Поки країна слідкувала за Одесою та святкувала Великдень, під стукіт крашанок поволі проходили непересічні процеси…

Так президент Петро Порошенко у п’ятницю, 29 квітня, звільнив Георгія Туку з посади голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації. І призначив на цю посаду народного депутата від фракції звісно що БПП Юрія Гарбуза.
І то би ще було півбіди. Ну БПП, ну прізвище гарне. Он у новопризначеного голови Талалаївської районної державної адміністрації Чернігівської області – взагалі прізвище Дупа. Анатолій Дупа, та ще й колишній член Партії регіонів. Рідкісна гармонія прізвища й політичних поглядів… Гарбуз, натомість, вважався представником демократичних сил. Щоправда, у січні 2014 року Юрій Гарбуз був призначений головою Міловської райдержадміністрації Луганської області саме указом Віктора Януковича.
А тут ще й прискіпливі громадяни розкопали  відео, датоване ще 2009 роком, на якому Юрій Гарбуз в новинах російських ЗМІ говорив про єднання українців з росіянами. У сюжеті йшлося про те, що він є генерал-хорунжим українського козацтва і дотримується позиції єднання росіян і українців.
«Я б не хотів, щоб ми до цього дійшли, як наші воювали ... згадати громадянську війну ... неправильно, що історики намагаються щось змінити. Один народ, один дух і віра одна, і правда одна», - говорить Гарбуз на відео.  
Будемо сподіватися, що з того часу його погляди зазнали трансформації…

Тим часом Туку призначили заступником міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України. І чи не перше, що зробив новий заступник міністра – пішов виступати в ефірі чудесного радіо «Вєсті», аби пояснити країні особливості свого нового світогляду. Може їм там в Кабміні якої трави в чай підсипають – заговореної на проросійські ресурси? Шановні міністри і їх заступники, вочевидь чи то ви неуважно вчилися, чи то у ваших вузах фашистську пропаганду не розглядали. Треба якось заповнити тоту прогалину.
Був у відомстві Геббельса такий метод: «40 на 60».

	Десь на фронті. Богослужіння на Великдень проводить військовий капелан отець Олександр. Фото Влада Волошина

Тота метода полягає в створенні ЗМІ, які 60 відсотків своєї інформації дають в інтересах противника. Зате коли ЗМІ вже заробить авторитет і довіру серед слухачів, ворожої аудиторії, решту 40 відсотків мовлення використовують для надзвичайно ефективної, завдяки заробленому авторитету, дезінформації. Цілі легенди ходять про радіостанцію Геббельса, котру під час Другої світової війни вважали британською. А потім виявилося, що то все – підлеглі пана Геббельса.
Так от, шановні, коли ви йдете на радіо «Вєсті», даєте інтерв’ю однойменному журналу чи газеті – ви якраз допомагаєте цим ЗМІ напрацювати авторитет і створити своїх 60%. А якими будуть решта 40%, і коли вони здетонують – ото вже інше питання… Одним словом, панове чиновники, учіть теорію, якщо хочете бути чиновниками, і хочете, щоб ця країна була. Бо східні сусіди з вами панькатися не будуть, і аргумент «а нам то не викладали, а ми того не знали», на них не діє. Звісно, можна сподіватися на те, що ви встигнете втекти, але фортуна в цьому випадку – тітка дуже непостійна. Простіше вчити теорію пропаганди, як вже нею скористатися не можете, то хоча б ворожу пропаганду не підтримуватимете…

І, до речі, про пропаганду. Якщо ви вже так цього слова боїтеся – ну то хай буде інформаційна війна. Ой, ні, слова «війна» ви теж боїтеся. Ну тоді скажемо простіше: про засранців.
Ми вже писали, що роботу сайту прес-центру АТО було зорганізовано при сприянні Джорджа Сороса та інших небайдужих громадян, котрим чомусь та війна пече. То мабуть тому, що вона далеко – а для українських мільйонерів і мільярдерів та війна щось так близько, що вони її й роздивитися не можуть. А тут на світ білий вилізла ще одна халепа, котру можна було б вважати дивовижною, якби вона не була аж так жахливо близько, та ще й в країні, в якій іде війна.

Зацитую звернення – хоч воно й величеньке, але варте того, щоб його цитували:
«Звернення редактора сторінки «Національна Гвардія України - спільнота» до читачів та кореспондентів.
Вважаю свою роботу виконаною. Маю право ЇЇ зупинити.
В травні 2014 року я пройшов підготовку в Нових Петрівцях в складі 2-го БОП НГУ. Як тільки був підписаний Закон про підвищення граничного віку військовозобов’язаних, в серпні 2014 року повернувся в Нові Петрівці та добровільно уклав контракт з в/ч 3066 Національної Гвардії України для проходження служби в резерві на сержантській посаді в складі 1-го БОП ім. ген. Кульчицького НГУ. До цього часу, з початку червня 2014р., вже виконував роботу редактора сторінки Фейсбук «Національна Гвардія України - спільнота».
Сторінку було створено в травні 2014р. радником тодішнього секретаря РНБО А. Парубія. Це була перша сторінка Національної Гвардії України в соцмережах і у неї є позначка автентичності у Фейсбуці.
Редакційна політика сторінки зумовлена тим, що вона почала працювати, коли прес-служба НГУ ще не оцінила факт існування соцмереж та їх важливість. Усі офіційні публікації прес-служби НГУ з офіційного інтернет-сайту ретранслювалися такими, як є, без спотворень, включно з граматичними, стилістичними помилками, а іноді, що гріха таїти - з відвертим дебілізмом.
Інша інформація ретельно перевірялася, або бралася з надійних джерел. За весь час роботи сторінки не було жодного випадку викривлення фактів.
Основа Фейсбуку - інтерактив. Через звернення до сторінки добровольці завжди отримували допомогу для вступу на службу в Національній гвардії. Військовослужбовці та члени їх родин, що зверталися на сторінку зі своїми питаннями, як мінімум, отримували пояснення та консультації. Багатьом реально та предметно вдалося допомогти, використовуючи статус редактора сторінки при зверненні до службових осіб в командуванні Національної гвардії.
Вдалося ініціювати постанову Кабміну №691 від 08.09.2015, що підняла розміри компенсації за поранення для резервістів до рівня військовослужбовців. Був особисто на прийомі у Розенка, дуже вдячний міністру за розуміння та оперативне вирішення питання.
5 січня 2015 р. при виконанні прямих службових обов’язків в складі свого підрозділу я потрапив в автокатастрофу. Перебуваючи в госпіталях, на реабілітації, в МСЧ своєї в\ч, в потягах, вдома, продовжував вести, по-суті, найбільш розвинений ресурс Нацгвардії в соцмережах. Без участі, фінансування та забезпечення заходів безпеки з боку Нацгвардії та інших державних установ.
Після отримання поранень працювати мені допомогли не з Нацгвардії. Лаптоп від Ю. Стеця, зв’язок від А. Парубія, смартфон від фонду Р. Лижичко. Станом на листопад 2015р., сторінка потрапила в рейтинг «офіційніх сторінок Фейсбук державних установ України» на 13 місце, вище, ніж СБУ, ДПСУ і ВР.
Виконання прямих військових обов’язків зумовили мої нинішній стан і статус - інвалід війни. Воював під Вуглегірськом. Маю нагороди. За весь час служби в Національній гвардії військовослужбовцем ані секунди не був. Резервіст - недовояк. Закони України не передбачають для резервіста статус військовослужбовця. Разом з особовим складом батальйону мобілізованим в 4-у хвилю не був. Забули. При звільненні висловлював бажання залишитися на службі. Не дослухалися. Хоча люди «обмежено придатні у військовий час» продовжують служити. Звільнений в запас за станом здоров’я в серпні 2015р. з правом носіння військової форми одягу, без військового стажу та вислуги років. Для того, щоб мати взимку теплу форму, довелося просити одного з колег, щоб отримав замість мене. «Нє положено...» Єдине, що добре - ліжком (воно ж - робоче місце, на фото) та кашею забезпечили. Дякуючи комбригу - справжньому бойовому офіцеру та дуже хорошій людині. Ще комплектом форми преміювали на День Нацгвардії. Довелося просити заступника командувача. Ніякої зарплатні не отримую. Сторінку фінансую сам.
До резервістів при звільненні застосовуються заохочення, обумовлені Положенням про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України, Дисціплинарним Статутом та наказом МВС №639 від 04. 07. 2014. В моєму випадку нічого не відбулося. Звільнений без виплат чи підвищення в званні. Це означає - з ганьбою. Хоча доган та зауважень ніколи не було, воював гідно, всі накази виконував, поводив себе згідно статутів та невідривно працював на сторінці.
Поновитися на службі для того, щоб існувати та працювати в своїй в\ч на законних підставах, не дозволяють нормативні документи. Якщо в порядку винятку - це ж комусь якось треба поворухнутися. Кажуть - почекай, все зміниться. Але ж - багато того, що обіцяли, не дочекався. Допущені несправедливості не виправляються. Ситуація не змінюється.
Сторінка, що має позначку автентичності для всього світу та спільнотою визнана офіційною Фейсбук-сторінкою Національної гвардії України, командуванню Національної гвардії не потрібна.
Надалі вести сторінку від імені Національної Гвардії України, будучи, по-суті, приватною особою, на пенсію інваліда війни, при повній відсутності підтримки з боку самої Національної гвардії України, неможливо, та й права не маю.
Тому.
Вважаю свою роботу виконаною. Маю право ЇЇ зупинити.
Був щасливий служити Народу України.
Дякую усім, хто був поруч та з розумінням відносився до ситуації.
Дякую простим солдатам, що дуже зворушливо піклувалися про мене, як про рідну хвору людину.
Констатую: такого «дємбєльского альбому», як у сторінки Facebook «Національна Гвардія України», ще не було ні у кого.)))»

Для тих, хто не зрозумів: офіційна сторінка у Facebook «Національної Гвардії України» весь час свого існування трималася виключно на голому, ніким не фінансованому ентузіазмі інваліда-резервіста, котрий би і хтів працювати на державу – але державі він не треба. Тобто інвалід-резервіст своїм часом, силами і натхненням спонсорує і нашого бідного головнокомандувача, і керівництво МВС, і керівництво Нацгвардії. Бо ж вони в нас, як відомо, найбідніші. А от безробітні та інваліди в нас найбагатші, це навіть МВФ знає, кажуть, забагато заробляють і замало витрачають…

Після таких заяв страшенно чешуться руки розписати дозування гарячої смоли в розрахунку на кожну горлянку кожного чиновника, відповідального за інформаційну безпеку країни, з вищим керівництвом включно. Або хоча б згадати про розпечене вугілля, обіцяне апостолом Павлом. Але ж Великдень – не можна.
Доведеться написати коротко.

Національна гвардія України  — військове формування з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України (МВС).
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков задекларував у 2015 році 1 млн 678 тис. 414 грн. сукупного доходу, основна частина якого - доходи від продажу цінних речей і предметів мистецтва.
Згідно з оприлюдненою на сайті МВС декларацією про майно, доходи і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік, із зазначеної суми заробітна міністра плата міністра становить 228 тис. 414 грн., решту - 1 млн 450 тис. грн. Аваков отримав від продажу особистих цінних речей і предметів мистецтва. У статутному капіталі підприємств Аваков має 9 037 478 грн. (зокрема за кордоном 8 млн 832 тис. грн.).
З нерухомого майна міністр задекларував земельну ділянку площею 1200 кв. м і три квартири площею 657,9 кв. м, 70,9 кв. м і 58 кв. м.
Автомобілями та іншими засобами пересування Аваков, згідно з декларацією, не володіє.
Члени родини глави МВС, серед яких значиться дружина, в 2015 році задекларували 2 млн 417 тис. 153 грн., з яких зарплата становить 187 тис. грн. і доходи від продажу особистих цінних речей та предметів мистецтва - 2 млн 230 тис. грн.
Про декларацію Головнокомандувача ми вже писали.
Про всіх решта згадувати не хочеться. Свята, все ж таки.

Тому згадаймо про тих, хто під кулями минулої неділі святив паски – і не економлячи ні на часі, ні на здоров’ї, ні на натхненні, захищав Україну. Адже в Україні живуть не тільки скупі мільйонери, а й щедра біднота, котра всю цю державну конструкцію тримає на плечах.

З Великоднем Вас!
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!