У п’ятницю, 10 лютого, відкрилася виставка Володимира Воронюка, члена Національної спілки художників України


Живемо, віримо, переосмислюємо пройдене, творимо світ, позбавлений відчуття безвиході. Розвеснена палітра фарб буковинського художника Володимира Воронюка виривається за межі полотен, даруючи любов, палко і піднесено. Експресивний живопис авторських композицій дивує розкішною природою Карпат, квітковим розписом рідного Поділля, мальовничими краєвидами. Художник побував з виставками у багатьох країнах світу. Його знають в Україні, він має своїх шанувальників у Чикаго, які привітали гостя з другою чиказькою виставкою, перша відбулася 5 років тому. А саму Америку відкрив для себе у 1994 році. Це був Нью-Йорк, який назавжди закохав у Метрополітен Музей та виставку імпресіоністів. «У його полотнах – животворний магнетизм змін на краще», – так вважає президент музею Лідія Ткачук під час відкриття.
Насправді експозиція вражає – безкрає, зелене море з хвилями гір, слідами недавньої повені, а далі – стежина повз самотню каплицю, а там, у вінку дикого зілля фігура Богочоловіка, витесана рукою сільського майстра. І ти вже біля хижі, критої ґонтом, вмитої дощами, обсушеної вітрами, з вікнами, завішаними повінню сонця. Усі відтінки

Художник Володимир Воронюк
Під час відкриття

зелені – у шовку зеленої сукні і зелених очах дівчини-весни. Пахне фіалками, білими нарцисами і синіми зірками вічнозеленого барвінку.
Стрітень, вічний поводир зими, лукаво посміхається... Усе це в картинах, написаних Володимиром Воронюком. На мою думку, найкраще описав творчість художника один із шанувальників Олексій Токарюк: «Споглядаючи твої роботи, мимоволі переносишся у цвіт юності... Мабуть, у тому і є сила образотворчого мистецтва, коли душа прагне прекрасного. Так і хочеться взяти до рук пензлик з палітрою чи олівець, щоб записати власні думки від побаченого.

Зачарована світом, як орнамент століть,
Декорована цвітом, Україна стоїть.
Непідкорена доля непідвласна царям,
Серед хлібного поля, як вінок матерям,
У забутих легендах, у санскритах віків
Ти така своєрідна серед інших світів,
Ти така неповторна і немає ціни,
Тому мелють нас жорна, бо ми твої сини…
У нащадків Трипілля золота пектораль,
Україна – то зілля, хоч гірке, як печаль…
Скаже хтось – ейфорія, відпусти тятиву.
Україна – це мрія! Я тобою живу!

Володимир Воронюк народився 22 квітня 1961 року в с. Зарічне, на Вінниччині. У 1984 році успішно закінчив Вижницьке училище прикладного мистецтва, відділ художньої обробки металу. У 1991 отримав диплом художньо-графічного факультету Одеського державного педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського. Викладав у Вижницькому училищі прикладного мистецтва; виставкову діяльність розпочав у 1987 році. Персональні виставки митця відбулися у Чернівцях, Вінниці (Україна); Геллі (Бельгія); Маямі, Нью-Йорку та Чикаго (США); Мельбурні, Канберрі, Сіднеї та Аделаїді (Австралія); Леллінгені, Клерво, Мунцені (Люксембург); Торонто (Канада); Шонекені-Ельфелі (Німеччина). Серед відзнак митця – Третя премія V Міжнародного мистецького фестивалю під відкритим небом у Леллінгені, Перша премія Міжнародного мистецького фестивалю «Леллінген-2000» (Люксембург).
Твори зберігаються у збірках Вінницького художнього музею, Коломийського національного музею прикладного мистецтва та Українського Національного музею в Чикаго.
Виставка триватиме до кінця місяця лютого. Запрошуємо до музею.