rss
04/25/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Культура \ Наша духовність \ Світлій пам’яті Надії Хойнацької
Пішла з життя Вчитель з великої літери, людина чуйна, хороша.

Доля не пестила покійну. Все, що досягла вона у своєму житті, – завдяки невтомній праці, постійному самовдосконаленню, життєвому оптимізму.
40 років роботи в українській школі – великий життєвий і вчительський досвід, з них 18 років – на чолі педагогічного колективу школи українознавства м. Чикаго. При пані Надії Хойнацькій наша школа розвивалася і вдосконалювалася.
ЇЇ цінували колеги по роботі, до її слова прислухалися в управі «Рідної школи» при УККА. На рахунку пані Хойнацької безліч добрих справ і новаторських ідей.
Любили і поважали її колеги, батьки, учні за чуйне і добре серце, за теплоту і розуміння, за те, що вона завжди підтримувала ініціативу, помічала і схвалювала найменшу іскринку нового.
І, мабуть, слід подякувати долі, що привела до шкільних дверей таку людину, як пані Надія Хойнацька.
Вона прожила цікаве і змістовне життя. Молодим учителем переступила поріг школи в 1968 році, а з 1992 року – обіймала посаду директора школи українознавства «Рідна школа» м. Чикаго.
Вона з усіма будувала справжню Україну. Бог не дав їй своїх дітей, тому всю свою любов і ласку пані Хойнацька віддала учням.
Все життя з вірою в душу людську, з бажанням вчитись у людей стояла на своєму. Тулилась тільки до чесних людей, бо тільки в них бачила справжні дух і силу.
Бурхлива вдача, моральний максималізм – невід’ємні чесноти її особистості, хоч і робили її нелегкою. Але не було людини добрішої, сердечнішої, коли потрібна була підтримка або просто тепле слово.
Вона завжди вирізнялася вольовим характером, мудрістю та стійкими принципами життя, які передавала своїм учням та однодумцям.
Була в її характері одна всім відома риса – вона завжди залишалася сама собою, ніколи не зраджувала своїм педагогічним і людським цінностям.
Останні роки вона жила з гадкою про тих, кому віддавала знання протягом майже півсторіччя. Багато людей її пам’ятають і дякують за науку. Випускники згадують її як людину великої душі, як мудрого Вчителя і порадника.
Що ж, у людини короткий вік, але довга пам’ять про неї. Добрий спогад залишиться в наших серцях, допоки живі ми.
З глибокою скорботою від імені всього нашого вчительського колективу висловлюємо співчуття родичам та близьким. Вічна пам’ять про високоінтелігентну та чудову Людину, Вчителя та Колегу назавжди залишиться в наших серцях.

Учительський колектив школи українознавства ім. В. Стуса

Спасенний храм

Спасенна нагорода

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers