Із 21 по 23 жовтня 2016 року у місті Кергонксон (штат Нью-Йорк) в приміщенні Гадсон Веллі Різорт відбулась щорічна Всеамериканська конференція шкіл українознавства. В конференції взяли участь директори, педагогічні дорадники та вчителі – представники 22-х шкіл українознавства, що розташовані на території США. Основна мета конференції – обмін досвідом між учителями шкіл, визначення особливостей викладання української мови, літератури, народознавства, історії, географії, релігії у суботніх школах, навчальні програми для дітей дошкільного, молодшого та середнього шкільного віку, підбір підручників.

Цього року школу українознавства ім. Василя Стуса в м. Чикаго представляли чотири делегати – директор школи п. Галина Баран, заступник директора школи Люба Галатима, вчитель Наталія Пономарьова і представник батьківської Управи товариства «Рідна школа» в м. Чикаго пан Андрій Скиба.
Традиційно, у перший день вчительського з’їзду, проходить звіт директорів шкіл українознавства. Пані Г. Баран прозвітувала про стан і проблеми нашої школи, про кількість наразі зареєстрованих дітей, про високу орендну плату за використання приміщення, яку щороку підвищують; про проведення навчально-виховних заходів за минулий рік i складання навчальної програми на поточний рік.
Також було заслухано доповідь педагогічного дорадника нашої школи Романа Гірняка з Нью-Джерсі. Пан Роман підкреслив, що у штаті Іллінойс наразі нараховується 7 шкіл українознавства, але лише школа ім. Василя Стуса в м. Чикаго входить до системи «Рідна школа», і наша школа є акредитована, що дає можливість нашим випускникам використати кредити, які вони отримали під час навчання у школі, при вступі до коледжів і університетів США. Тому першочерговим нашим завданням є налагодження тісного контакту з цими школами, при необхідності – надання практичної допомоги і заохочення до подальшої співпраці.
Пан Андрій Скиба повідомив, що у нашій школі зараз проводиться активна робота з проведення матуральних іспитів наприкінці навчального року. Тобто, поступово необхідно здійснити перехід від 10-річної системи навчання до 11-річної, тому що у цьому є велика перевага, адже учні повною мірою можуть опанувати навчальну програму, передбачену шкільною Радою.
На цьогорічному з’їзді також відбулись вибори нового складу Управи шкільної Ради, що координує діяльність усіх шкіл українознавства в США. Новим головою шкільної Ради більшістю голосів було затверджено доктора Юрія Гаєцького, який свого часу був директором школи українознавства в м. Чикаго. Важливим є і той факт, що двоє представників з Чикаго ввійшли до складу новообраної Управи – пан Андрій Скиба і пані Наталія Пономарьова, вчитель історії і української літератури школи українознавства ім. В. Стуса.
У суботу, 22 жовтня, розпочалась конференція вчителів. Як уже прийнято, вчителі розділилися на дві групи. Одні взяли участь у конференції, де обговорювались питання, що стосуються навчального процесу у молодшій і середній школі, інші вчителі взяли участь у конференції для старших класів. Відповідальним за проведення конференції для старших класів було призначено п. Володимира Кривоноса (Пассейк), відповідальною за проведення конференції для молодших класів і координатором було призначено п. Наталію Пономарьову (Чикаго). Було представлено чимало цікавих виступів і презентацій.
Хотілось би відзначити виступ пані Люби Галатими з Чикаго, яка розробила урок на тему: «Вивчення байки в середніх класах на основі творчого доробку Григорія Сковороди», не менш важливим був виступ п. Наталії Пономарьової, яка порушила питання щодо включення до шкільної програми творів українських письменників-емігрантів. Пані Наталя згадала про відомих дитячих письменників з Чикаго, таких, як Роман Завадович, Ганна Черінь, Володимир Барагура. Доповідач наголосила на тому, що відновлювати і популяризувати твори цих великих майстрів слова саме серед української дітвори як в Україні, так і в США, – це наше першочергове завдання.
Пані Люба Галатима, яка вперше відвідала вчительський з’їзд, вирішила поділитись своїми враженнями: «Я побувала на цій конференції вперше і була приємно вражена кількістю шкіл українознавства. Приємно бачити, як люди, які живуть за кордоном, не втратили свої професійні навики. Вчителі охоче поділились своїми методами щодо покращення вивчення української мови як іноземної, представили свої проекти та розповіли про досягнення. Протягом трьох днів напруженої роботи були проведені презентації, прочитані доповіді, які засвідчили значні напрацювання вчителів.
Цікавою і змістовною була розповідь учителя Наталі Боднар про садочок «Дивосвіт», який розпочав свою роботу у Пармі (штат Огайо), також мені сподобався виступ «Слово як зброя» вчителя Галини Яреми, яка приїхала також з м. Парма, п. Ольги Михайлюк з Філадельфії, яка підготувала проект на тему «Важливість ознайомлення з історією України учнів молодшої школи». Володимир Боднар, директор школи ім. Шевченка в м. Парма (штат Огайо), провів цікаву доповідь про Івана Франка. Ввечері відбувся святковий банкет, приурочений 25-й річниці Незалежності України, де на учасників чекала смачна вечеря і великий концерт, який був підготовлений Світланою Хмурковською з Йонкерса. Жвавий інтерес в учасників конференції викликав виступ молодіжної театральної студії під керівництвом Наталії Пономарьової. Чудова літературно-музична композиція «На перехресті сторіч» підняла всім учасникам конференції настрій.
Я вважаю, що такі зустрічі обов’яз­ково треба організовувати і створювати сприятливі умови для розвитку творчого потенціалу кожного вчителя та його самореалізації у навчально-виховному процесі. Щиро вдячна всім за знайомство та плідну співпрацю і сподіваюся, що спілкування та фаховий обмін між колегами й надалі сприятимуть розвитку українознавства в Америці».
Від імені дирекції, вчителів школи українознавства ім. Василя Стуса в м. Чикаго хотілось би подякувати батьківській Управі нашої школи, всім фінансовим і громадським організаціям, зокрема, Кредитовій Спілці «Самопоміч» у м. Чикаго, за фінансову підтримку і сприяння участі y цій конференції, за розуміння того, що саме школа – це є той ґрунт, де засаджується зерно національно-духовного виховання майбутнього покоління – гідних громадян Америки, що будуть завжди знати і пам’ятати про своє українське коріння.