Прикрашаючи будинок кімнатними квітами, поцікавтеся: чи не можуть якісь з них викликати алергію? На жаль, найбільш небезпечні ті, які красиво цвітуть і видають приємні аромати.

Від ефірних олій, пилку, спор, які викидають рослини в повітря, можуть і текти сльози, і долати нежить, і душити кашель. А до деяких домашніх улюбленців досить доторкнутися, щоб отримати шкірні опіки. Одна і та ж рослина може і радувати, і засмучувати – все залежить від індивідуальної реакції.

Раніше чи не в кожній хаті стояла герань (пеларгонія). Її запах подобається багатьом сердечникам, він для них – ліки. У листі рослини багато ефірної олії, яка сприятливо діє на серце, дезінфікує повітря. Але вона може викликати сильні алергічні реакції. Як і не менш відома примула.

Небезпечно заводити вдома азалію, інші рододендрони. Під час цвітіння вони насичують повітря сильним і дуже стійким запахом. Через нього голова може надовго розболітися, а шкіра – “прикраситися” хворобливими висипаннями.

Коли зацвітає олеандр, кімната наповнюється неймовірно запашним ароматом. Цим ароматом володіють речовини, які рослина викидає в величезних кількостях у повітря. Через них може прискорено забитися серце, сильно розболітися голова і навіть охопити задуха. Родичі олеандра по сімейству кутрових – катарантус, аламанді.

Запаморочливий аромат виділяють і амарилісові: еухарис, крінум. Їх ефірні масла – теж потужні алергени.

Кирказон – хоч і лікарська рослина, але в його квітках чимало отруйних алкалоїдів. Тому краще не вдихати запах кирказонових і не тримати ці рослини в квартирі.

Всі папороті – потужні алергени, так як коли вони розмножуються, їхні спори розлітаються далеко навколо. Потрапляючи в дихальні шляхи, ці спори здатні ускладнити дихання і викликати напад найсильнішої задухи.

У багатьох будинках можна побачити красуню диффенбахію. Якщо її сік потрапить на шкіру або слизові оболонки, може статися дуже сильне їх подразнення, аж до глибоких опіків. Цим відрізняється все сімейство ароїдних, до яких належать і арматури (алоказія), і філодендрон, і аглаонема.

Аналогічні реакції можуть викликати також всі молочайні, в тому числі такі популярні, як еуфорбія, акаліфа, кротон.

А фікус Бенджаміна, навіть якщо і не цвіте, виділяє через свої пори частинки молочного соку.

До речі, деякі фікуси, а також цитрусові дуже підступні. Через безпосередній контакт з ними шкіра не запалюється. Однак зростає її чутливість до світла, і під час навіть недовгого перебування на сонці можна отримати сильний опік.

Потенційну загрозу становить і цикламен. Тяжкі опіки бувають при попаданні його соку на слизові оболонки. Взагалі, з рослинами, що виділяють молочний сік, краще контактувати мінімально. А ставити їх потрібно у віддалених, важкодоступних місцях, особливо для дітей.

Каланхое, очиток, грошове дерево – чудові лікарські рослини, що володіють властивістю загоювати рани. Проте при використанні зовнішньо вони можуть викликати шкірні алергічні реакції, а їхні соки, якщо  спожити їх, спричиняють тривалі набряки бронхів.