Ставка українського президента на співчуття до України як жертви російської агресії – не виправдалась. За результатами паризьких переговорів авторитетні аналітики Леонід Бершидський та Марк Ґалеотті зазначають: Європа прописала Україні здійснити реінтеграцію Донбасу на умовах Путіна та зайнятись, передусім, боротьбою з корупцією та реформами. На думку обох оглядачів, переговори у Парижі показали, що гучні заяви про російську агресію не викликають симпатії до України, коли лунають із вуст людей, які очолюють корумповану олігархічну систему.

На думку Ґалеотті та Бершидського, промова Порошенка в ООН, яка викликала захоплення деяких оглядачів, але при цьому не отримала реакції зі світових столиць, не досягнула мети, а саме – викликати у світу симпатію до України, заручитись підтримкою Європи для скасування виборів на Донбасі та повернення Україні контролю за кордоном.
На думку оглядача, результати Парижа стали «ляпасом Порошенку», бо примусили Україну виконувати план Мореля, який сам президент України до цього і критикував.
«План Мореля нав’язали Україні у найбільш вигідному Путіну варіанті. Спочатку Україна має розробити спецзакон про вибори, проконсультувавшись з Москвою та сепаратистами. Потім – проголосувати за закон про амністію лідерам сепаратистів, щоб вони могли обратись до місцевих органів. Через 80 днів після прийняття закону мають бути проведені місцеві вибори. І аж тоді, якщо міжнародні оглядачі так вирішать, Україна зможе перебрати контроль над кордоном з Росією», – резюмує сухий залишок від Парижа Бершидський.

При цьому європейці, вважає коментатор, діяли у межах логіки сприяння Україні. У ЄС бо, вважає Бершидський, переконані, що в інтересах України зараз проведення виборів на окупованих територіях, участь у них і, у випадку поразки, робота з їх переможцям (якими, на думку Бершидського, стануть не лідери бойовиків, а місцеві олігархи та політичні фігури доби Януковича).
«Це і є європейський підхід, а от залучення допомоги ззовні для перемоги над сепаратистами на полі бою – це не європейський підхід, особливо у час, коли Європа має вдосталь своїх проблем».
Надалі – пише Бершидський – Порошенко може розраховувати на підтримку лише, якщо покаже, що реально намагається наблизити Україну до західної моделі: покаже, що готовий до важких політичних компромісів та запровадження болісних реформ.

«Досі президент України не досягнув успіху на жодному з цих фронтів», – вважає Бершидський, – «Його країна лишається безнадійно корумпованою та страждає від міжусобиць олігархів, попри те, що уряд створив аж 5 антикорупційних установ... Зараз Україна програє війну проти безгосподарності, надмірної зарегульованості та хабарництва».
При цьому оглядач, як і перші коментатори новин із столиці Франції минулого тижня, зазначає – реалізувати все, «прописане» йому у Парижі, Порошенко може лише ціною дестабілізації ситуації в Україні аж до кризи парламенту та можливих перевиборів до Ради, внаслідок яких Україна отримає парламент, налаштований дуже критично щодо президента.
Але і невиконання паризьких приписів ставить Україну у дуже невигідну ситуацію на міжнародній арені та грає на руку Путіну.
«Якщо Порошенко не протягне спецзакон про вибори через Раду, Путін отримає більш-менш заморожений конфлікт в Україні, який буде відтягувати ресурси держави та підточувати уряд Порошенка. А якщо Україна гальмуватиме, економічні санкції з Росії також можуть зняти – адже Путін уже потурбувався про те, щоб на Донбасі не стріляли», – пише Бершидський.

 Натомість, Марк Ґалеотті вважає – в інтересах Києва виконати досягнуті у Парижі угоди. Позицію канцлера Німеччини Меркель та президента Франції Олланда він вважає послідовнішою, ніж позицію США.
«Надаючи Києву незначні обсяги зброї та допомоги, Вашингтон фактично уникає складних рішень щодо України. Американської допомоги достатньо для того, щоб Україна воювала, але не достатньо для перемоги у війні та миру в Україні. Натомість, Франція та Німеччина не хочуть підтримувати статус кво в Україні і вважають за краще нав’язати Україні хоч якийсь варіант вирішення кризи, хай би яким недосконалим він був», – пише Ґалетті.
Оглядач переконаний, що все, запропоноване у Парижі, – возз’єднання країни, відновлення контролю за кордоном, припинення війни, виведення російських сил з Донбасу – є передумовою реального прогресу України.

Натомість, як альтернативу Ґалеотті бачить лише відмову від Донбасу.
«Паризькі угоди непривабливі, здаються нетривкими та сприятливими для Путіна, але я вважаю, що вони поєднують реалізм та сміливість», – пише оглядач.
При цьому Ґалеотті зазначає – хоча у найближчій перспективі проведення виборів на Донбасі означатиме, що регіон залишиться під контролем місцевих олігархів та бойовиків, у майбутньому там зроблять вибір на користь України.
«Реалістично можна очікувати, що Донбас, принаймні, на одне політичне покоління, лишатиметься під контролем місцевих олігархів та колишніх бойовиків. Але повернення контролю над кордоном та Донбасом є передумовами для будь-якого серйозного державотворення – та дозволить біженцям повернутись додому. Саме вони, зрештою, мабуть, стануть найкращими союзниками Києва у майбутньому», – вважає експерт.

 Автор: Олексій Кузьменко