну справу з керівництвом країни. Не менш важливим, за її словами, залишається і менталітет громадян, які повинні забути про можливості «за хабар вирішити всі питання».
При цьому, життя Лаури Кодруци Ковесі не можна назвати безхмарним. Вона боролася з корупцією, а корупціонери шукали можливості позбутися від неї самої. На неї шукали компромат. Не знайшли. З цього приводу сама Ковесі віджартовується словами всім відомої героїні зі «Службового роману»: «Мене неможливо скомпрометувати!»
Її намагалися звинуватити в плагіаті, щоб «сколупнути» з цієї посади. І теж безуспішно. Просто ті, котрі намагалися знайти «кота в темній кімнаті», не потурбувалися навіть поцікавитися, що цитовані Лаурою Ковесі абзаци з наукової статті належать їй самій. Просто стаття була опублікована давно, і Ковесі процитувала сама себе.
На неї намагалися тиснути, намагалися залякати, встановивши зовнішнє спостереження. Причому, «замовники» найняли для цього співробітників однієї відомої приватної ізраїльської охоронної структури, не пошкодувавши для цього кругленьку суму, адже в охоронній структурі працювали колишні співробітники «Моссада». Тим не менш, «шпиків» швидко вирахували за допомогою румунської служби інформації (аналог української СБУ). І посадили. Не так давно Лауру Ковесі звинуватили в тому, що управління використовує «прослушку», як за часів Ніколає Чаушеску, для добування доказової бази. Відповідь Ковесі була більш ніж переконливою: «Так, прослуховування проводяться. Однак, усі, без винятку, з дозволу судових інстанцій».
При цьому, головним і дуже надійним «плечем» управління у добуванні доказової бази корупційних угод продовжує залишатися румунська служба інформації.
Сьогодні Ковесі серйозно стурбована політичними подіями, що відбуваються в країні. Спроби нової парламентської коаліції пом’якшити кримінальне законодавство шляхом внесення в Кримінальний кодекс пункту, відповідно до якого чиновника не можуть притягнути до кримінальної відповідальності, якщо завдані ним державі збитки не перевищують 50 тисяч євро, стали нокдауном для тих, хто всіма силами намагається визволити країну з лап корупційного спрута.
Не кажучи вже про другу зі скандальних постанов коаліції, в якій парламентарі мали намір помилувати тих, хто сидить у в’язницях, і умовно засуджених партійних соратників. Тобто – помилувати та випустити з-під ув’язнення хабарників, які були запроторені за ґрати чималими і що головне – законними зусиллями Ковесі.
Стурбована Ковесі й тим, що управління прагнуть розформувати. Комусь, мабуть, воно дуже заважає. У парламенті готується до обговорення законопроект, згідно з яким президент буде позбавлений права призначати керівників управління по боротьбі з корупцією та управління по боротьбі з оргзлочинністю та тероризмом. Це право, згідно з проектом закону, буде мати парламент. Подейкують і про можливе злиття цих двох управлінь. І не роблять секрет з того, хто в цьому дуже зацікавлений.

Незалежність правосуддя

Залишається тільки здогадуватися, кому і навіщо знадобилося перепідпорядковувати управління по боротьбі з корупцією. А вже, тим більше, об’єднувати його. Кінцева мета цього «проекту» – лишити відомство без голови, позбувшись, нарешті, безкомпромісної та непідкупно-незговірливої Ковесі.
Однак, з урахуванням останніх подій, що відбуваються в країні, виявилося, що не все так просто. Громадяни Румунії зрозуміли і повірили, що корупцію можна перемогти. І як свідчення – багатотисячні акції протесту, які пройшли по всій Румунії після рішення коаліції про пом’якшення кримінального законодавства. Коаліції довелося відступити. Чи надовго?
Сьогодні народ закликає політиків не узаконювати корупцію та хабарництво і не знищувати те, що з таким трудом було досягнуто у сфері викорінення цієї «епідемії зла». А в цій боротьбі, безумовно, важливо не тільки верховенство Закону і політична воля вищого керівництва країни, але й віра і підтримка народу. Зміна менталітету, способу мислення. І відмова від стереотипу мислення: якщо беруть, значить потрібно давати.
В Україні сьогодні боротьбою з корупцією займається кілька різних відомств: Національне антикорупційне бюро, Національне агентство з питань запобігання корупції, а також Спеціалізована антикорупційна прокуратура. При цьому, на жаль, особливими результатами похвалитися не може жодне з відомств. А торік, як відомо, Україна, згідно з результатами дослідження міжнародної організації по боротьбі з корупцією Transparency International, була визнана однією з найбільш корумпованих держав у Європі та Центральній Азії. Можливо, є сенс не «плодити» різні структури з однокорінними складовими, а пошукати серед багатомільйонного населення країни свою Лауру Кодруци Ковесі? Або придивитися до досвіду сусідньої Румунії, де віднедавна головним інструментом боротьби з корупцією став закон.