rss
04/19/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Здоров’я \ Лікарі тилу– військовим медикам

Розмова з Іриною Микичак, заступником директора департаменту охорони здоров’я ЛОДА та учасником волонтерського руху. Лікар зі Львова, начмед батальйону  «Азов» Степан Середа отримав чергову партію ліків від колег.

Ніхто краще не зрозуміє проблем і потреб військових медиків і тих лікарів, які перебувають у зоні АТО, як колеги, що залишилися у тилу. Тільки-но надійшли перші повідомлення про поранених бійців на Сході України, тилові медики діставали ліки, жертвували гроші для потреб захисників, перераховували частину заробітної платні, купували одяг, продукти. Ця допомога була щирою, але спонтанною, неорганізованою. І щоб швидко доставляти в зону АТО найнеобхідніше, у серпні в департаменті охорони здоров’я ЛОДА сформували волонтерську групу тилових медиків, які поставили собі завдання– всіляко допомагати армійській медицині.
Журналісти зустрілися із заступником директора департаменту охорони здоров’я ЛОДА та однією з активних учасників волонтерського руху Іриною Микичак і попросила її відповісти на кілька запитань.
  • – Ірино Володимирівно, як виникла ідея створити спеціалізовану волонтерську організацію тилових медиків?
– Ми знали, що громадськість надає армії потужне фінансове забезпечення. Але від колег, які перебували на полі бою, знали: питання польової медицини потребують швидкого ефективного вирішення. Ми, як ніхто, розуміємо, що якість першої долікарської допомоги суттєво впливає на ефективність подальшої спеціалізованої меддопомоги. Коли допомогу надано швидко й правильно, шанси на життя підвищуються у десятки разів. Більшість працівників департаменту– медики за освітою, які мають досвід організації невідкладної допомоги під час скнилівської трагедії, інших надзвичайних ситуацій. Тому ми вирішили: організуватися й спеціалізуватися саме у забезпеченні бійців засобами невідкладної медичної допомоги. Тож скоординували дії медичних колективів. До нас приєдналися управління охорони здоров’я Львівської міської ради, Асоціація головних лікарів, медична профспілка, Українське лікарське товариство.
Спершу ми заопікувалися військово-польовим медичним госпіталем, який проходив навчання на Яворівському полігоні та став третім медичним шпиталем у зоні АТО. Нам вдалося забезпечити його ліками, медобладнанням, оргтехнікою тощо. Але коло тих, хто прагнув допомогти, розширювалося, й ми відчули, що можемо зробити більше.
  • – Українці також активно підтримують військову медицину, то в чому особливість діяльності саме медичної волонтерської організації?
– Так, українці масово закуповують медикаменти, і за це їм низький уклін. Якихось особливостей немає. Єдине те, що багато чого ми можемо зробити значно швидше, ніж пересічні громадяни. Оскільки працюємо у сфері медицини, то маємо певні контакти, налагоджені зв’язки у професійних колах, знаємо мережу виробників і гуртових постачальників медикаментів, тож можемо купити ліки без ринкових націнок. Також спрацьовують контакти з фармацевтичними фірмами й підприємствами.
У позитивному розумінні використовуємо й адмінресурс. Проводимо роботу в медичних колективах, доносимо до кожного медпрацівника важливість справи. Тобто медики тилу мають допомагати військовим медикам і тим, хто рятує життя бійців безпосередньо в зоні АТО.
  • – І яким був результат?
– Навіть більшим, ніж очікували. Відгукнулися медики звідусіль. Ми розпочали активний збір коштів 20 серпня, і вже через кілька днів у портфелі нашої волонтерської групи було 250 тис. грн. Регіональний онкоцентр придбав 140 комплектів військової форми, Обласна клінічна лікарня передала понад 50 тис. грн., Львівська станція швидкої медичної допомоги– близько 30 тис., майже 27 тис. грн. зібрали медпрацівники Червоноградської міської лікарні. Лікарні і поліклініки міста Львова разом з управлінням охорони здоров’я міста передали до спільної скарбнички 110 тисяч грн. Медики зі Старосамбірської центральної лікарні купили сумки, медикаменти й сформували 100 індивідуальних аптечок для учасників АТО. Отриманий вантаж розділили на кілька частин для поранених, яких лікують у військовому госпіталі, для медслужб батальйону «Азов» і батальйонів 24-ї механізованої бригади, для батальйонів Національної гвардії.
Ми маємо щоденну допомогу від виконавчого директора Галицької аптечної асоціації Нелі Бик. Нещодавно звернулися по допомогу до фармацевтичної корпорації «Артеріум» і за короткий час велика партія дороговартісних ліків була у Львові. Ми передали їх військово-медичному госпіталю для лікування поранених бійців. А Всеукраїнська рада захисту прав пацієнтів передала для польового госпіталю 5 тисяч флаконів антибіотиків.
  • – Знаю, що ваша волонтерська група має помічників і благодійників за межами України. Як вам вдалося на них вийти?
– Завдяки особистим зв’язкам наших працівників. Нині маємо активних помічників у Німеччині (Марія Саляк), Швейцарії (Ольга Лянг), США (Софія Іванів, Андрій Підківка і Соломія Горохівська), також нам допомагає Українське лікарське товариство зі США (Роксоляна Горбова). Вони допомагають і медикаментами, й обладнанням, і коштами. Скажімо, на власні гроші Ольги Лянг і її друзів зі Швейцарії було придбано п’ять апаратів зовнішньої фіксації для лікування вогнепальних травм кінцівок, які ми передали у військовий госпіталь. Зараз у нас з’явився новий напрям діяльності. Координатор медичної служби Майдану Наталія Іжицька розповіла про проблему зі стоматологічним лікуванням бійців. Лише один телефонний дзвінок– і головні лікарі Пустомитівської ЦРЛ Іван Лабай і Новояворівської РЛ Григорій Мороз швидко організували стоматологів для проведення профілактичних стоматологічних оглядів бійців на полігонах, а за потреби– лікування в найближчих стоматологічних кабінетах.
Наша допомога– це крапля в морі. Але якщо кожен зробить те, що може, то такі краплі зливатимуться у потужне море народної підтримки української армії, яка боронить нашу державу від агресора.
Розмовляла Ірина Лесів
Джерело: Львівська газета
(http://www.gazeta.lviv.ua )

Костоправ Юлія Кляп: «Хворобу розпізнаю на дотик»

Репетиція зустрічі лихоманки Ебола в Одеському порту

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers