Настасія Марусик

«О прехвальний і предивний рівноапостольний великий княже Володимире, прийми милостиво від нас подяку цю за все, що через тебе Господь послав нам, отцям і праотцям нашим, і всій землі твоїй, почавши від дня хрещення аж до цього часу, і благай всеблагого Бога продовжити милість Свою на нас і на роди родів наших, утвердити нас у правовір’ї та благочесті, охоронити від усіх бід і напастей, щоб і ми сподобилися з тобою, як діти з батьком, повіки співати Богові: алілуя»


30 жовтня 2016 року в Українському Чикаго відбулася церемонія святкування поважного ювілею Українського Православ’я Америки – 100-річчя від часу заснування першої Української Православної Церкви.

Історія цієї події бере свій початок у далекому 1916 році. Саме тоді групою українських ентузіастів було засновано Українську Народну Церкву, яка у 1916 році постала як парафія святої Тройці за адресою: 1944 Вест Ірі.
Першим священиком новопосталої парафії був отець Григорій Хоміцький (1916-1920), а першим головою управи – Юліан Маслій. При парафії було засновано хор «Бандурист», який пізніше був перейменований на «Боян», щадничо-позикову касу «Україна». З приїздом з України (1924 р.) владики митрополита Іоанна Теодоровича, що був висвячений і присланий сюди першоієрархом нововідродженої Української Православної Автокефальної Церкви митрополитом Василем Липківським, значно покращився стан парафії, що перейшла під моральний провід української національної відродженої церкви. В цей період помітно зріс престиж церкви, значно збільшилася кількість парафіян, пожвавилась національно-культурна праця.
Нелегкі часи випали на долю Свято-Троїцької парафії в період економічної кризи (30-і роки), які вдалося пережити. В 1937 році катедра св. Тройці змінила назву на катедру св. кн. Володимира. Зі значним ростом членства постало питання в придбанні більшого приміщення для церкви. І вже у 1945 році парафія викупила від німецької протестантської громади церкву з великим будинком та залою, в якій розташована і до сьогодні.
Спільними зусиллями парафіян церкву розмалювали у візантійському стилі, збудували іконостас. Над вівтарем було розписано зображення церемонії «Хрещення України» Володимиром Великим – копію «Хрещення України» з Володимирського собору в Києві.
Культурне життя парафії пожвавилось із приїздом нової хвилі еміграції (кінець 40-х років). При парафії було створено Допомоговий комітет. Члени комітету допомагали розміщувати новоприбулих у церковному будинку та влаштовувати своє життя.
У 1946 році настоятелем став український патріот і громадський діяч отець Омелян Мицик. Було створено недільну школу для дітей, яка в 1950 році стала українознавчою школою з 8-річною, а пізніше – 11-річною формою навчання. Значно зросла кількість учнів з новоприбулих.
У 1950 році було створено щосуботню релігійну радіопередачу. У 1951 році було засновано братство св. Володимира.
У 1956 році в катедрі св. кн. Володимира відбувся Собор Єпископів УПЦ, на якому були присутні митрополит Іоанн, архієпископ (пізніше патріарх) Мстислав, архієпископ Володимир та архієпископ Геннадій.
У 1957 році настоятелем собору св. кн. Володимира став митрофорний протоієрей отець Федір Білецький. Головою парафіяльної управи був отець Калюжний. За роки 29-річного настоятельства отця Федора парафія помітно скріпила своє внутрішньо-організаційне та духовно-культурне життя. При парафії було організовано театральну студію, молодіжну школу народних танців. Хор «Боян» став одним із кращих хорів у Чикаго. У 1962 році митрополит Іоанн оголосив собор св. кн. Володимира своєю другою митрополичою катедрою.
У 1966 році парафія відзначала 50-річний ювілей. З цієї нагоди за редакцією М. Семчишина було видано багато ілюстровану пропам’ятну книгу. В ній підсумовано історичні досягнення парафії за весь пройдений час. Цього ж року в соборі відбулося висвячення на єпископа отця Олександра Новицького, що став єпископом-помічником митрополита Іоанна, а від 1968 року – предстоятелем собору. Також розпочато видання неперіодичного журналу парафії під назвою «Хроніка».
У 1968 році на свято Різдва Пресвятої Богородиці в катедрі св. Володимира почала відправляти свої Богослужіння численна громада українців-католиків, що відійшли від парафії св. о. Миколая в часи зміни там церковного календаря.
У 1972 році, після передчасної смерті владики Олександра Новицького (1970 р.), відбулася урочиста інтронізація владики Константина (Багана) на предстоятеля собору св. Володимира.
У жовтні 1976 року парафія відзначила 60-річчя свого існування. З цієї нагоди було видано ще одну пропам’ятну книгу.
У 1965 році було урочисто відзначено 50-річчя священства багаторічного і заслуженого настоятеля отця протопресвітера Федора Білецького.
У 1981 році головою парафіяльної Управи обрано інженера Святослава Личика.
У травні 1985 року відійшов у вічність багаторічній настоятель катедри, отець Федір Білецький. Консисторією було призначено нового настоятеля – отця Стефана Женчуха.
У липні 1986 року катедральний собор урочисто відзначив своє 70-річчя. Під час урочистого Богослужіння митрополит Мстислав підніс у чин протоієрея нового настоятеля отця Степана Женчуха. У серпні цього ж року в соборі розпочалася підготовка до святкування історичної дати християнства – 1000-ліття Хрещення України. Головою ювілейного комітету було обрано голову парафіяльної ради інженера Святослава Личика.
У 1988 році в катедрі св. кн. Володимира відбулося масове деканальне відзначення 1000-ліття Хрещення Київської Руси-України. Очолили святкування митрополит Мстислав, предстоятель собору архієпископ Константин, деканальне духовенство та Діловий комітет. Велику допомогу у підготовці до цієї величавої дати надала Українська Православна Ліга, очолювана Віктором Личиком.
У 1990 році на Всеукраїнському Соборі УАПЦ у Києві було прийнято історичне рішення про встановлення Українського патріархату. Першим патріархом Київським і всієї Руси був обраний владика митрополит Мстислав. В липні цього ж року патріарх Київський і всієї Руси Мстислав І відвідав катедру св. кн. Володимира.
У 1993 році на 95 році життя упокоївся в Бозі патріарх Київський і всієї України та митрополит УПЦ в США і діаспорі Мстислав І.
У 1994 році в автомобільній аварії загинув організатор і будівничий відродження УАПЦ в Україні владика митрополит Іоанн.
У березні 1995 року з надією отримання автокефалії для незалежної церкви в Україні собор св. кн. Володимира пішов під юрисдикцію Константинопольського патріархату, затримуючи свою статутну цілісність і адміністративну незалежність.
У 1997 році Постановою Собору Єпископів УПЦ у США архієпископ Всеволод був призначений Архієпископом Чиказьким та Західної Єпархії і предстоятелем катедрального собору св. кн. Володимира. Настоятелем катедри став митрофорний протоієрей о. Панкратій.
У грудні 2005 року відбулася єпископська хіротонія отця архімандрита Андрія (Богдана Пешка), який нині є єпископом Східної Єпархії Української Православної Церкви Канади.
У 2009 році правлячим Ієрархом Західної Єпархії УПЦ США та предстоятелем катедри св. кн. Володимира був призначений Преосвященніший владика Даниїл (Зелінський). У лютому місяці в катедральному соборі св. кн. Володимира відбулася інтронізація владики Даниїла на Правлячого Ієрарха Єпископської катедри. Інтронізацію очолив митрополит Константин у співслужінні з архієпископом Антонієм, митрополитом Іваном, архієпископом Юрієм, архієпископом Миколаєм, єпископом Деметріосом та 15-ма священиками.
У липні 2011 року відбулася хіротонія у сан священика протодиякона Миколи Дилендорфа, яку очолив єпископ Даниїл.
У вересні 2012 року отець архімандрит Панкратій був висвячений у сан єпископа Грецької Православної Церкви у Центральній Америці та почав своє архіпастирське служіння у Мексиці. Рішенням Ради митрополії Української Православної Церкви у Сполучених Штатах Америки настоятелем катедри св. кн. Володимира був призначений отець Іван Лимар. Дотепер парафія зуміла зберегти і примножити надбання чотирьох поколінь.
Підсумовуючи наведену хронологію історії катедри св. кн. Володимира, можна сказати, що в різні часи тут служили всі предстоятелі Української Православної Церкви Америки: митрополит Іоанн (Теодорович), митрополит Мстислав (Скрипник), митрополит Константин (Баган) та митрополит Антоній (Щерба).
У день відзначення цього величного свята, 100-річчя від народження катедри св. кн. Володимира, Господь подарував чудову осінню погоду. У неділю вранці в храмі зібралося багато православного люду з Чикаго та його передмість, священнослужителів численних парафій. З нагоди цієї поважної дати до Чикаго прибули високопоставлені духовні особи Української Православної Церкви Америки, Канади, Центральної Америки.
Серед них – Високопреосвященніший митрополит Антоній – предстоятель Української Православної Церкви в США; Високопреосвященніший Архієпископ-номінат Даниїл – голова Консисторії, єпископ Західної Єпархії, предстоятель катедри св. кн. Володимира; Преосвященніший Андрій – єпископ Східної Єпархії Української Православної Церкви Канади; Преосвященніший Панкратій – єпископ Грецької Православної митрополії Мексики.
Перед входом до храму почесних гостей зустріли наймолодші члени парафії з букетами квітів. Голова сестринства св. кн. Ольги пані Надія Брюшенко та голова парафіяльної Управи пані Світлана Олійник подякували очільникам Української Православної Церкви за їхню опіку та присутність на святкуванні 100-річчя катедри і попросили благословення.
Почалася святкова Божественна Літургія, яку очолив Високопреосвященніший Антоній у співслужінні з Високопреосвященнішим Даниїлом, Преосвященнішим Андрієм, Преосвященнішим Панкратієм, настоятелем храму отцем Іваном, отцем Богданом, отцем Василем, протодияконом Андрієм та церковними прислужниками. Супроводжувалась Літургія величавим співом хору «Боян» та професійних співаків українського Чикаго під керівництвом Володимира Поповича. Під час літургії митрополит Антоній виголосив змістовну і повчальну проповідь українською та англійською мовами, спонукаючи кожного з присутніх задуматись над справжніми духовними цінностями земного життя. Також митрополит Антоній щиро привітав парафіян та прихожан з поважним ювілеєм катедри і побажав Божого благословення на подальший вклад кожного з нас у розбудову українського православ’я у Сполучених Штатах Америки.
По завершенні Літургії відбулося нагородження членів парафії за їхню багаторічну жертовну працю. Орденом святого Володимира нагороджено інженера Святослава Личика, а пані Надію Брюшенко – орденом княгині Ольги. Почесними грамотами за заслуги перед Церквою нагороджені: Валентина Бахір, Володимир Братків, Микола Гончаров, Федір Григоряк, Катерина Іллюк, Ксенія Кроль, Тамара Тищенко, Іван Тищенко, Марія Луппо, Лідія Зарицька, Володимир Попович, Ядвіга Демкович, Катерина Борисенко, Людмила Богдан, Мирослав Чайковський, Алекс Василів, Анна Крейніна, Марія Глібка, Галина Олсен, Неоніла Личик, Александра Кочман, Надія Курилко. Було зроблено спільну багатолюдну світлину на історичну згадку про цю подію.
Далі святкування продовжувалось в Українському культурному осередку, де відбувся святковий бенкет. Привітати парафію завітали представники владних американських структур – конгресмен Денні Дейвіс, олдермен Браян Гопкінс; українське духовенство інших парафій митропольного Чикаго – о. Олексій Каспрук з паніматкою, о. Богдан Калинюк з паніматкою, о. Андрій Шельвах, о. Володимир Кушнір, о. Василь Сендега, о. Іван Кротець, о. Роман Артимович з паніматкою, о. Володимир Гудзан, о. Анатолій Басараб, протодиякон Андрій Фрончак із дружиною; представники фінансових структур – Кредитівки «Самопоміч» та Фундації «Спадщина»; представники Генерального консульства України в Чикаго – Генеральний консул пані Лариса Герасько та консул Ігор Боднар, а також багато українців діаспори.
Святкування розпочали молитвою «Отче наш» і вшануванням пам’яті будівничих катедри, які відійшли у вічність.
З вітальним словом виступив владика Даниїл. Він розповів присутнім про цінні архівні переписи-листи засновника УПЦ Америки та діаспори Високопреосвященнішого митрополита Іоанна Теодоровича. Свого часу митрополитові Іоанну вдалося виїхати з України до США і заснувати тут наші громади. Доля інших українських священиків була трагічною – вони були розстріляні або вивезені і знищені в Сибіру. «Сьогодні, через 100 років, полум’я віри, котре палало в серці владики Іоанна, священиків і засновників нашої громади, продовжує палати в серцях людей, які зберігають естафету нашої Церкви і передають її наступним поколінням», – сказав владика Даниїл.
Настоятель храму о. Іван Лимар наголосив на важливій ролі, яку відіграє катедра св. кн. Володимира у житті української громади. Він також подякував усім присутнім за те, що прийшли розділити з парафією радість святкування цієї великої дати.
З вітальним словом до української громади звернулися американські гості – конгресмен Денні Дейвіс, котрого можна побачити на всіх поважних імпрезах українського Чикаго та олдермен Браян Гопкінс.
Єпископ Східної Єпархії УПЦК Преосвященніший Андрій привітав усіх присутніх особисто від себе та від митрополита Української Православної Церкви Канади – владики Юрія. Для єпископа Андрія катедра знаменита тим, що він свого часу тут служив і прийняв усі ступені священства. Єпископ пригадав приємні моменти, коли катедра св. Володимира та собор св. Володимира і Ольги 21 вересня почергово відзначали День дружби. Бурхливими оплесками відреагував зал на слова єпископа Андрія, якими він завершив свій виступ: «В єдності – сила народу... Ми з плоті і крові – сини і доньки української землі. Якщо будемо жити в єдності і мирі між собою – будемо мати міцну державу, помісну церкву Київської юриздикції, не з центрами десь у чужинних державах, а в Золотоверхому Києві, бо це є наш другий Єрусалим!»
Розчулив своїми словами парафіян та гостей колишній настоятель катедри, а нині висопоставлена особа серед духовенства – єпископ Єпархії Центральної Америки Панкратій.
Преосвященніший Панкратій розповів про свою нелегку місію – початок створення православ’я в країнах Латинської Америки. Останнім часом єпископ перебуває в соціалістичній країні Нікарагуа, де немає ще жодної православної церкви. «Святі храми, які ви маєте тут, – це великий здобуток, великий скарб, придбаний і розбудований нашими попередниками. Зароблені центи вони вкладали в церкву та школу. І ви повинні цінувати святині, які дісталися вам у спадок», – наголосив єпископ.
Від парафії св. Володимира і Ольги виступив о. Іван Кротець. Отець Іван подякував парафії катедри св. кн. Володимира за наданий свого часу притулок для парафії Володимира і Ольги. «Наша парафія, перебуваючи 5 років у парафії князя Володимира, зібрала на будову нашого храму 500 тис. доларів. Щиро вітаю вас, православні брати і сестри з нагоди вашого 100-річчя і щиро дякую за вашу ласку!» – сказав отець Іван.
Генеральний консул України в Чикаго пані Лариса Герасько передала вітання від імені дипломатів посольства України в США та особисто від посла України Валерія Чалого. «Вірні української православної церкви були одними з перших, що об’єдналися за конфесійним принципом та започаткували у 1916 році храм святої Тройці, що згодом перетворився на потужний духовний центр українського православ’я у Чикаго. Ми високо цінуємо внесок вашої церкви у духовне збагачення та розвиток українства у США, збереження української культури та традицій за кордоном, підтримку України в такі нелегкі часи», – сказала пані Лариса.
Теплими словами привітала ювілярів голова Фундації Києво-Могилянської академії пані Марта Фаріон.
Відтак, ведучі святкової програми Анна Лукач та Тарас Демберецький надали можливість усім бажаючим, хто хотів привітати парафію з ювілеєм.
Одне за одним до мікрофону підходили парафіяни собору та представники духовенства інших конфесій митропольного Чикаго, щиро вітали ювілярів теплими словами та подарунками особисто від себе та від своїх громад. Настоятель церкви св. Тройці (Бенсенвіль) о. Богдан Калинюк до щедрого фінансового подарунка долучив гарну українську пісню у власному виконанні. Фінансовий подарунок на підтримку катедри-ювіляра зробили також учасники ансамблю «Мрія» (керівник М. Демберецький).
Належну подяку треба скласти нашим фінансовим «патріархам» – шанованій українством Чикаго та діаспорою Українсько-Американській Федеральній Кредитовій Спілці «Самопоміч», Фундації «Самопоміч» та Фундації «Спадщина». Ці потужні установи впродовж багатьох років є фінансовим підґрунтям усіх сфер життя нашої громади – духовної, освітньої, культурної та громадської. Представники цих установ – пані Христя Верещак та пан Богдан Ватраль – разом зі своїми щирими вітаннями вручили щедрі подарунки на розбудову парафії.
«... Я дуже вдячний школі українознавства при катедрі св. кн. Володимира, яку свого часу закінчив, за те, що можу сьогодні розмовляти українською. 100 років – поважний вік для такої важливої гілки дерева української діаспори, як катедра св. кн. Володимира. Наша Кредитівка впродовж 65 років існування вірно служить українській громаді, підтримуючи церкви, молодіжні організації, культурні структури. Намагаємось зберегти нашу українську спадщину і горді за можливість мешкати у США, де закони дозволяють нам бути патріотами України», – сказав пан Ватраль.
Настоятель катедри о. Іван Лимар щиро подякував усім гостям за теплі слова, за можливість розділити радість святкування 100-річного ювілею та за щедрі фінансові подарунки.
З нагоди 100-річчя собору св. кн. Володимира собор Єпископів Української Православної Церкви Америки та діаспори нагородив дирекцію і працівників Кредитівки «Самопоміч» за їхню жертовну працю на користь української громади та Української Православної Церкви США. Присутні заспівали Кредитівці Многая літа!
Упродовж вечора звучали чарівні мелодії у виконанні Андрія Чуйка на саксофоні, сопілці та флейті. В концертній програмі виступили: Роман Сидорук, Леся Багрій, Андрій Бойчук, Христина Доскочинська, танцювальний колектив «Горлиця» (керівник В’ячеслав Тіхонов), дитяча музична студія «Елегія» (керівники Світлана та Вікторія Поляк), музиканти Роман Панько та Михайло Демберецький.
Ведучими програми були Анна Лукач та Тарас Демберецький.

У написанні статті використано матеріали видань: «Українці в Чикаго й Іллінойс у тисячоліття Хрещення України», Чикаго 1989, редактор і упорядник Дарія Маркусь;
«100-річний ювілей Православного катедрального собору св. кн. Володимира», Чикаго 1916-2016, редактор і упорядник д-р Неоніла Ш. Личик.