Світле свято народження Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа Україна та всі вітчизняні церкви відсвяткували, як і належить, урочисто і радісно.

За багаторічною традицією, за допомоги прес-служби УПЦ КП, подаю репортаж про те, як це зробила Українська Православна Церква Київського Патріархату та її Предстоятель, Патріарх Київський та всієї Руси-України Святійший Філарет.

Надвечір’я

А) Вечірня
6 січня 2017 року, у надвечір’я Різдва Христового (Різдвяний Святвечір), Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив вечірню і Божественну Літургію святителя Василія Великого у Свято-Володимирському кафедральному соборі.
Його Святості співслужили настоятель храму протоієрей Борис Табачек та соборне духовенство.
Наприкінці богослужіння відбувся чин славлення Христа, під час якого на середину собору була винесена ікона Різдва Христового та велика свічка (символ Вифлеємської зірки), перед якими священнослужителі урочисто заспівали тропар та кондак свята.
Увечері того ж дня, о 17 годині, Святійший Патріарх Філарет очолив святкове Всенічне бдіння там же, у Володимирському кафедральному соборі.
Співслужіння Патріархові було в тому ж поважному складі.
За богослужінням співали Патріарший хор Володимирського собору та кліросний хор храму.
Згідно зі статутом, цього дня Всенічне бдіння є особливим, оскільки складається з великого повечір’я та утрені.
Після літії Першосвятитель виголосив своє Різдвяне послання до пастви.
Храм був наповнений богомольцями, а завдяки трансляції Першими каналами українських радіо й телебачення, Патріарше богослужіння змогли побачити і почути численні глядачі й слухачі.
Трансляцію, як завжди, проникливо та кваліфіковано коментували професор Київської православної богословської академії, доктор богослов’я Дмитро Власович Степовик разом з головним редактором Першого Національного Христиною Стебельською.
За богослужінням Предстоятель помазав віруючих освяченим єлеєм. Після завершення Всенічного бдіння у храмі лунали колядки у виконанні духовенства, церковнослужителів та хору кафедрального собору і звучало: «Христос народився! Славімо Його!»

Б) Різдвяне послання 2016/2017 р.
Цей основний документ свята адресовано усій повноті УПЦ КП – ПРЕОСВЯЩЕННИМ АРХІПАСТИРЯМ, БОГОЛЮБИВИМ ПАСТИРЯМ,ЧЕСНОМУ ЧЕРНЕЦТВУ ТА ВСІМ ВІРНИМ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ і відкривається він словами: ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!
У Посланні Патріарх, зокрема, наголосив:
«Знову ми святкуємо подію, яка сталася понад 2000 років тому, коли Син Божий з’єднався з людською природою.
Син Божий, як життя та істина, ставши людиною, відкрив нам тайну життя світу і людини. Через Нього ми знаємо про священний акт творіння світу волею всемогутнього Бога; знаємо про те, що Божественний промисел керує світом, народами і кожною людиною, що кожен із нас має безсмертну душу, що існує вічне життя, що основою життя є любов – бо Бог є любов, що всі люди рівні за природою, бо вони є творінням Божим і браттями між собою.
Україна святкує Різдво Христове у складних умовах: на Донбасі триває війна, наші найкращі сини і доньки помирають за волю України, люди страждають. Церква закликає вірних до терпіння у стражданнях. Але сенс земного життя полягає не в терпінні, а у праведності і благочесті, в любові одне до одного і в любові до Бога. Праведність – це властивість життя людини, коли вона співстраждає і співчуває знедоленим, і виконує покладені на неї обов’язки. Україна – миролюбива держава. З нами правда, а там, де правда, – там Бог, а де Бог – там завжди перемога. Тому ми віримо в нашу перемогу!
Дорогі браття і сестри! Пам’ятаймо, для чого народився Син Божий від Пресвятої Діви Марії у Вифлеємській печері.
А я вітаю вас з цим великим християнським святом Різдва Христового і з Новим роком. Вітаю зі святом президента України Петра Порошенка, Верховну Раду, український уряд, наші Збройні сили, вірних і мужніх захисників нашої Батьківщини, які не шкодують навіть свого власного життя.
Вітаю всіх наших земляків-українців, розсіяних по всьому світу: в Америці і в Канаді, в Європі і в Австралії, які люблять свою Батьківщину і допомагають їй.
Нехай світлосяйне проміння Вифлеємської зірки осяює наші душі і серця світлом миру, любові і правди!
У ці радісні різдвяні дні подякуймо нашому Спасителю, Господу нашому Ісусові Христу, за всі Його благодіяння до нас, за радості і скорботи. Будемо благати Його, щоб Він пробачив усі наші гріхи, свідомі і несвідомі; щоб дарував Україні перемогу над агресором;
благословив Українську державу і весь український народ у 2017 році; дарував нам мир, злагоду, єдність; щоб ми керувалися в житті любов’ю до Бога і ближніх, і до України; щоб ми ходили дорогами правди і не звертали на криві дороги.
Христос народився! Славімо Його!»

В) Братія вітає
6 січня 2017 року, після святкового Всенічного бдіння, у Різдвяний Святвечір, братія Свято-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря на чолі з її намісником архієпископом Вишгородським Агапітом привітала свого Священноархімандрита Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета зі святом Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
Братія монастиря заспівала Предстоятелю різдвяні колядки.
Владика Агапіт від імені насельників монастиря побажав Святійшому Патріарху міцного здоров’я, миру, різдвяної радості і Божої допомоги у Першосвятительському служінні та подарував Архіпастирю букет квітів.
Наприкінці Святійший владика подякував за привітання, благословив колядників та вручив усім присутнім різдвяні подарунки.

Різдво

А) Божественна Літургія
Настало 7 січня 2017 р. В день свята Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі м. Київ. Предстоятелю Київського Патріархату співслужили настоятель собору протоієрей Борис Табачек та духовенство кафедрального храму. За богослужінням співали Патріарший хор Володимирського кафедрального собору (регент Вероніка Матвієнко) та кліросний хор собору (регент Тетяна Солосич).
Величний Патріарший собор ледь вміщав усіх віруючих, які прийшли цього дня до храму, щоб помолитися та віддати славу і хвалу Новонародженому Спасителю.
Святкове богослужіння транслювалося Першим каналом українського радіо.
За богослужінням молились віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко з родиною, громадські діячі та інші поважні гості.
Після Божественної літургії Патріарший хор виконав концерт різдвяних колядок, а впродовж дня у храмі лунали колядки і піснеспіви свята у виконанні кліросного хору

Б) Інтерв’ю
Того ж дня телеглядачі побачили і почули Різдвяне інтерв’ю Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета для 5 каналу.
Воно розміщене в Інтернеті, і кожен може послухати мудрі слова Предстоятеля.

В) Всенічне бдіння
Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Всенічне бдіння у Володимирському кафедральному соборі м. Київ.
Його Святості співслужили настоятель храму протоієрей Борис Табачек та духовенство собору.
За богослужінням співали Патріарший хор Володимирського собору (регент Вероніка Матвієнко) та кліросний хор храму (регент Тетяна Солосич).
Під час читання канону на ранній Предстоятель помазав віруючих освяченим єлеєм.
Після завершення богослужіння у храмі лунали колядки у виконанні Патріаршого хору Володимирського собору.

Г) Велика вечірня
8 січня 2017 року ввечері, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет очолив у Володимирському кафедральному соборі святкову Велику вечірню.
Його Святості співслужили Патріарший намісник, митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній, керуючий справами Київської Патріархії архієпископ Вишгородський Агапіт, вікарій Київської єпархії архієпископ Богуславський Олександр, вікарій Київської єпархії єпископ Васильківський Лаврентій, настоятель Володимирського кафедрального собору протоієрей Борис Табачек, настоятелі столичних храмів, викладачі Київської православної богословської академії у священному сані, соборне духовенство.
Ґ) Привітання
Після вечірньої Патріарший намісник, митрополит Епіфаній, ректор КПБА і постійний член Священного Синоду, звернувся до Святійшого владики зі словами вітання:
«Ваша Святосте, Святійший наш отче та Першосвятителю! Христос народився!
Цими словами Православна Церква з великою радістю і духовним піднесенням знову звіщає нам велику тайну благочестя – Різдво Господа нашого Ісуса Христа.
Ваша Святосте! Усі ми – архієреї та численне духовенство – разом з паствою молилися у день Різдва Христового у своїх храмах, прославляючи Богомладенця Ісуса.
А сьогодні ми, сповнені невимовної радості, прилинули до величного Свято-Володимирського кафедрального собору.
Прилинули, щоб, передовсім, подякувати Богові за ще один прожитий рік. Рік, який був важким для нашої держави, бо триває підступна та несправедлива щодо нашої Батьківщини війна.
Ллється кров, гинуть наші військовослужбовці та мешканці Донбасу. Але навіть за таких страшних умов ми не впадаємо у відчай. Навпаки, ми утверджуємося духом, зміцнюємося вірою, сповнюємося любов’ю, покладаючи надію на Всемилостивого Бога.
У цій боротьбі згуртовується і наш національно-свідомий дух. Ми стаємо великою християнською сім’єю.
Ми прилинули до патріаршого собору, щоб попросити Божого благословення і на рік прийдешній. У 2017 році ми будемо святкувати кілька великих ювілеїв та згадувати багато пам’ятних дат.
Так, зокрема, 12 липня ми будемо згадувати 1950 років з часу мученицької смерті святих славних і всехвальних апостолів Петра і Павла.
Апостол Петро був найревнішим та найвідданішим учнем Спасителя у час Його земного життя, святого ж Павла ми називаємо «апостолом народів», апостолом, який «потрудився найбільше».
Ви, Ваша Святосте, вповні увібрали у себе риси цих двох найбільших Христових учнів. Ваша праця на утвердження Православної Церкви не має меж.
У 2017 році ми будемо згадувати сторіччя початку активної боротьби Української Православної Церкви за автокефалію та 25-річчя проведення Всеукраїнського помісного собору, на якому проголошено об’єднання Української Православної Церкви й Української Автокефальної Православної Церкви.
Шлях до визнання автокефалії складний і, на жаль, тривалий. Але, завдяки Вашому невтомному патріаршому служінню, ми не віддаємо усі сили, щоб здобути від когось визнання, а ревно трудимося – кожен на своєму місці, – щоб утверджувати Церкву, щоб Церква була місцем спасіння кожної християнської душі.
Ми прилинули до Володимирського собору, щоб за багаторічною традицією привітати Вас – нашого Архіпастиря.
Упродовж сорока днів різдвяного посту ми готувалися, щоб чистою душею увійти у радість Вифлеємської печери. Цією радістю ми хочемо поділитися з Вами – нашим Ангелом Української Церкви.
Від імені Священного синоду, синодальних управлінь, єпископату, настоятелів столичних храмів, духовенства, чернецтва, духовних навчальних закладів та всієї пастви вітаю Вас, Ваша Святосте, з великим і радісним святом Різдва Христового та новоліттям Божої благодаті до нас та зичу міцного здоров’я та всіляких гараздів.
Нехай новий 2017 рік принесе перемогу над агресором і бажаний мир українському народові та єдність Українського Православ’я під святительським омофором свого Предстоятеля – Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.
Іс полла еті агіотате деспота!»
На завершення свого слова владика Епіфаній підніс Предстоятелю квіти.

Повчальне слово

Патріарха

Святійший Патріарх подякував архіпастирям, духовенству та всім присутнім за вітання і молитви та виголосив повчальне слово, в якому чільне місце мала тема Любові, Добра, Співстраждання:
«Ваші високопреосвященства, преосвященні архіпастирі, всечесні отці, дорогі браття і сестри! Христос народився!
Я дякую, владико, за Ваше привітання, за правильні слова, що стосуються сутності нашого свята Різдва Христового.
І дійсно, Різдво Христове – це, насамперед, виявлення Божественної любові до свого творіння, тобто, людини. Бо якби Бог не любив людину, людей, яких Він створив, то Він би не почав принижувати себе до такого стану, а якраз любов звела Сина Божого з висоти до такої низькості, тобто, що Він народився в яслах, де народжуються тварини. Не в царських палатах, а в тваринних яслах, і це – Творець.
І що звело Сина Божого з такої висоти до такої низькості? Любов.
Якщо ми зануримося в сутність свого життя, в сутність вічного життя, то воно полягає в любові. Там, де любові нема, там нема ні блаженства, ні щастя, ні миру, ні радості. І тому, коли Господа запитували: «Яка головна Заповідь?».
Головна Заповідь – полюбити Господа Бога і полюбити свого ближнього.
Ось ми хочемо всі в Царство Небесне, хочемо отримати блаженне життя, а для того, щоб отримати це блаженне життя – треба любити.
Чому любити треба?
А тому, що Царство Небесне, Царство Боже – це Царство любові. Хочеш блаженствувати – люби. А не хочеш любити, не можеш – в Царстві Небесному не будеш. І тому Ісус Христос і вимагає від нас любові.
До кого? Любові до ближніх. На перше місце ставить любов до Бога, а полюбити треба спочатку ближнього. Чому?
Апостол каже: «Якщо ви не любите того, кого бачите, то як ви можете полюбити того, кого ви не бачите?»
Тобто, спочатку треба здобути любов в серці і в душі, а потім ця любов буде зростати.
Зароджується вона, ця любов, у сім’ї. Спочатку – між чоловіком і жінкою.
Чому Господь сказав Адаму: «Не добре бути чоловікові одному».
Чому не добре? А тому, що нема кого любити.
А людина створена для любові, і тому любов зароджується в сім’ї між чоловіком і жінкою, а потім – між дітьми і батьками. І тому сім’я є джерелом любові.
Далі, коли ця любов у людини є в серці, то вона може розповсюджуватися і на ближніх, а в кого любові в серці нема, той не може любити ближнього.
Ну як він може полюбити, якщо в нього нема в серці любові? Не може.
Тому любов треба виховувати в собі, в своєму серці, в своїй душі. Але яким чином?
По-перше: через співстраждання.
Ось якщо ви почнете вивчати, що впливає на любов, то це страждання іншої людини. Ось коли ви бачите, що людина страждає, то у вас виникає почуття співстраждання, як у того самарянина. Самарянин, коли побачив людину, яка потрапила в руки розбійників, ось тоді він виявив свою любов, а коли він не бачив цього, то він любові своєї не виявляв.
І тому не треба, дорогі браття і сестри, скаржитися на скорботи, не треба скаржитись. Тому що скорботи викликають у наших серцях співстраждання, а співстраждання – це і є виявлення любові, але не тільки співстраждання викликають і підсилюють у наших серцях любов, підсилює любов і добро, яке ми звершуємо.
Ось коли ви бачите людину, яка любить, чинить добро, у вашому серці виникає любов до неї. Чому?
А тому, що вона чинить добро. І це добро викликає і підсилює любов.
А коли ви бачите людину, яка чинить зло, то ви не можете любити зло, воно викликає у вас відразу, а добро викликає любов. І тому нам треба, щоб підсилювати любов і в самому собі, і в суспільстві, – чинити добро і треба співстраждати.
І коли ми не хочемо цього робити, то Господь створює нам умови, в яких ми змушені виявляти або байдужість, або, навпаки, співстраждати.
Ось війна ця, яка триває, з одного боку – це є зло, тому що будь-яка війна є зло, а ось результати можуть бути добрими, тому що через страждання в людських душах виявляється співстраждання.
Співстраждаємо ми з тими, хто захищає нашу Батьківщину, нашу землю? Співстраждаємо.
Допомагаємо? Допомагаємо, чим можемо.
Але навіть той, хто не може нічим допомогти, багато й таких серед нас є, але в душі своїй співстраждає, тому і ця людина виявляє любов, бо, як каже святий Іоан Золотоустий, Господь цінує не тільки діла, але й наміри цінує.
Тому, дорогі браття і сестри, головне, що ми повинні досягти в земному житті – це зберегти і примножити в своїх серцях любов.
Ось якщо ми цього досягнемо, звичайно, треба мати віру, бо без віри догодити Богові неможливо. Так ось, при умові віри треба мати любов, і якщо буде у наших серцях любов, то тоді Царство Боже забезпечене нам і вічне блаженне життя. Чому?
Тому що Бог справедливий: не може Бог покарати людину, яка любить. Не може, тому що Він сам виявив любов до людини. То як Він може покарати людину, яка любить?
І духовне життя якраз полягає в цьому, щоб виховувати в серці і в душі любов до людини, а насамперед, до ближніх своїх, а потім вже й до всіх, так само і до всіх народів, бо Господь не обмежує любов любов’ю до свого народу і в приклад привів самарянина, який належав до іншого народу.
Але інший народ просто полюбити тільки тоді, коли ти свій народ любиш. А коли свій народ не любиш, то значить, у тебе немає любові, і тому ти ніколи не полюбиш інший народ. Різдво Христове нам нагадує про це.
Чому ми щороку святкуємо Різдво Христове?
Христос народився один раз, а чому ми щороку згадуємо? А для того, щоб воно пробуджувало в наших серцях те, заради чого народився Син Божий у Вифлеємській печері, для цього згадуємо.
І, крім того, треба ніколи не забувати: ми всі в тяжких обставинах, правда завжди перемагає, добро завжди перемагає. Не може зло перемогти добро – ніколи.
І чому ми так впевнені в нашій перемозі? А тому що правда з нами, а якщо з нами правда, з нами добро, значить і перемога з нами, іншого не може бути.
В історії не було такого, щоб перемогло зло. Зло перемагає, але тимчасово. Тимчасово перемагає, як і Гітлер тимчасово перемагав, а закінчив – застрілив сам себе, повна поразка.
Так і тут, на Донбасі, не ми напали на Росію, не ми свої війська до них відрядили, а Москва відправила і війська свої, і військову техніку на чужу землю, хіба вони справедливо чинять? Несправедливо.
А якщо несправедливо, то поразка їм забезпечена, нехай вони про це знають, тим більше, вони християни. Християни нехай пам’ятають про свою відповідальність як християн, бо Господь сказав: «Раб, який знав волю Господаря Свого», а вони знають волю Господаря, – буде битий багато.
Тому вони будуть биті багато за те, що порушили Заповідь про любов до своїх братів. Вони ж називають себе старшим братом. А чому ж як «старший брат» «молодшого брата» знищують?
Все це, дорогі браття і сестри, навіває нам це свято Різдво Господа нашого Ісуса Христа, який прийшов визволити нас від гріха і від смерті, тому ми й прославляємо Його.
Христос народився!»
Після многоліття Патріарха Філарета співом колядок привітали діти недільної школи Володимирського собору. Святійший владика подав благословення віруючим, а дітки ще й отримали солодкі подарунки.

Різдвяне прийняття

Увечері 8 січня, в залі «Еліта» ресторану «Київська Русь», за багаторічною традицією, відбулося урочисте різдвяне прийняття Патріарха.
Маючи честь бути запрошеним на це прийняття, попросив Патріарха сказати декілька слів нашим читачам.
Святійший Патріарх Філарет наголосив, що добре пам’ятає свої візити в Америку, зокрема, і в Чикаго. Він згадав, як спілкувався з представниками нашої газети, сказав, що зберігає в особистому архіві і ті примірники, які я приносив з матеріалами про УПЦ КП і про нього особисто.
Просив передати подяку вірним на тому березі океану, передусім, тим, які активно підтримують Україну, допомагають нашим воїнам, займаються доброчинністю та волонтерством.
Я щиро подякував Патріархові за його добрі слова та від імені нашої газети, радіо «Юкі драйв», наших читачів і радіослухачів, побажав доброго здоров’я Його Святості і довгих плідних років служіння Україні і Церкві.
Коли зібралися всі гості, Патріарх звернувся до них з коротким словом, енергійно запевнив, що вірить у те, що з Божою допомогою всі справи України рано чи пізно будуть залагоджені.
Перемога буде на всіх фронтах – і на Сході, і у справі створення єдиної Помісної Української Православної Церкви, і в розвитку нашої стражденної країни.
За це Патріарх проголосив тост, благословив наїдки і пиття і закликав до спілкування та смакування того, що Бог послав га столи.
Прийняття пройшло дуже добре, у всіх був радісний настрій.
Христос народився!
Славімо Його!!!
8 січня 2017 року