Однією з основних прикрас Барселони (Іспанія) вважається Саграда Фамілія або храм спокути Святого Сімейства. Це – дивовижне поєднання архітектурного генія Антоніо Гауді і неоготичного стилю. Будівництво церкви, яка нагадує химерний замок з піску, не можуть закінчити ось уже 134 роки.

Першим архітектором, який узявся за зведення храму спокути Святого Сімейства або церкви Саграда Фамілія (Temple Expiatori de la Sagrada Familia), став Франсіско дель Вільяр, а не Антоніо Гауді, як прийнято вважати. Будівництво храму здійснювалося лише за рахунок пожертвувань мешканців міста.
Спочатку архітектор планував створити неоготичну базиліку у формі традиційного латинського хреста. Незабаром після початку робіт у Франсіско дель Вільяра виникли розбіжності з церковною радою. Він зрозумів, що доведеться шукати собі іншу роботу. Популярна легенда свідчить, що дель Вільяр побачив свого наступника вві сні, це був образ юнака з неймовірно блакитними очима. Так все і вийшло. Однак насправді Антоніо Гауді був учнем архітектора, та й брав за роботу значно менше, ніж його імениті колеги.
Гауді в корені відійшов від початкового плану і почав втілювати в реальність своє бачення храму. За його задумом, у церкві Святого Сімейства має бути побудовано 18 веж: 12 невеликих однакових веж повинні символізувати кількість апостолів, 4 вежі – євангелістів. Одна вежа спроектована на честь Божої Матері, а ще одна, найвища (170 метрів), розташована в центрі ансамблю, має уособлювати Христа. Варто зазначити, що найвища вежа досі не побудована.
Антоніо Гауді присвятив створенню храму 42 роки свого життя. Коли він зрозумів, що будівництво Саграда Фамілія не закінчиться до його смерті, майстер почав приділяти більше уваги химерному внутрішньому оздобленню храму. Скептики, незгодні з нетрадиційним виглядом церкви, стверджували, що конструкція обов’язково впаде. Сучасні фахівці дотримуються думки, що Саграда Фамілія зуміє вистояти навіть під час землетрусу магнітудою до 7 балів.
Храм складається з трьох фасадів: Різдва, Страстей Христових і Воскресіння. Фасад Різдва прикрашений декоративними скульптурами представників флори і фауни. Цікаво, що для сцени побиття немовлят майстер робив зліпки з мертвонароджених дітей. Щоб отримати гіпсові зліпки тварин у натуральну величину, Гауді застосовував хлороформ – присипляв тварин на деякий час. Як зазначав сам архітектор, він прагнув побудувати такий храм, дивлячись на який, посміхалися би ангели з неба.
Після смерті Антоніо Гауді в 1926 році постало питання про продовження будівництва храму. Багато висловлювалися проти, оскільки побоювалися, що стиль прославленого архітектора не так уже й легко повторити. Архітектор Хосе Асебільо висловлювався про недоцільність продовження робіт: «Це все одно, що причепити руки Венері Мілоській».
Але спорудження храму було продовжено соратником Антоніо Гауді – Доменеком Сугранесом. 1936 рік став нещасливим для Саграда Фамілія: по-перше, через спалах громадянської війни будівельні роботи були припинені, а по-друге, пожежа знищила всі креслення Гауді, багато з яких так і не вдалося відновити.
Незважаючи на те, що робота над зведенням Саграда Фамілія триває і донині, 7 листопада 2010 храм був освячений римським папою Бенедиктом XVI і офіційно відкритий для богослужінь. Уряд Іспанії заявляє, що завершити тривале будівництво храму вдасться до 2026 року.