ВАСУ скасував постанову Ради про скасування
недоторканності та арешт Мосійчука

Вищий адміністративний суд України визнав незаконною постанову Верховної Ради про скасування депутатської недоторканності та арешт народного депутата від фракції Радикальної партії Олега Ляшка Ігоря Мосійчука.
«Визнати незаконним та скасувати постанову Верховної ради України про згоду на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт народного депутата України Ігоря Мосійчука», – оголосив резолютивну частину суддя ВАСУ у вівторок, 17 листопада.
Він зазначив, що постанова може бути переглянута Верховним судом у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства після закінчення терміну на подання заяви до Верховного суду, якщо таку заяву буде подано.
Захист Мосійчука розраховує одержати це рішення ВАСУ протягом 5 днів і подати його до Печерського райсуду Києва, який знову розглядає питання про запобіжний захід Мосійчуку.
Мосійчук подав до Вищого адміністративного суду України позов про визнання незаконним та скасування постанови парламенту про дозвіл на притягнення його до кримінальної відповідальності, оскільки вважає його таким, що порушує законодавство України.
Нагадаємо, Печерський районний суд Києва обрав 18 вересня для Мосійчука запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб. Після цього депутат оголосив голодування, проте пізніше його припинив. Згодом апеляційний суд Києва залишив у силі рішення Печерського районного суду Києва про обрання народному депутатові запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
17 вересня на засіданні парламенту генеральний прокурор України Віктор Шокін попросив Верховну Раду скасувати недоторканність із депутата від фракції Радикальної партії Мосійчука. Генпрокурор також надав у парламенті кадри оперативної відеозйомки Генпрокуратури, в яких Мосійчук, зокрема, розповідає своєму співрозмовнику про «розцінки» на депутатські запити.
За словами Шокіна, Мосійчука підозрюють у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або отримання неправомірної вигоди посадовцем), ч. 2, 3 ст. 296 (хуліганство), ч. 1, 2 ст. 350 (загроза або насильство щодо посадовця або громадянина, що виконує громадський обов’язок), ч. 1 ст. 376 (втручання в діяльність судових органів), ч. 1, 2 ст. 377 (загроза або насильство щодо судді, народного засідателя або присяжного) Кримінального кодексу України».
Мосійчука госпіталізували 8 жовтня прямо з будівлі Апеляційного суду Києва, який мав розглядати скаргу його захисту на рішення Печерського райсуду Києва про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Наступного дня депутату поставили діагноз «велика відкрита виразка дванадцятипалої кишки, що супроводжувалася внутрішньою кровотечею». Того самого дня його було переведено з реанімації до спецпалати Київської лікарні швидкої допомоги. Суд ухвалив продовжити розгляд скарги 13 жовтня.
2 листопада заступник начальника Головного слідчого управління Сергій Кизь повідомив, що Мосійчук під час досудового розслідування фактично визнав, що отримував хабарі. При цьому, було продемонстровано відповідне відео.

ЄС завершив підготовку до запуску ЗВТ

з Україною з початку 2016 року

Європейський Союз повідомив владі України про завершення всіх процедур для запуску зони вільної торгівлі з 1 січня 2016 року, повідомив президент України Петро Порошенко.
«Щойно ЄС оголосив про готовність до зони вільної торгівлі з Україною з 1 січня 2016. До нас надійшла нота Ради ЄС про завершення всіх процедур для запуску ЗВТ. Тепер жодних перешкод немає. З нового року починаємо!» – йдеться в повідомленні, оприлюдненому на сторінці глави України у Фейсбук у вівторок.
16 вересня 2014 Верховна Рада синхронно з Європарламентом ратифікувала Угоду про асоціацію України з Євросоюзом, включаючи створення зони вільної торгівлі.
Про те, що зона вільної торгівлі між Україною та ЄС почне діяти з 2016 року, а не з 1 листопада 2014-го, стало відомо 12 вересня після консультацій представників Єврокомісії, України та Росії. Тоді сторони домовилися відкласти до 31 грудня 2015 року запровадження в дію зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, а також про продовження Євросоюзом тарифних преференцій для українських товарів.
19 вересня Єврокомісія внесла на розгляд Ради ЄС та Європарламенту пропозиції про відтермінування тимчасового застосування Угоди про асоціацію в частині поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі. Цією пропозицією ЕП і ЄС повинні затвердити рішення, яким преференції буде продовжено до 31 грудня 2015 року.

Суддям Царевич і Вовку продовжили термін

відсторонення від роботи

Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) продовжила на 1 місяць термін відсторонення суддів Печерського районного суду м. Київ Оксани Царевич та Сергія Вовка.
«На підставі клопотання генерального прокурора України комісія продовжила на 1 місяць термін відсторонення: Царевич Оксани Ігорівни – з посади судді Печерського районного суду міста Київ; Вовка Сергія Володимировича – з посади судді Печерського районного суду міста Київ», – повідомила прес-служба ВККС у понеділок.
Також, згідно з повідомленням, комісія відсторонила терміном на 2 місяці: суддю Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Миколу Решетника і суддю Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Андрія Крамаренка.
Разом з тим, комісія відклала розгляд питання про відсторонення Павла Скутельника з посади судді господарського суду Київської області.
Також ВККС постановила повернути генеральному прокурору України клопотання щодо відсторонення Ірини Таранкової з посади судді Комсомольського міського суду Полтавської області.
ВККС нагадала, що суддя Царевич 9 вересня 2015 року була відсторонена на два місяці від посади судді Печерського районного суду м. Київ. Її підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України, а саме у винесенні свідомо неправосудних постанов про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 1222 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Царевич підозрюється в неправомірному переслідуванні учасників автопробігу в Межигір’ї – активістів Євромайдану взимку 2014 року.
Суддя Вовк був відсторонений від посади рішенням ВККС від 18 серпня 2015 року, а рішенням Комісії від 16 жовтня 2015 року термін відсторонення продовжено на 1 місяць. Вовка підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України – винесення свідомо неправосудного рішення. Він також виносив вирок у справі екс-міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка.
Як повідомлялося, 4 березня 2015 року Верховна Рада дала згоду на затримання та арешт трьох суддів Печерського районного суду Києва – Сергія Вовка, Віктора Кицюка та Оксани Царевич.

Литва і Швеція підтримуватимуть

систему освіти в Україні

Міністри закордонних справ Швеції Маргот Вальстрьом та Литви Лінас Лінкявічюс підписали меморандум стосовно підтримки сфери освіти в Україні.
Міністри підписали меморандум порозуміння між Шведським інститутом та Міністерством закордонних справ Литовської Республіки, передає УНІАН.
Вальстрьом пояснила, що у спільному меморандумі Швеції і Литви йдеться про обмін студентами та підвищення рівня освіти у школах, які функціонують на сході України.
«У рамках цього меморандуму передбачається обмін студентів та вчителів», – сказала глава МЗС Швеції.
Водночас, Лінкявічус зазначив, що меморандум передбачає покращення умов для навчання як для вчителів, так і учнів.
«Ми готові продовжувати наше співробітництво і розширювати його, оскільки можемо запропонувати досвід, який дійсно буде корисним, і він допоможе Україні досягти ефективних та конкретних результатів», – сказав Лінкявічус.
Раніше повідомлялося, що Україна планує приєднатися до міжнародної програми оцінювання знань студентів та учнів PISA, що підтримується Організацією економічної співпраці та розвитку (ОЕСР).

В Україні понад 1,5 млн. людей страждають

на розлади психіки

На даний час в Україні проживає 1 млн. 690 тис. осіб, які страждають на розлади психіки і поведінки, 254 тис. з них є інвалідами внаслідок цієї патології.
Як повідомили «УНІАН» в Інформаційному управлінні Верховної Ради України, про це йшлося під час круглого столу у парламентському Комітеті з питань охорони здоров’я на тему: «Психіатрична допомога в Україні. Виклики сьогодення та шляхи реформування».
Під час заходу зазначалося, зокрема, що, за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, психічне здоров’я не є просто відсутність психічного розладу. Це стан благополуччя, за якого кожна людина може реалізувати свій власний потенціал, впоратися з життєвими стресами, продуктивно та плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти. Нині на частку психічних розладів припадає 12% глобального тягаря хвороб у всіх країнах світу, і, здебільшого, страждають від них люди молодого та середнього віку.
За даними Міністерства оборони України, за 2014 рік та перше півріччя 2015 року потребували стаціонарної психіатричної допомоги понад 3 тис. військових, які брали участь у антитерористичній операції на сході України, що становить 75,8% від загальної кількості психіатричних хворих. Однак, як свідчить міжнародний досвід і результати низки досліджень, кількість учасників збройного конфлікту на сході України, які потребуватимуть кваліфікованої психологічної та психіатричної допомоги, є значно більшою і може сягати 98%.
Також наголошувалося, що протягом останнього часу через кризові явища в економіці та трагічні події на Донбасі кількість відхилень у стані психічного здоров`я населення суттєво зросла, насамперед, за рахунок збільшення виникнення посттравматичних стресових розладів (ПТСР) як у військових, так і у цивільних осіб. Так, лише протягом 2014 року інвалідність внаслідок різних психічних розладів було встановлено понад 10 тис. особам.
Учасники круглого столу зазначили, що зростання показників захворюваності та інвалідності населення внаслідок психічних і поведінкових розладів віддзеркалює недостатню ефективність роботи вітчизняної психіатричної служби, та наголошували на необхідності її реформування.
Учасники заходу обговорили напрацьовані за ініціативи голови Комітету з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець законодавчі ініціативи щодо змін до Закону «Про психіатричну допомогу», які, за її словами, дозволять привести законодавство України з питань надання психіатричної допомоги населенню до європейських стандартів у цій сфері та суттєво підвищити рівень соціального і правового захисту громадян України, які мають розлади психіки та поведінки. Зокрема, зазначеними змінами пропонується ввести до законодавства нове поняття «охорона психічного здоров’я» та коло закладів, які здійснюватимуть діяльність з охорони психічного здоров’я, з метою дестигматизації сприйняття суспільством психіатричної допомоги.
Також передбачено врегулювати низку проблемних питань, пов’язаних із проведенням психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника та госпіталізації до психіатричного закладу особи, визнаної недієздатною, на прохання або за згодою її опікуна.

З’явився тизер повнометражного

українського мультика «Микита Кожум’яка»

У мережі з’явився перший тизер повнометражного українського анімаційного мультфільму про Микиту Кожум’яку, який вийде у прокат наступного року.
Ще 2008 року проект залишився без фінансування, тому його довелось заморозити.
Утім, анімаційна студія Panama Grand Prix за підтримки Держкіно і дистриб’ютора UFD відновила роботу над анімаційним фільмом і перебуває на фінальному етапі.
Мультфільм тривалістю 80 хвилин має вийти у прокат у другій половині 2016 року.
Раніше повідомлялося, що відеосервіс Megogo домовився з державним «Укранімафільмом» про спільне виробництво продовження мультиплікаційного серіалу «Козаки». Як розповів директор з маркетингу Іван Шестаков, Megogo забезпечить фінансову підтримку проекту, а «Укранімафільм» безпосередньо вироблятиме його.