«Ну привіт, – скаже хтось, – де бузина, а де київський дядько? До чого тут милосердя, добрі справи і – здоров’я? Де етика, і до чого тут фізіологія?»

Так, справді, у нашому «освіченому» сторіччі ми звикли розділяти – тіло і душу, здоров’я і моральність, бо «наука довела, що душі не існує». Наукоподібний матеріалізм привчив нас дивитися на тіло, як на будинок, який неминуче старіє, і, якщо його не ремонтувати за допомогою медицини, то він обов’язково розвалиться. У сторіччя тріумфу хірургії та фармакології ми якось зовсім випустили з уваги роботу механізмів самоорганізації і самозцілення, які раніше описували як життєву силу і життєву енергію, «прану», «чі». У гонитві за чистим матеріалізмом ми виплеснули разом із водою і дитину. Але цікаво, що святе місце не буває порожнім. Наукоподібна ідеологія може заперечувати життєву силу, душу і релігію, але тут же це місце заповнюють шаманські культи, гіпнотизери, біоенерготерапевти. А через них усе знову повертається до пошуку невидимих законів, які керують нашим здоров’ям і благополуччям.
Я був здивований і втішений на початку дев’яностих, коли з’явилися книги Сергія Лазарєва, де вперше був виявлений зв’язок між агресивністю, образами і хворобами. Лазарєв, по-моєму, вперше визначив ці агресивні, повсякденні реакції, до яких ми так звикли (і вважаємо їх не просто нешкідливими, але навіть необхідними для «нормальної» людини), як «програми знищення». Тобто, коли ми обурено реагуємо на поведінку ближніх, виплескуючи на них свій «справедливий» гнів, або тримаємо на них образи, намагаючись своєю пасивною агресивністю переконати їх у їхній неправоті – ми мимоволі залучаємо програми знищення, посилаємо на них «замовлення» у «вищі інстанції». Це – інформаційно-енергетична реальність (раніше сказали б – духовна реальність). Хочемо ми чи не хочемо, усвідомлюємо чи ні – наша злість, гнів і образа – це невидиме вбивство. А той, хто «вмикає» ці програми щодо інших, миттєво зазнає і сам їхньої нищівної енергії за принципом бумеранга: «Але несподіваною відповіддю до них повертається назад бездумно кинутий за вітром пісок і ранить їм очі…»
Ранить, однак, не очі, а механізми саморегуляції, самозцілення – тонкі програми імунної і нервової систем, які в нормальному стані здатні не тільки захистити нас від більшості хвороб, але і витягнути з найважчих недуг і травм.
І ось тут і стає зрозумілим зв’язок між милосердям та здоров’ям. Бо жорстокосердість, агресивність, прагнення помститися і стратити інших без будь-якого співчуття – це і є програми знищення, що блокують наші оздоровчі та захисні процеси. Наш організм – це будинок, який не потребує зовнішнього втручання, бо він щодня і щосекунди сам ремонтує себе, якщо тільки ми не забираємо у нього енергію і сили. У той момент, коли починають працювати підсвідомі агресивні програми зла («піднебесних духів злоби»), в оболонці душі неначе пробиваються дірки, через які витікає енергія, необхідна для внутрішнього самолікування. У цей час і відбуваються збої в гормональній та імунній системах, виникають порушення метаболізму, порушуються механізми регуляції кров’яного тиску і глюкози. В організмі виникають або ж загострюються запальні процеси суглобів та м’язів, відкладається холестерин у стінки судин, починають розмножуватися злоякісні клітини.
І тепер доводиться бігати за всіма цими порушеннями за допомогою найсучаснішої діагностики і лікувати це новітніми медикаментами. Але якщо при цьому організм сам не буде брати участь у цій діяльності, найдосконаліша медицина буде безсилою. І, навпаки, якщо організм почне одужувати на хвилі смиренності і прощення, то він може перемогти іноді навіть смертельну недугу.
Американський лікар і вчений, пропагандист здорового способу життя та інтегральної медицини Ендрю Вайль, у своїй книзі «Спонтанне зцілення» описує саме подібні випадки раптового зцілення безнадійних хворих, від яких медицина вже відмовилася. Досвід цих переможців раку дуже показовий. Вони описують свій досвід, за словами доктора Вайла, не в «мілітаристських» термінах (зброя проти раку, арсенал нових методів знищення злоякісних клітин та інше), а в термінах примирення (змиритися, прийняти, усвідомити, погодитися). Саме у момент відмови від війни, відмови від агресії – в їхньому організмі відбувалися чудесні зміни. Щось розклинювалося, вмикалося, починало боротися – і невиліковна недуга відступала.
Тож агресивність, ненависть і страх – вороги нашого здоров’я. А смиренність, милосердя і співчуття – найбільш сильнодіючі засоби оздоровлення і довголіття. Пам’ятаймо про це.

985 S. Buffalo Grove Rd.,
Buffalo Grove
Андрій Іванченко M. D.
Телефон: 847-681-1161