Головна військова прокуратура перевірить законність «харківських угод»

Головна військова прокуратура України перевірить законність угоди про продовження на 25 років базування Чорноморського флоту Росії в Криму.
Про це повідомила прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган.
«Печерський районний суд Києва 27 грудня своєю ухвалою дозволив Головній військовій прокуратурі вилучити у Міністерстві закордонних справ оригінал угоди про продовження на 25 років базування Чорноморського флоту Росії в Криму для проведення експертизи», – написала вона у своєму Facebook.
Сарган цитує рішення суду: «У слідства є достатні підстави вважати, що в зазначених документах містяться відомості, що можуть підтвердити факти порушення процедур підготовки, прийняття, підписання і ратифікації Угоди для України, визначених законодавством України, а також встановити коло осіб, чиї дії призвели до укладення угоди, що суперечить Конституції України».
Вона нагадала, що слідчим управлінням Головної військової прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада) і ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу.
У зазначеному провадженні досліджуються підстави та обставини підписання 21 квітня 2010 року угоди між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту РФ на території Криму (відомі як «харківські угоди»).
Окрім того, прокуратура 19 грудня 2016 року призначила почеркознавчу експертизу.
У випадку недопуску слідчих вони можуть ініціювати проведення обшуку в Міністерстві закордонних справ.
Нагадаємо, 21 квітня 2010 року в Харкові чинні на той час президент України Віктор Янукович та президент РФ Дмитро Медведєв підписали низку угод. Згідно з ними, термін перебування Чорноморського флоту на базі в Криму, який закінчувався 2017-го, було продовжено ще на 25 років, до 2042 року. В обмін на це Україна отримувала, зокрема, знижку на природний газ у розмірі до 100 доларів за тисячу кубів.
1 квітня 2014 року у «Газпромі» заявили, що, нібито, через тривалі неплатежі, ціна на російський газ для України у другому кварталі зросте більш, ніж на 100 доларів за тисячу кубічних метрів.
Вже після окупації українського Криму у березні 2014-го, 31 березня Держдума одностайно ухвалила законопроект про денонсацію російсько-українських угод щодо Чорноморського флоту, підтримавши тим самим відповідну пропозицію президента РФ. Та 2 квітня президент РФ Володимир Путін підписав федеральний закон про припинення дії «Харківських угод» та низки угод щодо перебування Чорноморського флоту в Криму.

Російсько-окупаційні війська у 2016 році

понад 16 тисяч разів порушили режим тиші

Російсько-окупаційні війська минулого року понад 16 тис. разів порушили режим тиші.
Про це міністр оборони України Степан Полторак повідомив в інтерв’ю «5-му каналу».
«Вони (російські військові та бойовики) грубо порушили Мінські угоди, тільки в цьому році більше, ніж 16 тисяч разів вони порушили режим тиші», – заявив він.
«На жаль, під час проведення бойових дій і обстрілів тільки цього року ми отримали 1,5 тис. особового складу поранених та 211осіб загинули», – додав Полторак.
Він заявив, що на окупованому Донбасі сформовано 40-тисячне російське військове угрупування, з них 5 тис. – регулярні війська РФ.
«Фактично цього року в зоні проведення АТО ситуація була постійно достатньо напруженою і важкою. Це було пов’язано з тим, що російське угрупування було сформоване в зоні АТО, сьогодні там близько 40 тисяч, з них 5 тисяч – це регулярні війська РФ», – заявив він.
За словами Полторака, Росія зосередила на тимчасово окупованому Донбасі близько 600 танків, 1,3 тис. бойових машин, 860 артилерійських систем та 300 систем залпового вогню.
«Вони (Росія) зосередили там величезну купу озброєння та техніки», – заявив він.
«Звичайно, при такому військовому скупченні, особливо з тими, хто не бажає виконувати Мінські угоди, хто дуже агресивно налаштований до України, домовлятися про спокій було дуже важко», – додав Полторак.

Єфремову вручили обвинувальний акт

у справі про посягання на територіальну цілісність

Голові фракції Партії регіонів у Верховній Раді VII скликання Олександрові Єфремову і його адвокатам вручили обвинувальний акт у справі, де йому інкримінується посягання на територіальну цілісність і недоторканність України та низки інших злочинів.
Як повідомив адвокат Єфремова Олександр Мельников, обвинувальний висновок у вівторок, 3 січня, було вручено підозрюваному і двом його адвокатам.
Таким чином, тепер справу Єфремова може бути передано в суд.
Як повідомлялося, Єфремову висунуто підозри в організації захоплення будівлі Луганської обласної державної адміністрації (ч. 3 ст. 27, ст. 341 КК України) та в допомозі у захопленні будівлі Управління Служби безпеки України в Луганській області з метою незаконного користування ними та перешкоджання нормальній діяльності установ (ч. 5 ст. 27, ст. 341 КК України). Колишній депутат також підозрюється у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених особою, яка є представником влади, за попередньою змовою групою осіб, які призвели до тяжких наслідків (ч. 3 ст. 110 КК України), в організаційному та іншому сприянні створенню та діяльності терористичної організації «Луганська народна республіка» (ч. 1 ст. 258-3 КК України), а також у державній зраді – тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, а саме: наданні іноземній організації та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України (ч. 1 ст. 111 КК України).

У Пашинського вилучили пістолет

«Глок-19» і патрони

Народний депутат України Сергій Пашинський, захищаючись від п’яного чоловіка, застосував пістолет «Глок-19» з патронами 9 мм.
Про це на брифінгу заявив прокурор Київської області Дмитро Чібісов, повідомляє «112 Україна».
«Після перепалки виникла ситуація, в якій народний депутат використав вогнепальну зброю «Глок-19» з патронами 9 мм», – заявив Чибісов.
Наголошується, що зброя нардепа була зареєстрована.
«На зброю був дозвіл. Відповідно, її вилучили, вилучили саму зброю, патрони. Вилучили все, що мав народний депутат щодо зброї. Зараз скеровано запит з метою офіційного підтвердження видачі цієї зброї», – додав прокурор.
За словами нардепа, ввечері 31 грудня 2016 року на нього напав п’яний чоловік. Депутат вистрілив в ногу нападникові. Прокуратура Київської області буде розслідувати інцидент за участю нардепа Пашинського.

Печерський райсуд не зміг обрати Курченку

запобіжний захід через відвід судді

Печерський районний суд Києва не зміг обрати Сергієві Курченку запобіжний захід через відвід судді Володимира Карабаня, заявлений адвокатом Курченка Юрієм Суховим. Як передає УНІАН, засідання Печерського райсуду Києва, під час якого мало слухатися клопотання Генеральної прокуратури про обрання Курченку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перенесено на невизначений термін у зв’язку з тим, що адвокат Юрій Сухов заявив відвід судді Карабаню.
Він пояснив цей відвід тим, що, на його думку, суддя має певну змову з прокуратурою, а також додав, що порушено підсудність цієї справи – її має розглядати Подільський суд, оскільки головне слідче управління Генпрокуратури розташовується в Подільському районі.
Окрім того, Сухов додав, що, на його думку, представники Генпрокуратури не зазначили жодних нових обставин у своєму клопотанні, які доводять необхідність обрання запобіжного заходу для Курченка, і тому його захист вважає, що для обрання запобіжного заходу немає жодних підстав.
З таких само міркувань Сухов зазначив, що не буде клопотати про дистанційний допит Курченка.
Крім того, він не захотів розголошувати журналістам місцеперебування свого клієнта, заявивши, що це «адвокатська таємниця». А у випадку оприлюднення цієї інформації Генпрокуратура отримає привід для ініціювання заочного засудження Курченка.
Нагадаємо, що нещодавно Печерський районний суд Києва вже виніс рішення щодо взяття під варту Курченка, проте Апеляційний суд Києва скасував це рішення, й Генпрокуратура повторно звернулася до Печерського райсуду з клопотанням про взяття його під варту. Курченко перебуває за межами України.
Як повідомлялося, раніше СБУ виявила факти безпосередньої причетності Курченка до реалізації злочинних механізмів із придбання на користь холдингу СЄПЕК, підконтрольного бізнесмену, медіаресурсу UMH group, футбольного клубу «Металіст», Одеського нафтопереробного заводу й мережі автозаправок Sparschwein GmbH & Co в Німеччині (170 об`єктів).
Під час розслідування було заарештовано особисті рахунки Курченка, його рухоме і нерухоме майно на загальну суму понад 1,5 млрд. грн.
Господарський суд Києва наприкінці листопада 2015 року зняв арешт з коштів та майна компанії СЄПЕК.
У квітні 2014 року Курченка було оголошено в міжнародний розшук.

На Буковині з невідомих причин загинули два

десятки лебедів

На озері у селі Чортория, Кіцманського району, Чернівецької області, ймовірно від інфекції загинув 21 лебідь. Точну причину загибелі птахів покажуть лабораторні аналізи. Про це повідомляє місцеве інформагентство АСС.
«Інспектори Держпродспоживслужби Кіцманського району та державної лікарні ветеринарної медицини цього району виїхали на місце події. Спільно з працівниками УДСНС України у Чернівецькій області було зібрано зі ставка 16 мертвих птахів та доправлено в Чернівецьку регіональну лабораторію ветеринарної медицини для встановлення причини загибелі», – розповів начальник ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області Олександр Александрюк.
Працівники регіональної лабораторії ветеринарної медицини підозрюють, що птахи загинули через інфекційне захворювання. Аби знати остаточну причину загибелі лебедів, чекають підтвердження діагнозу з науково-дослідного інституту.
Ввечері 2 січня на приозерній території виявлено ще 5 мертвих лебедів. Решта лебедів-шипунів, за словами Александрюка, почуваються добре. Їм привезли їжу.
Поки фахівці встановлять остаточну причину загибелі птахів, Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області просить мешканців Буковини утриматися від прогулянок біля озера.

НБУ знижує максимальний рівень готівкових

розрахунків фізосіб до 50 тисяч гривень

Національний банк України з 4 січня знижує максимальний рівень готівкових розрахунків на добу втричі – зі 150 тис. до 50 тис. грн. Згідно з повідомленням на сайті НБУ, відповідні норми містяться у постанові правління Національного банку України від 25.11.2016 № 407 «Про внесення змін у постанову Правління Національного банку України від 6 червня 2013 № 210» Про встановлення максимальної суми розрахунків готівкою».
Фонд гарантування вкладів продовжить виплати коштів вкладникам банку «Траст» з 4 січня
«Постановою передбачена максимальна сума розрахунків готівкою між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня у розмірі 50 тис. грн., а також фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 50 тис. грн.», – йдеться у повідомленні.
Регулятор зазначив, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, що перевищує 50 тис. грн., шляхом переведення коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або переведення коштів на поточні рахунки (зокрема, у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Водночас, максимальна сума готівкових розрахунків підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня залишається незмінною і становить 10 тис. грн.
НБУ вважає, що встановлення максимальної суми розрахунків готівкою на рівні 50 тис. грн. не створить незручностей громадянам, оскільки не зачіпає щоденні покупки населення.
Контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), згідно з Податковим кодексом України, здійснюватимуть органи Державної фіскальної служби України.