Депутати пропонують створити
комісію для розробки закону
про імпічмент президента

У Верховній Раді у вівторок, 3 березня, під № 2278 зареєстровано проект закону про спеціальну тимчасову слідчу комісію парламенту з розслідування справи про усунення президента України з посади в порядку імпічменту.
Ініціатором законопроекту виступили шість народних депутатів фракції Радикальної партії: лідер фракції Олег Ляшко, заступник лідера Андрій Лозовий, а також Віктор Вовк, Сергій Скуратівський, Олег Купрієнко та Ігор Мосійчук.
Текст законопроекту наразі на сайті парламенту відсутній.
Як повідомлялося, представник президента України у Верховній Раді, народний депутат фракції «Блок Петра Порошенка» Степан Кубів заявив про можливість підготовки закону про імпічмент президента. «Спекуляції, які йдуть про імпічмент президента, – це закон на перспективу... Президент чітко сказав: якщо є необхідність такої законотворчості – ми в праві її готувати і виконувати», – сказав він.
5 лютого нинішнього року Мосійчук заявив, що після скерування до Конституційного суду проект закону про внесення змін до Конституції про недоторканність народних депутатів і суддів необхідно сформувати тимчасову контрольну комісію для підготовки закону про імпічмент президента.
Нагадаємо, у коаліційній угоді прописано зобов’язання депутатів коаліції врегулювати питання про імпічмент президента України.

 Порошенко підписав

закони про посилення

відповідальності

військовослужбовців

та мобілізованих

Президент України Петро Порошенко підписав закони про посилення відповідальності військовослужбовців та мобілізованих.
Про це у вівторок, 3 березня, повідомила прес-служба голови держави.
Так, Порошенко підписав закон № 194-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини», ухвалений Верховною Радою 12 лютого 2015 року. Цей документ встановлює більш сувору кримінальну відповідальність військовослужбовців за вчинення окремих військових злочинів в умовах особливого періоду.
Відповідно до закону, посилюється кримінальна відповідальність за військові правопорушення, насамперед, за ті, які стосуються непокори (умисного невиконання наказу), опору начальникові, погроз або насильства щодо начальника, самовільного залишення військової частини або місця служби, дезертирства, ухиляння від військової служби, майнових стосунків, порушення статутних правил служби, злочинної бездіяльності військової влади та незаконного використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею.
Законом № 186-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (ухвалений Верховною Радою 12 лютого 2015 року) внесено зміни до низки законів щодо цивільного захисту. Зокрема, Кримінальний кодекс доповнено статтею 336, яка встановлює кримінальну відповідальність за «ухиляння від проходження цивільного захисту в особливий період чи у випадку проведення цільової мобілізації».
Закон № 158-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців, надання командирам додаткових прав та покладання обов’язків в особливий період», який був ухвалений Верховною Радою 5 лютого 2015 року, уточнює рамки відповідальності, які стосуються військових адміністративних порушень і не тягнуть за собою кримінальної відповідальності; запроваджує поняття «арешт з утриманням на гауптвахті» та визначає межі його застосування. Також ці зміни уточнюють адміністративну відповідальність військовослужбовців за правопорушення, які стосуються правил та статутів несення служби, матеріальної відповідальності тощо.

Кіхтенко назвав міста,

де створять

військово-цивільні

адміністрації

У Донецькій області створять три військово-цивільні адміністрації.
Про це у вівторок, 3 березня, у Краматорську, під час наради з керівниками міст і районів регіону повідомив голова Донецької ОДА Олександр Кіхтенко, передає прес-служба ДонОДА.
«Ми подали пропозиції по створенню на території Донецької області трьох військово-цивільних адміністрацій – обласної і Волноваської та Мар’їнської районних», – повідомив Кіхтенко.
Крім цього, він розповів, що наразі розглядає питання про створення військово-цивільних адміністрацій в Авдіївці, Вугледарі й окремо в місті Красногорівка, Мар’їнського району.
Військово-цивільні адміністрації – це тимчасові державні органі, які, зокрема, повинні забезпечити виконання законів України й не допустити гуманітарної катастрофи на певній території. Адміністрації утворюються головою держави.
Як повідомлялося, президент Петро Порошенко підписав закон «Про військово-цивільні адміністрації», ухвалений Верховною Радою 3 лютого.
Згідно з документом, військово-цивільні адміністрації є тимчасовими державними органами, що діють у складі Антитерористичного центру при СБУ й створюються для забезпечення дії Конституції та законів України, гарантування безпеки та нормалізації життєдіяльності, правопорядку, участі в протидії диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі проведення антитерористичної операції.

Пенсійний фонд

нарахував Пшонці за

рік майже 300 тис.

гривень пенсії

Оголошеному в розшук екс-генпрокурору Вікторові Пшонці пенсія нараховується як мешканцю тимчасово окупованого Донецька відповідно до Закону «Про прокуратуру».
Про це на своїй сторінці у Facebook написав народний депутат Єгор Соболєв, який отримав відповідь на свій запит до Пенсійного фонду України.
«З’ясував, чи отримує пенсію Віктор Пшонка. Як стверджує Пенсійний фонд, не отримує. Але держава Україна нараховує пенсію пенсіонеру Пшонці як мешканцеві окупованого міста Донецьк», – повідомив Соболєв, зазначивши при тому, що вже звернувся до теперішнього генпрокурора Віктора Шокіна із запитом про хід розслідування стосовно Пшонки.
У відповіді Пенсійного фонду, підписаній головою його правління Олексієм Зарудним, йдеться, що «з 12.06.2002 Пшонка Віктор Павлович, 12.06.1954 р. н., перебуває на обліку у Ворошиловському районі міста Донецька як отримувач пенсії, призначеної відповідно до норм Закону України «Про прокуратуру».
Зазначимо, що, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», пенсія прокурорам нараховується у розмірі 60% від середнього заробітку за будь-які 60 місяців поспіль.
Оскільки повні дані про заробітки колишнього генпрокурора за 5 років поспіль до 2002 року, коли він вийшов на пенсію, знайти зараз складно, а точні цифри Пенсійний фонд приховує, візьмемо як орієнтир його заробітну плату за 2012 рік, яку Пшонка записав у своїй декларації у квітні 2013 року.
У його декларації за 2012 рік ми бачимо суму заробітної плати за рік у розмірі 488 тис. грн. або 40,67 тис. грн. на місяць. Зрозуміло, в 2002 році зарплати були меншими і пенсії – відповідно. Але з того часу пенсії не раз перераховувалися й індексувалися, тому приблизно уявити собі розмір пенсійного забезпечення колишнього Генпрокурора ми можемо.
Відповідно, мінімальний розмір пенсії Генерального прокурора має скласти 24,4 тис. грн.
Враховуючи, що вже 12 місяців Пшонка «не при посаді», відповідно до законодавства, за найскромнішими підрахунками, Пенсійний фонд повинен був акумулювати на рахунках екс-глави ГПУ 292,8 тис. грн., які чекають свого законного (поки що) господаря.
Відповідно до діючих нормативних актів, будь-який мешканець Донецька може отримати свою пенсію тільки після реєстрації в органах соціального забезпечення, котрі працюють на територіях, які контролює українська влада. Думається, навряд чи утікач від українського правосуддя буде ризикувати свободою заради отримання пенсії.
Нагадаємо, що стосовно багатьох чиновників режиму Януковича порушено кримінальні справи. Крім того, вони перебувають під санкціями Євросоюзу, хоча ці санкції можуть бути і скасовані через нерозторопність Генпрокуратури, яка не надала Євросоюзу необхідні документи.

Активи братів Клюєвих

в Австрії залишаються

заблокованими

Генеральна прокуратура України спростовує інформацію ЗМІ про скасування в Австрії арешту з рахунків і майна компанії SLAV AG голови адміністрації колишнього президента Віктора Януковича Андрія Клюєва та його брата Сергія.
«У деяких ЗМІ, як українських, так і іноземних, 2 березня 2015 року з’явилися повідомлення про скасування в Австрії арешту з рахунків і майна компанії SLAV AG братів Клюєвих. З метою недопущення введення суспільства в оману, повідомляємо, що активи братів Клюєвих залишаються заблокованими відповідно до обмежувальних санкцій ЄС, застосованих європейською стороною щодо зазначених осіб у березні минулого року», – йдеться у повідомленні прес-служби відомства у вівторок.
У Генпрокуратурі зазначили, що наявність обмежень щодо SLAV AG підтверджується відомостями з реєстру компаній Республіки Австрія станом на 3 березня поточного року.
«Генеральною прокуратурою України, своєю чергою, відповідно до вимог міжнародних договорів, забезпечується взаємне міжнародно-правове співробітництво з компетентними органами Австрійської Республіки в розслідуваних кримінальних проваджень», – підкреслили в Генпрокуратурі.
Нагадаємо, що 2 березня Deutsche Welle з посиланням на фінансовий звіт компанії Клюєвих SLAV AG повідомила, що австрійські рахунки компанії колишнього глави Адміністрації президента Андрія Клюєва та його брата Сергія розморожені і, незважаючи на санкції ЄС, соратники Януковича можуть продовжувати бізнес в Австрії.

У Раді побилися Ляшко

і Мельничук: тушко,

віддай мандат!

3 березня у сесійній залі Верховної Ради сталася бійка за участю депутатів від Радикальної партії Ляшка і колишнього члена фракції цієї партії, екс-комбата «Айдара» Сергія Мельничука, передає «Українська правда».
У ній взяв участь, зокрема, особисто Олег Ляшко. Сутичка почалася після того, коли соратники Ляшка спробували не пустити Мельничука до сесійної зали.
Лідер радикалів звинуватив свого екс-колегу по фракції в тому, що той став «тушкою».
«Ти, тушко, віддай мандат, геть з парламенту!» – кричав Ляшко Мельничуку.
Спікер Володимир Гройсман закликав учасників бійки заспокоїтися, але безуспішно. Після цього засідання було закрито.
Після сварки в сесійній залі депутати перемістилися в ту частину кулуарів, де розташовується прес-пойнт для брифінгів, пише УНІАН.
Бійку між Ляшком і Мельничуком, а також іншими депутатами намагалися припинити їхні колеги. В результаті, було повністю зруйновано частину прес-пойнта, звалено штативи відеокамери та інше приладдя.
Бійку, учасники якої переміщалися по кулуарах, постійно оточувало багато представників ЗМІ. Бійка завершилася, коли Мельничук зник за дверима в іншій частині будівлі парламенту.
Серйозних ушкоджень учасники бійки, на перший погляд, не отримали.
Нагадаємо, Мельничук пройшов у Раду за списками Радикальної партії, але 5 лютого його виключили з фракції.
3 березня Мельничук увійшов до складу депутатської групи «Воля народу» олігарха Ігоря Єремєєва.
У лютому Мельничук був звільнений з посади командира батальйону «Айдар».
Також Рада прийняла постанову, якою відкликала його з посади заступника голови комітету з національної безпеки.

Помер заступник голови

«Нафтогазу» Тодійчук

Заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Олександр Тодійчук помер на 62-му році життя. Про це 3 березня Укрінформу повідомили в НАК «Нафтогаз України».
«Сьогодні вранці його не стало», – сказали в організації.
Енергетичний експерт Світлана Голікова повідомила у Facebook, що Тодійчук помер у лікарні в Німеччині. «Він був на лікуванні, але продовжував працювати як міг. Ще невідомо, коли привезуть тіло та організують похорон», – написала вона.
Олександр Тодійчук з 30 квітня 2014 року працював на посаді заступника голови правління НАК «Нафтогаз України». До цього він очолював правління ВАТ «Укртранснафта» в 2001-2004 рр. і в 2005-2006 рр.
З 2008 року Тодійчук був президентом МГО «Київський міжнародний енергетичний клуб «Q-Club».

Підготувала Христина Сливчук
За матеріалами інформагенств