Два скрипалі через поле воєнних дій
із руїн філармонії
пробують в тихе майбутнє
втекти
врешті один з них поранений
падає
другий вертає
першого завдає на плечі
і береться його тягти
перший не витримує болю
стогне і починає тренос:
семене бог з тобою
якого
біса?!
семене
твоя кохана зраджувала тебе зі мною
а тепер
щоб зрадити знову вернулася і живе
от скажи щиро
думаєш ти – справжній мужчина?
бо мужик давно з тебе випарувався зник
здимів згинув і врешті-решт
ти неправильно тримаєш смик
ти неправильно мене несеш!
ми могли б стати з тобою ким завгодно так ми могли б –
і зовсім не скрипалями коли б не проклятий бліц-криг
розпочатий імперією хоч ми й не причетні до цеї війни –
і коаліції чхати як мені зараз болить.
головнокомандувачу слон наступив на вухо тому
диригент він ніякий він
ніколи на слух не впізнає війну.
все проти нас семене і наші з тобою шанси – нуль
тому покинь мене тут заради наших синів
я ти ж мене знаєш якось викручуся, повір.
а ти семене слабак тому – чуєш? – біжи один
а сина свого обійми і скажи що він мій син.
семене ти баба б… –
чулося звіддаля…