26 травня в Україні оприлюднено рейтинг американського журналу Forbes ста найвпливовіших жінок світу.

Наведені у рейтингу імена є дійсно відомими, вагомими і впливовими для того світу, до якого Україна поки що не входить. Це – світ Європи, Америки, інших потужних країн решти континентів.
Хіба ми будемо сперечатися з тим, що канцлер Німеччини Ангела Меркель очолила рейтинг, та ще й вп’яте поспіль?
Хіба не погодимося, що майбутній реальний кандидат на посаду президента США Гілларі Клінтон, до того ж, ще й дружина знаменитого екс-президента США, може займати друге місце (яке гарантовано змінить на перше, у випадку обрання її на найвищу посаду в США)?
Інша справа, що імена Мелінди Гейтс (третє місце) чи Джанет Йеллен (4 місце) більшості українців, м’яко кажучи, маловідомі. Що з того, що перша очолює благодійний Фонд Білла і Мелінди Гейтс, а друга є главою ФРС США? Це інший світ, інші системи політичних, фінансово-економічних, суспільних відносин.
То в тих системах названі імена є зірками першої величини. З тим же успіхом українцям можна сказати, що в цей рейтинг входять Білосніжка, Русалка чи Дюймовочка. Казкові, напівміфічні для нас персонажі, хоча в своєму реальному житті, у системі своїх стосунків, вони є, дійсно, знаменитими, багатими і владними.
Можна хіба що дивуватися – як це так, що дружина Білла Гейтса є більш впливовою, ніж глава МВФ Крістін Лагард (6 місце), президент Бразилії Ділма Руссефф (7 місце), дружина президента Обами Мішель (10 місце)?
Хіба її благочинна діяльність є більш вагомою, ніж керівництво Міжнародним валютним фондом чи велетенською Бразилією? Про суспільну діяльність Мішель Обами промовчу, але з тим, що вона менш резонансна, аніж діяльність Мелінди, не погоджусь.
Але то вже справи тих читачів Forbes, які брали участь у голосуванні.
А що ж українські жінки? Невже їм судилося перебувати якщо не на периферії світової впливовості, то, принаймні, на периферії свідомості американських читачів Forbes, інших закордонних журналів?
Адже всілякі інші рейтинги, зокрема, і розважально-світської спрямованості, як правило, майже ніколи не включають українок до своїх рейтингів.
Винятком може слугувати хіба що Юлія Тимошенко часів свого політичного злету.
Але нині пані Юлія в тіні, хоча прагне потроху з неї вибиратися.
А що ж інші жінки-українки?
І тут є про що посперечатися.
Коли я переглядаю, наприклад, світлини різноманітних рейтингів красунь, то переконуюся, що серед наших українок є жінки зі значно кращими обличчями (фігурами, ногами, бюстом, стегнами тощо), аніж ті, які оголошуються красунями року, десятиріччя, а то й навіть сторіччя, або ж входять до різноманітних відповідних рейтингів.
Приміром, потрапив мені на очі рейтинг кращих жіночих ніг, і я з подивом побачив, що такими оголосили ноги Мерлін Монро. Але достатньо вийти на київський (львівський, одеський, франківський, харківський, тернопільський, черкаський та інші вітчизняні пляжі), як ми побачимо, що ноги Мерлін, як і другої за нею Кайлі Міноуг, просто «відпочивають» порівняно з ногами деяких невідомих, але невимовно прекрасних українок.
Я вже не кажу про наше фірмове – хто у світі зрівняється з фігурою української жінки у розквіті сил, де знайдете миліше обличчя, ніж у юнки-українки?
Та це тільки зовнішнє. А внутрішнє, а таланти наших жінок?
У якому завгодно рейтингу нині живих поетес наша незрівняна Ліна Костенко посяде безумовне перше місце. Масштаби її впливу на українців усього світу визначити складно, бо вплив цей безмірний.
Те ж саме можна сказати і про класиків – наприклад, Лесю Українку.
І якщо їх мало знає закордонна іншомовна аудиторія, якщо ще жодній українці не присвоїли Нобелівську відзнаку – то це питання до Міністерства культури та нашого уряду, які за два минулих десятиріччя так і не навчилися робити європейський та всесвітній промоушн нашим талантам і геніям.
Інший приклад. У будь-якому світовому рейтингу живописців наша геніальна Марія Приймаченко посіла б провідну позицію.
І знають її у світі, так само, як і Ліну Костенко. А якщо знають менше, ніж вони варті, ніж нам би хотілося, то це знову претензії не до них, а до держави, до Спілок письменників, художників тощо.
Поважаю Джанет Йеллен, Крістін Лагард, інших фінансисток. Але щось мені підказує, що у нашої пані Наталії Яресько є всі підстави та потенціал вирости у фінансистку світового рівня, яку будуть включати у рейтинги впливових жінок Європи та світу.
Якщо молода Ганна Гопко, глава Комітету закордонних справ Верховної Ради України, буде так само стрімко розвиватися, як стрімко ввірвалася у політичну еліту країни, то й її, не виключено, чекає доля впливової жінки європейського класу.
Подібний потенціал є і у іншого глави Комітету Верховної Ради України, радника президента України, більш досвідченої Ірини Геращенко.
Обидві вони розумні, гарні, патріотичні – словом, взірець для молодих українок.
Ось тільки піарівської «розкрутки» їм не вистачає, та й скромними за традицією є українські жінки – навіть ті, яких варто рекламувати та прославляти на повен голос.
А письменниці Марія Матіос та Оксана Забужко, журналістки-редакторки Лариса Івшина та Юлія Мостова, співачки Руслана і Джамала, не кажучи вже про Квітку Цісик, а телеведучі Катя Осадча та Ольга Фреймут і багато-багато інших!
А хто, скажіть, перевершить у рейтингу мужності і незламності (не тільки серед жінок, але й серед чоловіків) Надію Савченко?
Отже, красунь, розумниць і талантів для будь-якого рейтингу серед українських жінок багато. І ми не винні, що світ сліпий.
Якщо вже Міла Йовович чи партнерка Джеймса Бонда Ольга Куриленко (яка навіть у рідному провінційному Бердянську не вважалася красунею № 1) стали всесвітньо знаменитими кінодівами, то де були б деякі штучно розкручені кінозірки, якби нашим чарівним українським актрисам дали змогу зніматися і потрапити у світову орбіту кіноіндустрії!
А скільки красунь є серед читачок нашого часопису та слухачок радіо «Юкі драйв»!
Ні! Ніхто мене не переконає, що десь є такі рейтинги, ввійти до яких українкам не до снаги. Ввійдуть і очолять! Дайте їм лише шанс!