18 березня 2015 року трагічна звістка вразила серця багатьох патріотів України – після тяжкої хвороби, на 89 році життя, відійшов у вічність видатний громадсько-політичний діяч, Голова міжнародної організації «Об’єднання Українських Націоналістів (державників)», головний редактор пресового органу Організації державного відродження України – «Самостійна Україна – Free Ukrаine» та інформаційного бюлетеня «Сурмач», ветеран організованого українського націоналістичного руху Павло Дорожинський.

Народившись 3 серпня 1926 року на Галицькому Поділлі, в патріотичній українській родині, він отримав моральний і фізичний гарт в Українській юнацькій організації «Пласт», на все життя залишившись «Сеньйором». Під впливом батька – провідного члена Української військової організації (УВО) та Організації Українських Націоналістів (ОУН) – пов’язав своє життя з діяльністю ОУН. Закінчивши українську гімназію в Празі, Мюнхенський Вільний Університет (історичний і правничий факультети), він розпочав політичну роботу під керівництвом Проводу ОУН, багато років працював, організовуючи зв’язки зі супутніми організаціями ОУН, очолював Організацію державного відродження України в США, Світову координаційну раду ідеологічно споріднених націоналістичних організацій при Світовому Конгресі Вільних Українців у країнах західної діаспори, в 1962 році був обраний членом Проводу Українських Націоналістів (ПУН).
Досвідчений політик та організатор, Павло Дорожинський з жовтня 1989 року, ще під час «горбачовської перестройки», ризикуючи своєю свободою і життям, першим з керівників ОУН приїхав в Україну і розпочав роботу з організації націоналістичних сил на Батьківщині. Талановитий публіцист, авторитетний вчений, він поширював націоналістичні ідеї серед патріотів України, сприяв мобілізації й гуртуванню національно-патріотичних сил. Завдяки його роботі багато українців стали свідомими націоналістами – борцями за свободу і державну незалежність України.
Об’єднавшись у міжнародну організацію «Об’єднання Українських Націоналістів (державників)», яка мала відділення майже в усіх областях України і 22-х державах світу, вони стали ініціаторами багатьох патріотичних справ. Під керівництвом Павла Дорожинського вони допомагали голодуючим студентам під час «Революції на граніті» 1990 року, стали ініціаторами встановлення Пам’ятного Хреста на честь розстріляних членів ОУН та патріотів України у Бабиному Яру, брали активну участь в заходах у пам'ять жертв Українського геноциду-Голодомору 1932-33 років, у Помаранчевій революції 2004 року і Революції гідності 2013-2014 років, вшануванні пам’яті національних героїв України Миколи Міхновського, Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Олега Кандиби-Ольжича, Олени Теліги, Миколи Сціборського, Омеляна Сеника-Грибівського, Героїв Крут і Базару, порушенні судової справи проти терору і злочинів Комуністичної партії, інших заходах національно-патріотичних сил у Києві та інших містах України.
Під керівництвом Павла Дорожинського було встановлено пам’ятники Миколі Міхновському, Євгенові Коновальцю, Андрієві Мельнику на малій батьківщині героїв; він організував перепоховання тлінних останків чотирьох видатних діячів Організованого Українського Націоналістичного руху: Миколи Капустянського, Дмитра Андрієвського, Осипа Бойдуника та Яківа Маковецького з Німеччини до України, на пантеон слави Личаківського цвинтаря. На церемонії перепоховання були присутні духовенство УГКЦ та УПЦ КП, чільні діячі Львівської обл. та м. Львів, зокрема, міський голова Львова Андрій Садовий.
Павло Дорожинський став ініціатором створення Українського жіночого Товариства імені Ольги Басараб і Олени Теліги, організував і очолив Українську стрілецьку громаду в Україні, Фундацію Євгена Коновальця й Андрія Мельника.
Виступи, заяви, звернення ОУН(д), очолюваної ним, знаходили відгук не лише у широких колах громадськості, а й у керівників державних органів влади та управління різних рівнів, змушених реагувати і давати відповіді з приводу актуальних проблем, порушених організацією.
Павло Дорожинський був організатором боротьби членів ОУН(д) проти злочинної кліки Януковича, мобілізації сил, які брали участь у Революції гідності і в зоні АТО.
Його заслуги перед українським народом гідно відзначені державними і громадськими нагородами – орденом «За заслуги III ступеня, Срібним і Золотим Хрестом св. Юрія організації «Пласт», Почесною грамотою Київського міського голови.
Відомий полум’яний публіцист і журналіст, автор близько 700 статей, Павло Дорожинський є членом Національної спілки журналістів України, у 1993 році Федеральним урядом Канади йому було присвоєно почесне звання журналіста року.
Важко переоцінити роль Павла Дорожинського в патріотичних справах, надихаюча сила яких так необхідна сьогодні.
Висловлюючи глибокий сум із приводу тяжкої втрати, ми маємо ще тісніше об’єднати лави патріотів, щоб мобілізуватися для переможної боротьби за наші ідеали – свободу і незалежність, територіальну цілісність і недоторканість кордонів Української Суверенної Соборної Держави, добробут і щастя українського народу. І хай постійно надихає світлий образ і заповіти нашого Друга, Вчителя, Провідника – Павла Дорожинського.