Українські слідчі здійснили безліч важливих кроків у розслідуванні випадків поганого поводження з протестувальниками на Майдані Незалежності в Києві з боку міліції, проте розслідування окремих випадків блокується різними факторами.
Як наголошується в опублікованих у вівторок, 13 січня, попередніх результатах Комітету Ради Європи із запобігання тортурам і поводженню чи покаранню, що принижує гідність, за результатами відвідування України 9-16 вересня 2014 року, «судові експертизи так і не були проведені на момент візиту делегації».
«За словами прокурорів, які займаються слідством, з якими зустрічалася делегація, судові експерти відмовилися проводити експертизу без отримання всіх медичних документів, що стосуються постраждалих, оскільки медичне лікування жертв все ще триває», – зазначили представники делегації.
Ще однією проблемою називається повільна робота судів щодо ухвалення рішень про проведення обшуків або доступу до використання мобільних телефонів, незважаючи на те, що такі рішення мають ухвалюватися негайно.
«У цілому, стало очевидним, що в усіх випадках, вивчених делегацією, розслідування зайшли в глухий кут, оскільки слідчі не можуть ідентифікувати жодного представника правоохоронних органів як потенційних злочинців. За словами співрозмовників делегації, така ж проблема існує в сотнях схожих справ», – підкреслюється в документі.
У Раді Європи зазначають важливість вжиття українських урядом рішучих дій для того, щоб не повторилися зловживання міліції, що спостерігалися під час подій на Майдані Незалежності під час подій листопада 2013 – лютого 2014 років.
«Повинна бути створена атмосфера, зокрема, серед спеціальних міліцейських підрозділів, внутрішніх військ та інших сил, залучених до операції з підтримання правопорядку, при якій використання тортур та інших форм поганого поводження (включаючи надмірне використання сили) чітко не сприймалося самими представниками правоохоронних органів, і в якій правильним вважалося б повідомляти про будь-які дії колег або будь-яку інформацію, яка може вказувати на погане поводження», – написано в опублікованій у вівторок, 13 січня, доповіді Комітету.
У документі наголошується, що після спроби розгону протестувальників на Майдані Незалежності в Києві 30 листопада 2013 року і подій на вулиці Банковій 1 грудня, незважаючи на принесені урядом вибачення, мало що було зроблено для того, щоб запобігти можливому подальшому надмірному застосуванню сили.
«У той же час, поспішна підготовка й ухвалення суперечливих «антипротестних законів» 16 січня 2014 року було інтерпретовано як посилання неправильного сигналу силам МВС, які займаються операціями у сфері громадського порядку», – написано в доповіді.
У своїх рекомендаціях українському уряду Комітет, зокрема, зазначив важливість створення такої атмосфери, в якій кожен учасник спеціальних правоохоронних органів чітко б розумів, що використання сили допустимо тільки тоді, коли є вкрай необхідним. Крім того, співробітники правоохоронних органів повинні розуміти, що їх можуть притягнути до відповідальності за будь-які акти катувань або негуманне поводження із затриманими.
У зв’язку з цим, Комітет вважає за необхідне, щоб Україна почала всеохопну реформу в сфері міліції.
«Учасники спеціальних підрозділів та інших міліцейських сил в уніформі повинні завжди підлягати ідентифікації шляхом наявності не тільки чітко помітних відзнак, але також і виразних ідентифікаційних номерів на їхніх уніформі/шоломі, які завжди мають бути помітними», – написано в доповіді.
При цьому, використання балаклав, на думку представників Комітету, припустиме лише у високо ризикованих операціях. Крім того, повинні бути зроблені дії, щоб люди в цивільному, які беруть участь у затриманнях і допитах під час операцій з підтримки громадського порядку, чітко ідентифікували себе.

З початку «режиму тиші» 9 грудня

терористи обстріляли позиції українських солдатів 877 разів

З початку запровадження «режиму тиші» на Донбасі 9 грудня бойовики здійснили 877 обстрілів позицій сил антитерористичної операції.
Про це під час брифінгу у вівторок заявив в. о. керівника прес-центру Генштабу Збройних сил Владислав Селезньов, повідомляє УНІАН.
«З моменту режиму «тиші» бойовиками незаконних збройних формувань до цього часу було здійснено 877 обстрілів позицій українських силовиків. Своєю чергою, українські військові, дотримуючись вимог Мінського протоколу, стримують агресію противника і оберігають безпеку мирних громадян України, які мешкають на сході», – сказав він.
За словами Селезньова, українські військові завдають ударів лише у відповідь на атаки бойовиків, тим самим придушуючи вогневі точки противника.
Як відомо, згідно з повідомленням прес-центру АТО, за минулу добу бойовики обстріляли українські позиції 84 рази.
Нагадаємо, за даними Міноборони, з початку оголошення режиму припинення вогню з 18.00 5 вересня по 6.00 17 грудня 2014 бойовики вчинили 4289 обстрілів позицій силових структур України.

Бойовики своїми обстрілами змусили

спостерігачів ОБСЄ залишити Авдіївку

Спеціальна моніторингова місія Організації з безпеки та співробітництва в Європі заявляє про порушення режиму припинення вогню з територій, які підконтрольні бойовикам терористичної організації «Донецька народна республіка», йдеться в повідомленні прес-служби місії, опублікованому 13 січня.
Зокрема, зазначається, що 12 січня «в населеному пункті Новолуганське (53 км на північний схід від Донецька) приблизно об 11:42 спеціальна моніторингова місія чула понад 10 запусків ракет з «Градів» з підконтрольних «ДНР» територій».
Окрім того, сказано, що орієнтовно через сім секунд вибухи було чути на відстані приблизно 7 км на північний захід від Новолуганського.
За оцінкою ОБСЄ, запуск ракет вівся з підконтрольної «ДНР» території в безпосередній близькості до населеного пункту Гольмівський.
Спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ через постійні обстріли були змушені залишити Авдіївку.
Про це йдеться в повідомленні прес-служби місії, опублікованому 13 січня.
Зокрема, зазначається, що 12 січня в підконтрольній українській владі Авдіївці (13 км на північ від Донецька) спостерігачі місії зустрілися з головним інженером та співробітником служби безпеки, які працюють на хімічному заводі.
Обидва повідомили місію, що обстріли заводу були здійснені 11 січня та тривали дві години.
«Вони заявили, що, загалом, на території заводу розірвалося 15 ракет», – сказано у повідомленні.
Разом з тим, спостерігачі зафіксували, що у головну будівлю заводу потрапило чотири снаряди.
Місія повідомляє, що пошкодження також можна побачити і в інших місцях, а саме в сусідній будівлі, а також на паркувальному майданчику. Співробітник служби безпеки повідомив, що ракета пошкодила цистерну зі сіркою, а також п’ять ракет пошкодили територію навколо заводу.
«Внаслідок постійних обстрілів, які було чути в Авдіївці та навколо неї з невідомих напрямків, Спеціальна моніторингова місія повинна була залишити це місце», – наголошується в повідомленні.
Також головний інженер заводу повідомив, що коли розпочався обстріл, працівники заводу спорожнили цистерни, які були наповнені небезпечними хімічними речовинами, залишивши всередині тільки необхідні сполуки.

На оновлених Google Maps знайшли

величезну спорожнілу російську військову базу поруч з Україною

Журналісти видання Conflict Reporter знайшли на оновлених картах Google Maps головну російську базу, яка використовувалась для перекидання військової техніки та сил для війни в Україні.
Журналісти Conflict Reporter називають це місце чудовою стратегічною позицією – воно розташоване на відстані 23 км на схід від Таганрога і – 30 км на північний захід від Ростова-на-Дону. Воно розміщене поблизу ключових військових об’єктів, аеропортів та продовольчих потужностей. Експерти зазначають вигідну локацію як для оперативного наступу на ключові точки (Донецьк, Луганськ, Маріуполь), так і для адекватного відступу у випадку контратаки, передає УНІАН.
За словами автора статті, розміри території бази гігантські: 6 км завдовжки та близько 10 км завширшки.
Однак на мапі також видно порожні місця, які вказують на активність військових сил ще раніше, можливо, у червні. Відповідаючи на запитання, чому зараз там нічого немає – автор статті припускає, що техніка і жива сила були перекинуті в Україну, таким чином звільнивши місце. Після цього видання доходить висновку, що російська армія брала активну участь у війні в Україні протягом всього періоду конфлікту. А Путін міг готуватися до різкої ескалації насильства, не спираючись на результати АТО і перемоги українських силовиків, передає Watcher.
У серпні повідомлялось, що Росія почала масштабні навчання біля кордону з Україною та обстрілює сили АТО з «Градів».

Нардепи змусили заступника глави

МінЖКГ відмовитися від статусу учасника АТО

Депутати змусили заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Дмитра Ісаєнка відмовитися від статусу учасника АТО.
Про це на своїй сторінці у Facebook написав депутат від Блоку Петра Порошенка Мустафа Найєм.
За словами Найєма, після розмови з депутатами Ісаєнко написав заяву «добровільно». На фото, опублікованому Наємом, видно, що з Ісаєнком розмовляли депутат від «Самопомочі» Єгор Соболєв, позафракційний Борислав Береза та інші.
Як відомо, раніше Ісаєнко брав участь у будівництві «Стіни» на кордоні з Росією, що, очевидно, і стало підставою для отримання ним статусу учасника АТО.
Ісаєнко працює на своїй посаді з 2010 року, тобто, обіймав її увесь період правління Віктора Януковича. Однак він не підпадає під закон про люстрацію – згідно з ним люструються лише перші, а не звичайні заступники (за винятком МВС, де люструються всі заступники).

Рада заборонила фільми та серіали,

які пропагують російську армію

Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України (№ 1317).
За це рішення у вівторок 13 січня проголосували 240 народних депутатів із 319 зареєстрованих у сесійній залі, передає УНІАН.
Нагадаємо, 29 грудня Комітет ВР з питань культури і духовності підтримав законопроект № 1317 щодо захисту інформаційного телерадіопростору України від будь-яких форм пропаганди, що використовуються державою-окупантом.
За словами голови зазначеного комітету й одного з авторів законопроекту Миколи Княжицького, на багатьох українських телеканалах продовжують виходити телевізійні серіали, що пропагують армію та силові структури ворога, з яким Україна де-факто перебуває у стані війни.
Законопроект № 1317 передбачає окреслити чіткі критерії для визначення аудіовізуальної продукції (художні та документальні фільми, серіали тощо), що шкодить національній безпеці України, а саме – прославляє збройні формування держави-окупанта, та заборонити публічне використання такої продукції і встановити санкції до суб’єктів господарювання, які ігноруватимуть таку заборону (стягнення штрафу в розмірі від 10 до 50 мінімальних заробітних плат на кожен випадок такого розповсюдження (показу). Положення законопроекту не поширюються на фільми, робота над якими завершилася до 1991 року.
Визначати, яка саме аудіовізуальна продукція відповідатиме вищезазначеним критеріям, буде екстрена група Міністерства культури, тоді як Національна рада з питань телебачення та радіомовлення здійснюватиме моніторинг на предмет порушення положень цього закону.
Нагадаємо, торік у грудні Державне агентство України з питань кіно відмовило у видачі прокатних посвідчень російським фільмам «Мами-3» Георгія Малкова та Еміля Нікогосяна і «Тарас Бульба» Володимира Бортка, а також телесеріалів «Кремінь» та «Кремінь-2» Володимира Єпіфанцева й Олександра Аншютца.
Раніше в грудні Україні заборонили 71 фільм і серіал за участю Охлобистіна. А в листопаді Держкіно заборонило в Україні показ 69 фільмів з участю Пореченкова.