Доброчинній українсько-американській організації «Razom for Ukraine» два роки

Закінчення. Початок в № 31

В минулому числі в 1-й частині цього матеріалу: http://www.chasipodii.net/article/17314/ була представлена громадська неприбуткова волонтерська американсько-українська організація молодих професіоналів «Razom for Ukraine» в зв’язку зі звітом її Ради директорів на зустрічі своїх активістів та прихильників (Razom Annual Meeting 2016).

У Нью-Йорку відбувся їхній захід з цікавою, насиченою програмою. Волонтери «Razom» активно і результативно діють згідно зі стратегічним планом, що включає шість окремих проектів. П’ять із них, щедро ілюстрованих світлинами, представлено в першій частині.



Тут йдеться про ще один із них – «Реформатори без кордонів» – та про унікальність і навіть феноменальність колективних лідерів цієї організації як представників нового покоління сучасної технологічної епохи. Вони – зі середовища найактивніших українських експатів світу. Це фахівці, які працюють за кордоном, маючи вищу освіту, знання англійської та інших іноземних мов, проактивні, патріотичні, прекрасні менеджери, які вміють швидко організовувати людей та процеси, спілкуються глобально через соціальні мережі Інтернету. Їхня мета – допомагати Україні своїми знаннями та досвідом.

RAZOM. REFORMES WITHOUT BORDERS/Реформатори без кордонів

Очолює проект одна зі співзасновників та віце-президент організації, член її Ради директорів Анастасія Рибицька (одом з Києва, випускниця Національного університету ім. Тараса Шевченка, в Америці 3 роки). Програма теж амбітна і революційна.

Поставлена мета – знаходити в США та інших країнах фахівців-волонтерів, які б могли поїхати в Україну на певний період та допомогти місцевим урядам впроваджувати реформи. Конкретніше – об’єднати зусилля влади, бізнесу, громадських ініціатив, діаспорних організацій та міжнародних інституцій у впровадженні реформи. Але найголовніше з цього – це вибудувати ВІДКРИТІ відносини між місцевою владою і громадським суспільством з метою підтримки реформ. Про завдання цієї програми розповіла Анастасія Рибицька Інтернет-виданню «Global Ukraine News» у статті «В бій ідуть реформатори»: http://global-ukraine-news.org/2016/04/20/v-bij-jdut-reformers-without-borders/

«Razom» уже знайшли першого стипендіата. Це Г’юго Сполдінг – американець з Вашингтона, який виїхав в Одесу і працював там за тримісячною програмою з 1 травня ц. р.

За цей час досяг успішних результатів, продемонстрував працьовитість, чудову робочу етику, вміння об’єднувати людей між собою. У пості на своєму ФБ: http://www.facebook.com/HugoRazom/posts/1747232852221260 Г’юго розповів про зроблене ним, про своє захоплення молодими українцями, їхню готовність проводити реформи, про віру в Україну і своє бажання повернутися знову в цю країну, щоб допомагати змінювати її.

«Razom» забезпечує стипендіату проїзд, житло і харчування, праця волонтерська – безоплатна. Першому стипендіату частково допомогла з коштами сестринська організація зі Сан-Франциско «Nova Ukraine (лідер – Микола (Нік) Білогорський). «Razom» продовжує шукати партнерів для фінансування та небайдужих, готових попрацювати на користь Україні. Вимоги: західна освіта, знання української або російської мов, досвід роботи з громадянським суспільством, лідерські риси, ініціативність, вміння ризикувати. Організація закликає всіх бажаючих відгукнутися і приєднатися. Це заклик не тільки до резидентів Америки. Бажаючі можуть заповнити анкету на сайті reformerswithoutborders.org

«Програма-максимум цього проекту – перетворити цю ініціативу в загальнодіаспорську по всьому світу», – каже Анастасія. Обов’язок «Razom» – стипендія для перебування. Обов’язок стипендіата – допомогти у виконанні найголовнішої мети проекту – створення мостів довіри між місцевою владою та місцевим громадським суспільством, навіть у сьогоднішніх умовах її мінімальної наявності.

Через Анастасію Рибицьку здійснюється також співпраця «Rаzom» з іншими волонтерськими організаціями США.

Анастасія Рибицька та Люба Шипович («Razom», Вашингтон – Нью-Йорк) на зв’язку з Ніком Білогорським («Nova Ukraine», Сан-Франциско). Партнери з «Nova Ukraine» допомогли зі стипендією першому волонтерові Г. Сполдінгу	Активісти Razom передають чек свого фонду для оплати спільної з партнерським проектом у Вашингтоні «Support Hospitals in Ukraine» (керівник Віталій Дубіль) пересилки контейнера для госпіталю ім. Мечникова міста Дніпро (2015)

Правда, Г’юго Сполдінг – перший стипендіат, але не перший, хто працює в Одесі як представник реформаторів без кордонів. Ще у серпні 2015 року туди виїхали, як уже згадувалося, президент «Razom» Люба Шипович із членом Ради директорів Наталією Щирбою виключно як волонтери. Наталя, попрацювавши 5 місяців, повернулася у Філадельфію й успішно перебудовує операційну систему організації. Люба продовжує працювати в Одесі.

Її історія, як і всіх інших волонтерів, які працюють і в Раді директорів, і в окремих проектах чи просто жертвують своїми коштами, часом, зусиллями – приклад феномена, породжений Майданом, який розбудив громадянське суспільство України і глобальне – українців у країнах проживання. І сьогодні на таких людей більша надія, ніж на вчорашніх та сьогоднішніх політиків, які себе дискредитували.

Феномен разомців. Його витоки

Про багатьох з них, якщо не кожного, можна писати есе чи нариси. Зараз же хочу розповісти про членів їхнього керівного центру – Раду директорів («Board of directors»). Працюють вони без традиційних бюрократичних зволікань, використовують сучасні електронні способи спілкування, а головне – дружньо. Разом!

Люба Шипович – президент. Родом з Червонограда (Львівська обл.), випускниця Київської Могилянки, спеціаліст у галузі IT. У США (Нью-Йорк) – 12 років, з них 8 пропрацювала провідним інженером в американській IT-компанії. Щодо рівня професійності Люби в IT-галузі лише один факт: вона ще з однією випускницею Могилянки, Вікторією Сухановою, ввійшла в список 50-ти кращих розробників у Нью-Йорку (2016). До Майдану в Україну не приїздила і навіть з батьком зустрічалася в Європі, а не вдома, на малій батьківщині...

Люба Шипович, волонтер, президент організації «Razom for Ukraine»

...І раптом цей вибух народного протесту у Києві... З 1 грудня 2013 р. на той час ще з невеликим колом однодумців організовує масові акції підтримки Євромайдану. У січні 2014 р. вже була зареєстрована офіційно волонтерська організація «Razom for Ukraine». І дуже швидко, через тісний зв’язок з Києвом, зокрема, через свою сестру та її друзів – учасників Майдану – Люба та інші організатори «Razom» невдовзі зайнялися волонтерством – пошуком коштів, закупівлею потрібних речей і постачанням у Київ того, що потребують майданівці...

Розвиток подій в Україні (розстріл Небесної Сотні) змінив адресатів допомоги. Почали підтримувати родини полеглих. Так з’явився їхній перший проект гуманітарної допомоги Україні Razom Aid. До організації почала долучатися американсько-українська молодь з інших міст Америки. Передавання кількох тонн речей контейнерами потребувала не тільки фінансових пошуків та фізичних зусиль дуже багатьох молодих людей, а й професійних, організаційних. Люба описала на ФБ один з випадків: коли на митниці загальмували передавання контейнера в госпіталь (всі волонтери знають про ці митні муки, коли шоломи та бронежилети доводилося «контрабандою» перевозити), вона оперативно через онлайн зуміла залучити кількох державних високопосадовців, зокрема, заступника міністра екології, і протягом доби проблему вирішила. Оптимістично заявила: бюрократію можливо подолати... Це так, але не кожний це зуміє..

Протягом півтора року працювала в Нью-Йорку в екстремальному режимі: 8 годин – на основній роботі, 16 годин для України через «Razom», з яких на сон уривала 4 години. Ще в серпні 2014 р. у спільному інтерв’ю з Богданом Печенюком «Голосу Америки» Люба сказала: «Ми фізично тут, а духовно – там. Це наш вияв української ідентичності».

У серпні 2015-го настав час робити вибір: Америка чи Україна. Вона його зробила: звільнилася з роботи в Нью-Йорку, щоб їхати в Україну і зосередитися на  конкретній діяльності – допомагати проведенню реформ..

Про своє рішення і його мотиви Люба сповістила на своїй сторінці у ФБ. Закликала наслідувати  її приклад, хто має таку можливість

Підтвердила свою мотивацію Громадському ТБ у Києві: «Я просто вибрала Україну. От і все. Це – моя Батьківщина, і я не можу стояти осторонь». На питання: «А що для вас Україна?» відповіла просто: «Відчуття рідної землі, де ти народилася».

З її здібностями орієнтуватися в глобальних процесах та зв’язках знайти сферу застосування своїх професійних знань було їй неважко. Через Сашу Боровика потрапляє в команду реформаторів голови Одеської обласної адміністрації Міхеіла Саакашвілі. Почала працювати як волонтер.

Люба Шипович стає членом реформаторської команди Одеського регіону з центром в Одесі

На ФБ «Razom for Ukraine» з’явився запис: «Ми не лише розповідаємо, як робити. Ми їдемо і робимо. Віримо в успішність реформ і перетворення Одеського регіону на новітню «Силіконову (Кремнієву) долину».

Першу свою посаду сама назвала «технічним директором області» або СТО (Chief Technology Officer), тобто, вона відповідає за всі технічні процеси у сфері врядування. Ставить перед собою завдання: забезпечити автоматизацію державного управління, поширення IT-освіти насамперед серед громадських активістів та державних чиновників різних рівнів в області.

Почала впроваджувати проект «Розумне місто», з яким приїхала з Нью-Йорка. Це перехід на електронне врядування, що включає кілька модулів: відкритий для населення бюджет, звернення громадян, електронні торги ProZorro (до слова, прийнято ВР для всієї країни), черги на житло, підписи під петиціями і т. д. Всього – 12 модулів. Запустили вже цей процес у містах Білгород-Дністровський та Южний. На черзі – ще 8 міст області та країни ( в тому числі Яремче, Тернопіль). Виявили бажання навіть два села, які теж хочуть бути розумними... Нові, затверджені уже М. Саакашвілі, молоді очільники Миколаївського та Іванівського районів також вийшли на зв’язок і просять помогти з нововведеннями...

Почалося втілення ідеї «Розумного міста»: навчання, практикуми, зв’язок з міжнародними інституціями , такими, як «Міжнародний інститут інформації», «вибивання» електронного устаткування в американських виробників, що вдається Любі успішно з першого разу.

В Одесу Люба потрапила в середині серпня 2015 р., і уже через тиждень розмістила на YouTube свій відеозвіт про зроблене для «Razom». Ще через тиждень – знову... Неймовірно, але факт.

Що вдалося зробити?

– Департамент Люби – перший, який перейшов на електронний документообіг (спочатку і чиновники, і люди дуже впиралися, звикнувши до бюрократичних папірців, мокрих печаток та «довідок на довідку»). Але вже через місяць відчули, що роботу дещо оптимізували.

– Запустили онлайн-приймальню. Люди подають звернення, чиновники їх розглядають і дають відповіді. Запити різні.

– Організували онлайн-обговорення Одеського пакету реформ. Люди можуть переглянути документи і дати свої пропозиції.

– У 62 школах області спільно з компанією Google запустили програму Google apps for education. Інші школи теж хочуть таку.

– Також з Google складає карту невідомих привабливих місцевостей та об’єктів для туристів Одещини. І т. д. і т. п. (Освіта та туризм стали основними напрямками застосування IT-програм в області).

Робота з інвестицій дуже важка. Чому? Люба пояснює це в своїх численних інтерв’ю, які всі, без винятку, викладені в соцмережах. Одна з проблем – нема підтримки з Центру. Люба: «З центрального рівня не було жодного фідбеку (feedback – зворотний зв’язок. – Авт.) , він жодним чином не просунувся. Який би Саакашвілі не був молодець, яку би команду не зібрав, але закони на рівні Одеської області змінити не можна»...

А ще, як на мене, якщо не допомагають, то бодай би не перешкоджали навмисне. Перешкоди відомі і на місцевому, і центральному рівнях. Бодай, той же Роман Насіров. Прем’єр обіцяв звільнити, але продовжує тримати на посаді...

Але Люба впевнена в тому, що «Ми робимо життя корупціонерів важчим. Воно має настільки ускладнитися, аби корупціонером стало невигідно бути».

А щодо втілення електронного врядування теж оптимістка: «Якщо ж нам подолати бюрократію повністю не вдасться, то ми її добряче покусаємо».

На питання «Чи доживемо до праведного закону?» Люба відповіла: «Наша місія – втримати для кращих професіоналів, які прийдуть після нас, те добре, що є. Ми готуємо ґрунт для прийдешніх».

Щодо інвестиційного клімату для Одеської області: «Підприємство Delta Vilmar виділило для української економіки $250 млн. інвестицій. Ще $150 млн. очікується». Каже: «Сподіваюся, що ми зможемо переломити звичку договорняків, і ведення бізнесу в Одеській обл. буде простішим і зручнішим для місцевих та іноземних інвесторів».

І ще одне її висловлювання. Позиційне: 23 червня поділилася думкою на своїй сторінці у ФБ: «Антитерористичні, антикорупційні, антимонопольні, антипрезидентські, антимерські рухи. Щось занадто багато «проти», навіть ностальгічно нахлинули спогади про «Ющенко – так!». Ось ми все (корупцію, стару систему, нові-старі обличчя) ламаємо, а що пропонуємо збудувати? Може, хоча б розділимось на дві команди. Поки одні боротимуться, інші почнуть розбудову, але так, щоб не знищувати один одного. Одне не є важливішим за інше, не потрібно змагатись, що потрібніше. Розділимось і будемо проводити паралельні процеси». Правда, мудро? Так може мислити лиш мешканка «Розумного міста», які розбудовують в Україні РАЗОМ всі разомці.

30 липня ц. р. знову висловилася щодо «за» і «проти»: «Шлях «проти» буває коротшим і швидшим, а шлях «за» – надійнішим і стійкішим»...

І якщо казати, зокрема, про феномен Люби як однієї з разомців, то, як на мене, при всіх ознаках справжнього лідера, притаманних їй, це ще й здатність на вчинок: «Я вибрала Україну. От і все». І через два тижні, які потрібні для звільнення з роботи, поміняла ситу Америку на знедолену, розкрадену, бідну Україну. Нехай і не на все життя. А допоки не досягне відчутного результату. Але на фоні бажання половини молоді в Україні «звалити з цієї країни» як вони висловлюються, це феноменально.

Наголошую: Люба не одна така серед разомців. Зрозуміти Любу сприяло коротке інтерв’ю з нею в день її приїзду з Одеси на вечорі відзначення другої річниці «Razom for Ukraine» (25 червня, Нью-Йорк). Незважаючи на колосальну втому – не відмовила.

Впевнена: порозмовляй окремо з кожним членом Ради директорів чи з будь-ким з волонтерів, хто віддає максимум зусиль for Ukraine, то можна розповісти про кожного з них так само розлого і захоплююче. Віртуально вони перетнули кордон України і доброчинно допомагають їй щиро і відчайдушно. При цьому, драйвово, цікаво, весело, з позитивним настроєм, бо впевнені: «обурення забирає конструктив».

Їхній феномен, на мій погляд, у тому що Майдан, а потім війна на Сході України пробудили в них гени українства. Саме в цьому – витоки їхнього волонтерства, їхньої жертовності.

Люба Шипович: «Потрібно залишатися разом, бо так ми сильніші»

Рада директорів, обрана в 2015-му: Оля Яричківська – секретар, Дора Хом’як – директор з питань стратегії розвитку, Анастасія Рибицька – віце-президент, Богдан Половко – відповідальний за організацію сайта, Наталя Щирба – директор з питань операційної діяльності, Марія Сорока – директор з питань організації заходів, Люба Шипович – президент. (Відсутня член Ради – Ірина Мазур)

Члени Ради директорів, як і всі інші разомці, спілкуються оперативно через соцмережі англійською. Використовують сучасні технології компаній Fasеbook, Google, Macrosoft. Вони – представники експатів (сленг від анг. «expriate»: це молоді фахівці, які працюють за кордоном). Вони з кола молодих українських лідерів глобального масштабу. Вони використовують можливість швидкої комунікації для просування інтересів України у світі. Найголовніше – діють разом. «Щоб там не було, потрібно залишатись Разом, бо так ми – сильніші», – написала напередодні зустрічі в Нью-Йорку Люба.
Отож, більшість із них тою чи іншою мірою є теж реформаторами без кордонів.

	Дора Хом’як: Razom 2 years

Ось Дора Хом’як – лідер проекту «Razom IT» та відповідальна за збір коштів (Fundrising). Мешкає в Нью-Йорку, але працює для України як волонтер, залишивши основну свою працю з платнею. А її чоловік, до речі, американець, утримує родину з дітьми. Теж для України таким чином працює. Не втримаюся, щоб не згадати тут і корені українофільства Дори, народженої в Америці, але з прекрасним знанням української мови. Її батьки: відомий, нині покійний, українсько-американський журналіст та громадський діяч Ростислав Хом’як, мати теж відома тут і в Україні – американський історик, громадська діячка Марта Богачевська-Хом’як. Ще в 90-і роки Дора не раз бувала в Україні і працювала там у фонді «Відродження». Отож, має досвід професійної та громадської роботи в обох країнах – США та Україні.

І недарма одна з дівчат-разомців написала у ФБ, вітаючи Дору з днем народження: «Ти – наше натхнення і рушійна сила...»

Анастасія Рибицька: Razom 2 years

Киянка Анастасія Рибицька – віце-президент організації та відповідальна за проект «Reformers Without Borders Fellowship Program» – одна з наймолодших серед експатів. Лише 3 роки в Штатах. Здобула освіту магістра в галузі вірусології Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка й одразу ж переїхала до США у м. Вашингтон. Через три місяці після приїзду взяла участь в акції підтримки Майдану і в кількох десятках наступних – протестних – організовувала разом з новими друзями у Вашингтоні. З того часу не тільки розвинула вашингтонську гілку «Разом», а й стала одним з лідерів активістів метрополії Washington, D.C.

	Марія Сорока: Razom 2 years

Марія Сорока – з Івано-Франківщини. В Америці – 13 років. Випускниця двох факультетів Пенсильванського університету. Прекрасний менеджер, організує не тільки заходи з питань культури, а й загальноорганізаційні. Добре відома в громаді. Залучає представників культури до волонтерства. Кошти, зібрані під час їхніх виступів, передаються у Фонд організації.

Наталя Щирба: Razom 2 years

Наталя Щирба – директор з питань операційної роботи. Про її шлях у волонтерство та організацію «Razom» йшлося в 1-й частині цього матеріалу. Випускниця Пенсильванського університету, вона так захопилася ідеєю суттєвої допомоги Україні, що залишивши працю, 5 місяців разом з Любою Шипович пропрацювала в Одесі абсолютним волонтером (і поїздка, і перебування там – за свій кошт).

Вперше побувавши в Україні, яку залишила у віці 11 років, отримала величезний досвід, зокрема, і насамперед, через негативні приклади. І все ж, повернулася позитивісткою-оптимісткою. Її висновок з Одеського досвіду: «Треба більше розповідати про успіх, наголошувати на ньому й допомагати людям, підштовхувати їх діяти далі».

	Оля Яричківська: Razom 2 years

Оля Яричківська – секретар Ради. Нещодавно, в липні 2016-го, отримала премію Quinn Prize від фундації The Jack Kent Cooke Foundation саме за активну громадську діяльність у «Razom».

Оля була стипендіаткою цієї фундації під час навчання в Колумбійському університеті, де вона здобула ступінь бакалавра і нині готує докторат. Її активність помітили, і відповідно оцінила навіть американська інституція.

Ірина Мазур – член Ради «Razom»

Приємно дивує різностороння громадська активність Ірини Мазур. Родом зі Львова, в Америці – 14 років. Має українську та американську юридичну освіту, отримує нині докторат, обіймає ще громадські посади віце-президента «Нової української хвилі» та позаштатного радника представника України при ООН. І, в той же час, бере участь у всіх масових та тематичних акціях «Разом».

	Богдан Половко – член Ради директорів «Razom»

Богдан Половко – із Закарпаття, в Америці 4 роки. Вчився в університеті Праги. Надзвичайно активний, володіє кількома іноземними мовами. Подобається американська мультикультура, бо й сам є її носієм.

Це лише кілька прикладів діяльності американсько-українських лідерів у рамках цієї організації. В «Razom», мінімум, три десятки тих, кого можна назвати дуже активними та діяльними, і три сотні тих, хто займається волонтерством, кого можна запросити до праці в будь-який час.

Президент Люба Шипович – в Україні, а Рада директорів успішно тут дає собі раду. Як правило, раз на два тижні Рада проводить оперативні наради. Хто з членів живе поза Нью-Йорком, бере участь через відеозв’язок.

Простежується очевидний висновок з історії появи та діяльності «Razom for Ukraine» – однієї з багатьох організацій, що виникли в українських спільнотах закордоння в час Майдану і продовжують діяти донині. Вона – одна з найяскравіших, активних та впливових – показала, як змінилася самоідентифікація тих, хто має українське коріння, як проснулися і на всю силу «запрацювали» їхні спадкоємні гени. Державним очільникам України лиш би ефективно використати запропоновані ними їхні знання сучасних технологій управління та іноземний досвід. Бодай, наших Люби Шипович та Юлії Марушевської – керівника Одеської митниці та членкині «Razom for Ukraine». І, безумовно, всіх інших молодих українських лідерів. Це – неоціненна волонтерська патріотична підмога українській державі.

Ми ще почуємо про них не раз. Літопис історії «Razom for Ukraine» лиш починається. Так тримати! Вітрила – у правильному напрямку. Щасти! Від покоління батьків, вам, молоде плем’я, подяка та побажання зберегти нинішній запал.