ЄСПЛ зобов’язав Україну виплатити

11 тисяч євро трьом членам УНА-УНСО

Європейський суд із прав людини зобов’язав державу Україна виплатити 11 тисяч євро як компенсацію моральної шкоди членам УНА-УНСО Миколі Карпюку, Миколі Ляховичу та Ігореві Мазуру, засудженим за участь у масових заворушеннях у березні 2001 році.
Таке рішення у справі «Карпюк та інші проти України» у вівторок, 6 жовтня, оприлюднено на офіційному сайті ЄСПЛ.
«Суд ухвалив рішення, згідно з яким Україна має виплатитaи 3 тисячі євро Миколі Карпюку та по 4 тисячі євро Миколі Ляховичу та Ігореві Мазуру компенсації моральної шкоди», – йдеться у рішення судової інстанції.
Водночас, ЄСПЛ відмовив у компенсації ще чотирьом позивачам, заарештованим у цій справі. Зокрема, йдеться про Сергія Гальчика, Олега Бурячка, Андрія Косенка та Григорія Ляховича.
ЄСПЛ дійшов висновку, що дії позивачів під час акції протесту не були співмірними покаранню, яке їм призначив український суд.
Нагадаємо, у березні 2001 року, біля будівлі Адміністрації президента у Києві, відбулися сутички між учасниками акції «Україна без Кучми» і правоохоронцями. Згодом за участь у цьому протистоянні засудили 18 людей на терміни від 2 до 4,5 року. Четверо з них отримали умовні терміни.
Як повідомлялося, один з позивачів до ЄСПЛ Микола Карпюк торік був обманним шляхом вивезений до Росії і незаконно затриманий російськими спецслужбами. Зараз його утримують під вартою та звинувачують у вбивствах російських військових у Чечні в 1994-1995 роках.

 СБУ: у полоні досі лишаються 153 українці

У полоні перебувають 153 українці, зокрема, цивільні. У Донецьку утримують близько 20 людей, проводяться перемовини щодо їх звільнення, зазначає радник голови СБУ Юрій Тандіт.
«Ми на сьогоднішній день бачимо там 153 людини. Сподіваємося, що всі ці наші громадяни живі», – сказав він увечері у вівторок, 6 жовтня 2015 року, в ефірі «5 каналу».
Що стосується деяких заяв волонтерських груп щодо кількості полонених, які будуть звільнені найближчим часом, то, за словами Тандіта, «є скупчення великої кількості наших заручників у кількох містах, зокрема, на території РФ».
«Якщо говорити про групу понад 20 осіб, вона, підтверджую, перебуває в одному місці, в Донецьку, ми дійсно ведемо переговори», – підкреслив він.
Як уже повідомлялося, 6 жовтня за наказом голови Служби безпеки України Василя Грицака створено Об’єднаний центр з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, заручників та встановлення місця перебування безвісти зниклих у районі проведення Антитерористичної операції.
10 вересня уповноважений президента України з питань мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях, народний депутат фракції «Блок Петра Порошенка» Ірина Геращенко заявляла, що кількість безвісти зниклих у районі АТО сягає 804 особи.

В Україні відкривається вільний доступ

до реєстру власників нерухомості

В Україні 6 жовтня відкрили для вільного доступу Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Порядок ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно можна знайти на офіційному сайті Міністерства юстиції України через «Кабінет електронних сервісів».
Так, після спеціальної реєстрації-ідентифікації користувача на сайті в «Кабінеті електронних сервісів» інформація з державного реєстру прав буде надаватися не тільки щодо об’єкта нерухомого майна, а й щодо суб’єкта права, тобто, за прізвищем людини можна буде дізнатися, якими квартирами, будинками, ділянками або автомобілями володіє будь-який громадянин України.
Раніше міністр юстиції Павло Петренко також заявляв, що, починаючи з 6 жовтня, буде розширено доступ громадян до реєстрів, які оперуються Міністерством юстиції.
За його словами, перш за все, дана ініціатива спрямована на відкриття даних про власність державних службовців.
«Громадяни зможуть дізнатися, яка у держслужбовців є нерухомість. Це хороший антикорупційний контроль. У той же час – це ознака прозорості та відкритості нинішньої влади і того, що ми не боїмося спілкуватися з громадянським суспільством», – наголосив Петренко.
Нагадаємо, Верховна Рада надала інформації про рухоме і нерухоме майно громадян статус публічної в середині липня. Ухвалений парламентом закон передбачає спрощення процедури доступу до відомостей, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, надання вільного доступу до Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру, держателем якого є Державтоінспекція.

ВР дозволила місцевій владі в зоні АТО своїм

коштом відновлювати об`єкти інфраструктури

Верховна Рада ухвалила зміни до Бюджетного кодексу, що дозволяють місцевим органам влади в зоні АТО, незважаючи на заборону казначейського обслуговування, спрямовувати накопичені у бюджетах кошти на відновлення соціальної та транспортної інфраструктури, передає УНІАН.
За дане рішення проголосувало 265 народних депутатів за необхідних 226.
За інформацією казначейства, обсяг заморожених на казначейських рахунках коштів місцевих бюджетів у Донецькій області становить 2 млрд. грн., а в Луганській – близько 1 млрд. грн.
При цьому, закон передбачає, що заморожені кошти буде перераховано до спеціального фонду, з якого у вигляді субвенцій буде спрямовано місцевим бюджетам.
Як повідомлялось, у державному бюджеті України на 2015 рік передбачено виділення 150 млн. грн. на відновлення інфраструктури Донецької області, зруйнованої внаслідок бойових дій.
7 січня в Берліні було підписано спільну заяву між урядом України та федеративним урядом ФРН про надання Україні кредитних гарантій у розмірі 500 млн. євро. За словами прем`єр-міністра України Арсенія Яценюка, кредит надано на термін до 20 років за дуже низькою відсотковою ставкою, його буде спрямовано на проекти з відновлення інфраструктури зруйнованого війною сходу України.

Директор НАБ обіцяє, що затримання

корупціонерів проводитимуть без піару та шоу

Затримання корупціонерів проводитимуться у рамках кримінально-процесуального законодавства, без усякого піару та шоу.
Про це заявив голова Національного антикорупційного бюро (НАБ) Артем Ситник в інтерв’ю, опублікованому в газеті «Голос України».
«Затримання проводитимуться у рамках кримінально-процесуального законодавства, без усякого піару та шоу, оскільки для нас пріоритет – це рішення суду», – сказав Ситник.
Так, за його словами, суспільство вже втомилося від гучних затримань, які потім нічим не закінчуються.
«Я маю великий досвід розслідування кримінальних проваджень, і якщо справа складна, то між моментом гучного затримання і до набрання чинності обвинувальним вироком суду може минути дуже тривалий проміжок часу. Гучні показові затримання починають дратувати, оскільки суспільство очікує результатів у вигляді повернення до бюджету корупційних коштів і справедливого покарання за скоєння корупційних злочинів», – зазначив Ситник.
Він також зазначив, що відсоток справ, які до цього часу закінчилися вироком суду, – дуже незадовільний.
Директор НАБ також нагадав, що наразі вже склали присягу перших 70 антикорупційних детективів. За штатом їх передбачено 242, і набір триватиме до кінця 2015 року.
«Є вже і певні напрацювання. Проте, на жаль, досі не обрано і не призначено антикорупційного прокурора», – зазначив Ситник і додав, що детектив Антикорупційного бюро низку рішень приймає сам, а низку – за погодженням з антикорупційним прокурором, проводить процесуальні дії на підставі рішень слідчого судді.
«Тобто, розпочати розслідування без антикорупційного прокурора неможливо», – резюмував очільник НАБ.
Нагадаємо, антикорупційного прокурора має обрати конкурсна комісія, яка складається зі семи представників Верховної Ради і чотирьох – від ГПУ. Він буде призначений заступником Генерального прокурора, однак працюватиме автономно.

Медики добровольчих батальйонів пройшли

курси НАТО

Медики добровольчого полку «Дніпро-1» Міністерства внутрішніх справ, полку «Азов» Національної гвардії, волонтерського проекту «Медсанбат» і «Білі берети» пройшли інтенсивний курс навчання тактичної медицини в естонській військовій академії Північноатлантичного альянсу. Про це повідомила прес-служба полку «Дніпро-1».
«Медики полку «Дніпро-1» разом з медиками «Азову», «Айдару», «Медсанбату» і «Білих беретів» пройшли інтенсивний курс (10 днів) навчання з тактичної медицини в естонській військовій академії (м. Тарту)», – йдеться у повідомленні в Facebook.
Зазначимо, медики-добровольці отримали спеціальні сертифікати міжнародного зразка.

Гройсман обіцяє не допустити призначення

суддів із «заплямованою репутацією»

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман обіцяє не допустити призначення суддів, які себе скомпрометували.
Як повідомили у парламентській прес-службі, 6 жовтня 2015 року на пленарному засіданні Гройсман підкреслив, що у парламенті є достатньо інформації, аби не допустити призначення таких суддів.
Гройсман подякував громадськості за увагу до процесу призначення Верховною Радою суддів. «Я безмежно вдячний громадськості, яка ретельно аналізує списки суддів, що були подані до Верховної Ради», – сказав він.
Спікер зазначив, що є «дуже багато інформації щодо людей, які фактично заплямували репутацію». У цьому контексті керівник парламенту висловив подяку Службі безпеки України «за достовірну інформацію щодо деяких суддів, які перейшли на бік ворога під час окупації і ще донедавна були у списках» на призначення.
«Ще раз переконався у тому, що пропозиція залучити громадськість до інформування з цього приводу і відкритості цього процесу є абсолютно результативною. Думаю, що ми не допустимо жодної можливості, щоб були призначені судді, які мають заплямовану репутацію, – підкреслив Гройсман. – Усі будуть знати, хто це, яким чином буде призначатися, хто яким чином голосує – коли будемо голосувати, обговоримо кожну кандидатуру, і це буде абсолютно публічно».
Міністерство юстиції звернулося до Вищої ради юстиції з проханням схвалити звільнення 59 суддів, які відмовилися писати заяви про проведення люстраційної перевірки.

ЗМІ: російська «Альфа груп» може

стати єдиним власником «Київстару»

У понеділок, 5 жовтня, норвезька телекомунікаційна група Telenor Group повідомила про намір продати свою частку у спільному з російською «Альфа груп» активі – компанії Vimpelcom Ltd. Про це пише «РБК-Україна».
У повідомленні норвежців наголошується, що позиція міноритарія з 33% акцій не дає Telenor Group права повністю контролювати процеси всередині компанії.
При цьому, вартість активу постійно знижується. За оцінками норвежців, зараз частка Vimpelcom ltd в загальній капіталізації Telenor Group не перевищує 8%.
За весь час (з моменту створення у 2009 році) група вклала в компанію 15 млрд. норвезьких крон, а отримала у вигляді дивідендів 20 млрд. Ринкову вартість своєї частки зараз Telenor Group оцінює в 20 млрд. норвезьких крон, але прогнозує, що до кінця третього кварталу вона знеціниться на 7,5 млрд.
«Сьогодні ми оголосили про рішення позбутися своєї частки, але процес дивестиції ще не розпочався», – повідомив віце-президент із комунікацій Telenor Group Ґленн Манделід.
Він додав, що згідно з внутрішньою політикою, група не буде коментувати процес пошуку і кандидатури потенційних покупців.
«Але ми вивчаємо всі можливості, щоб знайти найкраще рішення для наших акціонерів», – додав він.
Як зазначається, головним акціонером Telenor Group є уряд Норвегії, йому належить 53,97% акцій. Інші акції розподілені між міноритаріями, кожен з яких володіє часткою менш, ніж 5%.