Cело Соколова Балка
	Філоніла Габелко (дівоче  прізвище Карюк)
	Філоніла і Федір Габелки

Як відомо, «ф» є літерою кириличної абетки, яка є в усіх алфавітах, створених на слов’яно-кириличній графічній основі, за формою ж накреслення – видозмінена кирилична літера, що походить від грецької.

У передмові до Грінченкового «Словаря української мови» читаємо: «Коли вже більшість українців вимовляє звук «ф» як «хв» (перед голосною, крім «у») чи «х» (перед приголосною та перед «у»), ми, укладаючи словник на букву «ф», помістили в нього тільки ті слова, що для них у наших матеріалах не було дубліката зі «хв» чи «х»...» Видатний український мовознавець німецького роду Юрій Шевельов писав, що низька соціальна оцінка двозвука «хв» освіченими колами спершу постала в контактах з мовами польською, німецькою й латиною, але в новітні часи її посилили й остаточно ствердили контакти з російською мовою, в якій звук «ф» «природний», тому що там він розвинувся і у власних словах у процесі нормального фонетичного розвитку й набув фонемного статусу...

На літеру «ф» починається давнє, доволі рідкісне й натепер чомусь маловживане українське ім’я «Філоніла», яке у перекладі з тієї ж таки грецької мови означає «дорога, улюблена». Іменини мучениці Філоніли припадають на 24 (11) жовтня. За релігійними переказами, свята Філоніла народилася в місті Тарс, Кілікійської області, в Малій Азії (нині Туреччина), вона доводилася родичкою апостолу Павлові і була його ученицею. Сестра ж її, Зінаїда, разом з якою вони вивчили лікарське мистецтво й оселилися біля міста Деметріада, на північ від Тарса.

Все їхнє життя минало в молитві і пості. Мешканцям тієї країни вони стали відомі своїм безоплатним лікуванням всіляких недуг. Шукаючи зцілення, дедалі більше людей почали відвідувати їх. Але, зцілюючи фізичні хвороби, святі сестри намагалися лікувати і душевні недуги відвідувачів і наставляли їх у християнській вірі. Але проповідь викликала відповідну реакцію язичників, і одного разу вночі натовп міської черні напав на їхнє житло і закидав сестер камінням. Так Зінаїда і Філоніла постраждали як мучениці за Христа…

Українка ж Філоніла Карюк народилася 10 квітня в селі Соколова Балка, тепер це село – центр сільської ради у Новосанжарському районі, Полтавської області, налічує близько 1000 мешканців. За однією з версій, Соколова Балка виникла наприкінці 18 сторіччя, а її назва походить від прізвища заможного козака Сокола, який після знищення Запорізької Січі тут, у балці, поселився, і його хутір згодом розрісся у чимале село. Станом на середину 19-го сторіччя у Соколовій Балці було понад 100 дворів і понад 1300 мешканців, а у 1900-му році – вже було 2444 мешканців; при Георгіївській церкві, що була збудована у 1868 році, діяли жіноча парафіяльна та земська школи. Перед своєю смертю місцева землевласниця Савицька заповіла використати її заощадження на відкриття школи. Цей заповіт було виконано. 7 липня 1897 року в сусідньому селі було відкрито сільськогосподарську школу, в 1900 році відбувся перший її випуск. У 1930-му школу реорганізовано в зоотехнікум, який свого часу закінчили відомі науковці П. Ф. Сороковий, Л. В. Тимченко, М. С. Співак, О. Г. Коваль та інші. Технікум ліквідовано большевиками у 1970-і роки, за деякий час на його території розташувалася допоміжна школа-інтернат. У часі Другої світової війни зі Соколової Балки та навколишніх сіл було вивезено на примусові роботи до Німеччини 55 юнаків і дівчат. Якраз у 1943 році на таку працю виїхала до Німеччини й родина Карюків, де згодом юначка Філоніла закінчила 6 класів української гімназії в місті Ансбаху й стала членкинею українських молодіжних організацій, танцювального ансамблю та церковного хору.

20 жовтня 1949 року родина Карюків приїхала до Австралії й оселилася у Мельбурні, де Філоніла одразу включилася в українське культурно-громадське життя. У 1952 році Філоніла Карюк побралася з іншим нашим земляком-полтавчанином, який походив із Лубенщини, Федором Габелком, й виїхала до Аделаїди, де стала активною членкинею вокально-музичної драматичної та хореографічної студії, у 1958 році подружжя Габелків перебралося до Канберри, де Філоніла продовжила опановувати мистецтво співу, яке розпочала ще в Мельбурні: спочатку були студії вчительки співу у пані Ланц, а пізніше – у пані Лі Мор, згодом уродженка Соколової Балки вступила до Філармонічного товариства, виступала з Канберрським симфонічним оркестром як «Singers of Canberra». Як солістка та партнер у дуетах й тріо Філоніла брала участь у Всеавстралійських та регіональних фестивалях.

Під час перебування в Канберрі Філоніла Габелко була дуже активною в українському культурно-мистецькому, церковному та громадському житті: стала членкинею Ансамблю бандуристів імені Миколи Лисенка під керівництвом відомого бандуриста Віктора Мішалова, організувала вокальну групу «Волошки», яка з часом переформувалася в Українсько-Австралійське мистецьке товариство імені Миколи Лисенка. Слід зазначити, що більшість членів цього товариства були корінні австралійці (!), але мали вони у своєму репертуарі завдяки пані Філонілі… 90 відсотків українських пісень (!). За свою працю на ниві українського мистецтва та популяризацію української пісні й історії українського мистецтва члени цього Товариства були нагороджені срібними медалями Союзу українських організацій Австралії (СУОА), а пані Філоніла стала кавалером Золотої медалі Тараса Шевченка. У Мельбурні Філоніла Габелко стала диригентом Святопокровської парафії УАПЦ в Ессендоні та керівником хору сестриць імені княгині Ольги, ввійшла до складу ансамблю бандуристок «Колорит» та хору «Чайка».

Пам’ятають про ювілярку з Австралії в її родинному селі; на сайті місцевої громади є запис, що якраз у Соколовій Балці народилися: «…Філоніла Василівна Габелко – оперна співачка, бандуристка, діячка австралійської діаспори. Ганна Олександрівна Карюк – майстриня народної творчості, співачка, діячка австралійської діаспори…»

До речі, чоловік Філоніли – знаменитий український патріот, письменник, громадський діяч і найстарший за віком редактор Федір Габелко, щойно відсвяткував своїх 98 років. Продовжуючи ж тему походження імен від літери «ф», слід наголосити, що чоловіче ім’я «Федір» походить від стародавнього грецького імені «Теодор», що означає «дар Божий». Іменини за православним календарем Федір відзначає безліч разів у році, зокрема, й 1 березня, коли у далекому 1918 році (!) й народився Федір Габелко. Кажуть, що ім’я «Федір» наділяє свого власника характером рівним, приземленим, іноді – занадто серйозним. Це людина, котра чітко знає, що вона хоче від життя, але при цьому постійно шукає щось нове і підвищує свої цілі. Це людина витривала, що піклується про себе, знає, як зберегти своє здоров’я до глибокої старості. У сімейних відносинах володар цього імені проявляє себе добре. До речі, чоловік на ім’я Федір дуже відповідально підходить до вибору супутниці життя, тому найчастіше буває щасливий у шлюбі, що ми й бачимо на прикладі подружжя українців – Філоніли та Федора Габелків із Мельбурна…

Ось такі вони видатні Габелки – Філоніла зі Соколової Балки і Федір з Гуляївки – мої славні земляки, уродженці землі полтавської, українські патріоти й митці, що замешкали у Мельбурні, які обоє, незважаючи на свій поважний вік, продовжують вболівати за Україну та працювати для нашої національної справи.