Ціла низка святкових подій відбулася в церкві Непорочного Зачаття міста Палатайн. Насамперед, це візит Його Високопреосвященства митрополита Степана Сороки, якого ми запросили на наш 2-й щорічний благодійний бенкет для поповнення фонду на будівництво відпустового храму. Митрополит усіх українських католиків Америки Степан Сорока гостював у нас протягом трьох днів, що є для нашої маленької церкви та її парафіян особливою честю та благодаттю.

Його Високопреосвященство митрополит Степан мав нагоду відвідати «Рідну школу» та СУМ, що розташовані у м. Палатайн, навпроти церкви. Його зустріч з дітьми та вчителями була особливо емоційною та теплою. Як виявилося, діти української школи мали чимало запитань до митрополита, а тому їхня зустріч переросла у невимушену та цікаву дискусію. Було помітно, що митрополиту до душі спілкування з учнями та вчителями, які зуміли створити для нього надзвичайно дружню та гостинну атмосферу.
У суботу, 19-го листопада, відбувся ось уже 2-й благодійний бенкет, який щорічно збирає парафіян та гостей церкви Непорочного Зачаття, представників українсько-американських організацій, духовних отців інших церков з околиць Чикаго. Це вже стало доброю традицією для кожного з нас – відчути себе невід’ємною складовою великої українсько-американської громади, а також важливою частинкою благородної та потрібної місії – будівництва нової церкви на честь українських новомучеників 20-го сторіччя.
Ми надзвичайно вдячні хору осередку СУМ імені Миколи Павлушкова з Чикаго, пані Христині Косач та їхньому диригенту Володимирові Поповичу за чудове відкриття вечора: від дуже зворушливого та піднесеного виконання «Отче наш» до веселої та запальної «Василини». Присутні на бенкеті були зачаровані співом хору. Вони справді, як назвав їх отець Ярослав Мендюк, є перлиною української громади.
Духовного піднесення додала всім присутнім промова Його Високопреосвященства митрополита Степана. Закликаючи нас до постійного вдосконалення та духовної праці над собою, митрополит Степан також багато уваги приділив значенню українських новомучеників для нашої духовної культури та нації в цілому. Він щиро підтримав прагнення парафіян церкви Непорочного Зачаття збудувати відпустовий храм на честь українських новомучеників 20-го сторіччя та закликав нас повірити в чудо.
Це є справді нелегке завдання для парафії, яка нараховує тільки більше, ніж 100 родин, але з Божою допомогою та підтримкою великої української спільноти це має стати реальністю. Адже побудова нової церкви продиктована потребами. Українська громада з кожним роком стає дедалі численнішою, і маленька церква, що в Палатайні, уже не здатна забезпечити всі духовні потреби своїх парафіян та відвідувачів.
Ми пишаємося тим, що маємо надзвичайно відданих пасторів – протоієреїв Михайла Кузьму та Ярослава Мендюка, отця Андрія Кузмяка. Це справді духовні отці за покликанням, які вірно служать своїм парафіянам, згуртовують нас навколо духовної науки, закликаючи до любові, милосердя та прощення. Завдяки їм у нашій малій церкві панує надзвичайно добра і благодатна атмосфера, яка імпонує дедалі більшій кількості відвідувачів.
Ми висловлюємо вдячність Фундації каси «Самопоміч», Фундації «Спадщина», Фундації Українського католицького університету за надзвичайно щедрі пожертвування у будівельний фонд. Дякуємо пані Валентині Сідельник та пану Тарасові Дрозду за теплі привітання та підтримку. Велика подяка також отцю Богданові Налиснику, настоятелеві катедри святого Миколая, отцю Володимирові Кушніру, пароху церкви святого Йосифа Обручника, та їхнім парафіянам за фінансову та духовну підтримку.
Щиро дякуємо добродійці пані Софії О’Коннор за її постійну активну участь у багатьох парафіяльних заходах. Пані Софія пожертвувала на аукціон бенкету два власноруч виготовленні покривала.
Велика вдячність також пану Володимирові Монастирецькому, художникові, члену Спілки художників України та Асоціації художників живописців Америки, за чудову самобутню картину, яку він подарував на аукціон зі своєї колекції. Це вже його 2-й дарунок для парафії.
Також окрема подяка родині Клученко, яка передала на аукціон свою родинну реліквію – порцеляновий набір посуду в українському стилі, який мав велику цінність у їхній сім’ї.
Надзвичайно велику вдячність передаємо всім, хто не зміг приєднатися до бенкету, але зробив щедрі пожертви на нього, всім, хто допоміг зібрати речі для аукціону, хто створив чудові квіткові композиції для залу, хто жертвує свій час, таланти, вміння, щоб наша українсько-американська громада могла поповнитися новими сторінками у своєму духовно-культурному часопису.