Україна вкотре здивувала світ. Цього разу – нахабністю своїх політиків-клептократів. Навіть «молоді обличчя», від яких сподівалися хоч якоїсь моральної стійкості – й ті задекларували як не десяток квартир, то купу явно не чесним трудом на державних посадах зароблених грошей. І це все – в час, коли на сході України триває війна з жорстоким і непередбачуваним окупантом…

Здавалося би, українські чиновники, котрі прийшли до влади на крові Небесної сотні, котрі працюють під час війни в країні, мали би красти менше. Здавалося би, банальний інстинкт самозбереження мав би підказати: якщо не зміцнити зараз армію і державу – не буде держави, не буде що красти, пропаде все, нажите нечесним трудом. У кращому випадку «світить» доля Жиліна чи Мотороли, в гіршому – не добіжать ще й до аеропорту… Але ж ні, мовчить інстинкт самозбереження, хапальний рефлекс виявився сильнішим, і українські кадаври нахапали вже стільки, що тепер експерти і журналісти ніяк підрахувати не можуть загальної суми накраденого. Понад 118 тисяч декларацій – і якщо з них пару сотень знайдеться людей, що нажили задеклароване чесною працею – то вже буде добре.
Декотрі особливо вперті експерти нарахували у 413 депутатів 12 мільярдів доларів.

Ось, для прикладу, народні депутати від «БПП» Богдан і Ярослав Дубневичі. Ярослав Дубневич задекларував 8 230 000 доларів, 2 780 000 євро і 5 млн. гривень готівкових коштів.
Богдан Дубневич тримає готівкою 11 500 000 доларів. Його дружина Тетяна зберігає готівкою ще 137 млн. гривень.
При цьому на банківських рахунках Дубневичів фігурують значно менші суми: у Богдана - 10 400 000 гривень, у Ярослава з дружиною Наталією - 2 300 000 гривень.
На Богдана Дубневича і найближчих членів його сім’ї зареєстровано 409 об’єктів нерухомого майна.
Ярослав Дубневич з сім’єю володіють 273 об’єктами нерухомості. Крім того, Дубневич-молодший задекларував 51 об’єкт незавершеного будівництва.
Втім, для львів’ян статки Дубневичів – якщо й дивина, то не дуже велика. Хоча свого часу хтось із волонтерів пропонував одному з братів продати свій годинник і віддати гроші на армію – але ніц з того не вийшло… Війна пана депутата не вразила.

Набагато більша дивина – головний військовий прокурор України Анатолій Матіос. Бідний, як церковна миша. А от його дружина на рахунках в банку має 840 096 тис. грн., 259 348 доларів і 10503 євро. Готівкою - 25 тис. євро, 525 тис. доларів і 10 тис. англійських фунтів. Крім того дружина Матіоса отримала кредит на суму 2,7 млн ​​грн. і виступила поручителем в банку на суму 49 млн грн. і позичила третім особам понад 21 млн грн. Матіос має 4 наручних годинники: Vacheron Constantin, Ulysse Nardin, Breguet і Rolex. Годинник марки Vacheron Constantin йому подарувала дружина 13 лютого 2015 року. У декларації вказано ціну годинника – 432 000 грн. А Вікіпедія каже, що саме 13 лютого 2015 року панові головному військовому прокурору виповнилося 46 років. А от громадяни з доброю пам’яттю вам скажуть, що того ж таки 13 лютого 2015 року якраз саме у розпалі були бої за вихід з Дебальцевського котла…
Який-який, кажете, прокурор? Головний військовий?...

Якраз саме нещодавно, 26 жовтня, помер від сердечного нападу екс-заступник командувача штабу АТО полковник Валентин Федічев. Полковник разом зі своїми бійцями, виходячи з Дебальцевого взимку 2015 року, подолали пішки 60 км до українських позицій при температурі мінус 18 градусів…
Під час боїв за Дебальцеве, за найскромнішими підрахунками, загинули майже 200 українських бійців. Бракувало зброї, критично бракувало мізків керівництву, фатально бракувало медикаментів. Люди скидалися по копійці, хто що може, аби тільки допомогти війську…
А от головного військового прокурора ця тенденція не зачепила, годинник улюбленої марки Путіна виявився ціннішим, ніж військо, котре від того ж таки Путіна захищало… Не хотілося псувати свято…

Або от інший приклад.
Глава Національного банку України Валерія Гонтарева має понад мільйон доларів прибутку в рік, і тримає на банківських рахунках 1,831 мільйона доларів та понад 61 тисячу гривень. То би була дрібниця – якби пані Гонтарева була главою Нацбанку країни, в якій офіційною валютою є долар… А так її розповіді про солідність гривні якось не дуже переконливо виглядають…

Ще один з ключових прикладів. Нардеп Євген Мураєв, власник телеканалу News One, задекларував 18,5 млн гривень, 2 млн доларів і 1 млн євро готівки, а також 877 одиниць техніки і устаткування (телекомунікаційний комплекс) вартістю 24,67 млн гривень. При цьому він не посоромився взяти в держави допомогу на оренду житла – 167,9 тисяч гривень. Мабуть, свої гроші глибоко закопав, а жити ж у Києві депутатові якось треба…
До речі, нещодавно ЗМІ повідомляли, що саме Мураєв в лютому 2014 року вивозив екс-прем’єра Миколу Азарова з Харкова до Бєлгорода. Мабуть, сподівається, що у випадку, якщо війна дійде до Києва, пан Азаров йому віддячить взаємністю…

Ну і найсумніший приклад. Надія громадськості, активістка і єврооптимістка Ганна Гопко, котра активно скаржилася на замалу депутатську зарплатню і просила її підняти. Бо, мовляв, на 7 – 8 тисяч гривень депутат не може бути чесним. Купа громадян вмудряються бути чесними на набагато менші гроші… Не факт, звісно, що декларація пані Гопко є чесною. Але – в ній зазначено, що пані Ганна разом з чоловіком мають 10 квартир (у Києві і Львові), земельну ділянку, будинок 300 метрів квадратних. Хіба ж можна з такою кількістю квартир прожити на депутатську зарплату. Все піде на комуналку… А те, що бійці живуть в орендованих квартирах, – то хіба на всіх бійців квартир настачишся?

Он, щоправда, редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов у себе на Фейсбуку розповідав неймовірну історію – командир бригади, котрому начальство таки вибило квартиру, віддав цю квартиру одному з найкращих бойових офіцерів цієї бригади. Бо в нього вже діти дорослі, а в офіцера – донька маленька, та й сам офіцер повернувся на фронт після тяжкого поранення… А сам той командир бригади і далі орендує квартиру десь на Виноградарі…
Але то прості смертні вояки можуть квартирами поділитися, у них – війна, вони це розуміють… А депутати-єврооптимісти на такий подвиг не здатні, а війни, схоже, для них не існує. Недосвідчена молодь, одначе – не розуміють, що якщо фронт підійде ближче, забрати свої квартири подалі буде вкрай проблематично. Якщо вже не заради країни – то най би хоч заради квартир якось фронту помагали – але ж де там…

Ну і головна окраса цього ярмарку кадаврів – декларація президента Петра Порошенка. З вражаючими для простого смертного громадянина подробицями.
Щоправда, «Ленінську кузню», членом наглядової ради якої є Порошенко Олексiй Iванович, задекларував як свою власність не Петро Порошенко, а перший заступник голови фракції «Блок Петра Порошенка» Ігор Кононенко. (Ще Кононенко в своїй декларації за 2015 рік вказав 6,63 млн гривень, 965 тисяч євро і 928 тисяч доларів готівки).
Порошенко задекларував права власності на понад 100 компаній в Україні, Росії, Польщі, Іспанії, на Кіпрі, в Угорщині, Литві і КНР, на Британських Віргінських островах та у Нідерландах, зарплату 121 054 грн., процентів –  12 375 404 грн. та інвестиційні прибутки –  49 665 361 грн.
Також  Порошенко вказав на своїх банківських рахунках 23,7 млн ​​євро.
Готівкові кошти Порошенка (як і інші згадані кошти) у сумі 60 тис. доларів та 900 тис. грн лежать у ПАТ «МІБ», де він є власником 9000 акцій, номінальна вартість яких становить 13,518 млн грн.
Сумарний статок Порошенка, за даними видання Der Spiegel, становить 867 млн ​​євро, що робить його четвертою найбагатшою людиною в Україні - після трьох олігархів.
Деякі волонтери, для прикладу, Роман Донік, відразу почали згадувати, що мовляв, он там корпорація Рошен тепловізорів підкинула, там КРАЗ подарувала, там трохи екіпірування дала… Шановні, в порівняні із загальним обсягом статків власника корпорації Рошен, КРАЗ і купка тепловізорів – то вважайте, те саме, що передвиборча гречка для бабусь… Бабусям теж ті пару кг гречки були вкрай потрібні, не сумнівайтеся. Презирство до бабусь, котрі продали свій голос за гречку, може призвести до повторення їхніх помилок…

Втім, повернімося до наших баранів, тобто кадаврів.
З величезних статків цих… е… слуг народу стає цілком зрозуміло, як вони собі уявляли подальше спілкування із Заходом.
Он пан Борис Ложкін, незаслужено забутий на цьому святі відвертості, доволі чітко пояснював своє бачення залучення інвестицій в Україну.

«Потрібно змінювати ставлення до інвесторів по всій вертикалі влади. Держава має стати клієнтоорієнтованою – не тільки інформувати інвесторів про те, куди можна вкладати гроші, але і пропонувати проекти та рішення. І зрозуміло, супроводжувати їхню реалізацію. Одним з пріоритетів роботи Національної інвестиційної ради якраз і є створення правильного середовища для інвестора. Наприклад, в деяких північноафриканських країнах (у тих, які показують стійке зростання, звичайно) існує практика підписання прямих договорів між владою і великими інвесторами. Вони укладаються на рівні прем’єра або президента - з конкретним інвестором і за певним проектом. Фактично таким чином держава підписує юридичну гарантію для цієї інвестиції в країні. Такий індивідуальний підхід держави до інвесторів і в Україні міг би серйозно змінити їх ставлення до нашої країни», - заявляв Ложкін в перші ж тижні перебування на чолі Національної інвестиційної ради.

Аналогічні натяки озвучують і представники українського МЗС – мовляв, інвесторів корупція не цікавить, інвесторів цікавить тільки можливість захистити свої права в Україні.
А яким чином можна захистити свої права в корумпованій Україні? Шляхом підписання договорів «з конкретним президентом». І АП чинного президента України вже починає працювати над тим, щоб саме цей президент і був надалі чинним президентом. А з усього його оточення якраз доволі чітко видно, як саме потрібно підписувати угоди, і мішки якого саме кольору папірців до тих угод додавати…

Але – щось пішло не так.
Захід, як то не дивно, про війну не забув. І статками чинних українських владоможців не поспішає захоплюватися. Не цікавлять їх ні стародруки, ні святі мощі, ні навіть приватна церква заступника голови парламентської фракції БПП Анатолія Матвієнка, котру той вже, кажуть, хоче подарувати Московському патріархату. Мабуть, від великого патріотизму та людинолюбства… Не цікавить західні ЗМІ ні старовинна зброя, ні 12 годинників Гройсмана.
Цікавить тільки, звідки ті скарби взялися, і коли будуть тих всіх кадаврів судити й садити.
Ходять чутки, що багатьом українським чиновникам світить доля якщо не Лазаренка, то Фірташа. Закордонне майно більшість чиновників не декларували – а там же ж цілий клондайк…

А могли би ще два роки тому скинутися по 50% накадавреного, створити «фонд миру і дружби» та «партію снайперів», вигнати російських окупантів за Урал, створити наддержаву, прокредитувати Грецію і МВФ, на залишки фонду побудувати кілька космічних човників – аби американці в росіян «Союзи» не орендували…
А доведеться створювати «партію фірташів-лазаренків». І таки ж однозначно доведеться – дуже вже на Заході не люблять, коли гроші тамтешніх платників податків опиняються в чиїхось занадто глибоких кишенях…