Вітання

Вітаю всіх закоханих
і навіть незакоханих –
Замучених, забіганих, заоханих:
Не охайте, прийде й до вас весна!
І ви ще покохаєте, рукою помахаєте
Минулому – й вам буде не до сна.
Любовні дні і ночі ви зустрінете охочими
До ніжності і пристрасті, до пестощів і гри.
І разом всі – закохані й колишні
незакохані –
У щастя, як на саночках,
ви помчитесь з гори!
Як із-під снігу крокуси,
ви оживете в хоспісі
Який звемо «Нелюбляче життя».
Коли вже запалаєте,
то холод вдвох здолаєте
Й Весну Священну стрінете,
й щасливе майбуття!
P.S.
Вітаю вас, коли уже нікого не вітають –
Закохані кохаються,
нелюблячі – чекають.
Вітайте одне одного щодня,
щодня любіть.
Коли їдять вас поїдом,
шукайте своїм поглядом
Того чи ту, які наповнять
щастям кожну мить!!!

Діалог

– Ти чия?
– Нічия.
Як вода з ручая,
Тобто, із струмка –
Гарна і струнка,
Чиста і цілюща,
Серденьком не злюща,
Вільна, прохолодна,
На любов голодна.
Ні, мене любили,
І в сильця ловили,
Та я непокірна –
Лише волі вірна.
– Вибрала самотність?
– Ні, вивчаю годність
Тих, хто претендує…
– Щастя не гартує –
Воно розслабляє,
В політ не пускає…
– Я вже наліталась,
Неба наковталась,
Хочу в чиїсь руки –
Нудить від розлуки
З тим, кому призначена
Богом і удачею.
– Так ти ж невловима,
Хто тебе спіймає?
– Той мене впіймає,
Хто не переймає,
В побуті не втоплює –
В небі перехоплює,
Хто стрімкий, летючий,
А не змій гадючий.
У мене від самотності
В серці печія.
Хто мене впіймає –
Того буду чия!

***

Нас вкотре Доля оминула
Змиває хвиля рік минулий,
А на піску – наступний рік.
Нас вкотре влада обманула,
Нас вкотре Доля оминула,
і ми спіткнулись об поріг.
А за високим тим порогом
Маячить наше майбуття.
І проти нього ворог рогом
Пре з чортом разом. Та ми з Богом
Йдемо до кращого життя.
Цей шлях складний, вузький, далекий,
Слизький від крові, бруду, ям.
Та все ж меди поллються в глеки
І принесуть малят лелеки!
А ворогів пошлемо к … бісу!!!

***

Немає Лева
Немає Лева. Є шакали.
Це з іншого кінця шкали.
Ми не шукали – лиш чекали,
Коли злетять до нас Орли.
Чортма Орлів – одні шуліки,
Яких ми вибрали собі.
Нема ума – вважай каліка,
Підеш шулікам на обід.
Не ображайсь, не звинувачуй –
Зло, звісно, в них, але й в тобі –
Коли чергове чмо, як мачо,
Усілось на твоїм горбі.
Хтось розуміє, хтось ще вірить,
Хтось терпить, хто на все плює.
Хтось до чужих – від хижих звірів,
А хтось до свого по своє.
Немає лева. Хто завгодно
Є, але лева ще нема.
Вождя плекати вже не модно,
А без вождя – густий туман.
Немає Лева. Треба інше –
Хай Лев у кожному зростає.
Тоді у світі гідна ніша
І майбуття для нас настануть.
2015 рік