Незабаром Світле Воскресіння Христове, ін­ши­ми словами - Велик­день - найголовніше свято у хрис­тиян. У Великдень обов'язково відклада­ють усю роботу - займатися госпо­дар­ськими спра­вами у цей день не годиться. А після Великодньої служ­би нак­ривають стіл свяченим. Свя­ченим називали освя­чені в церк­ві страви, які споживали під час ве­ли­код­нього сніданку. Святили здебі­ль­шого страви, яких у період Посту не вживали у їжу: шинку, ков­басу, сир, масло, яйця тощо. Особ­ливе зна­чення ма­ли яйця: зва­рені і очищені від шка­ра­лупи, од­но­колірні крашанки та роз­­писані писан­ки. Недарма в народі Великдень лагід­но  звали "чер­воним яєчком".  Обо­в'язковими  були  і зали­ша­ються гіркі зела (наприклад хрін), який по­дають до великод­ньо­го столу на згадку про гір­кі­сть Хрис­тових стра­стей. Подекуди святять і зап­рав­лені хроном буряч­ки. Та головною окрасою свяче­но­го, все ж таки є  пас­ка з гарно виробленим  із  тіста хрестиком.

Традиції свята

Великдень багатий різноманітними народними звичаями. Серед них звичай благословляти пас­хальну їжу.

Великодній сніданок розпочинається молитвою. Після молитви батько родини бере свячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом (залишаючи окремо на тарілці і для померлих з родини), зі словами благословення роздає яєчко і промовляє: "Щоб на ті свята нас Всевишній поб­лагословив щастям і добрим здоров'ям на довгії літа. Щоб Матір Божа всіх нас взяла під свій покров. Щоб ми змагалися зростати духовно і виховували у  такому ж дусі своїх дітей. Дай, Боже ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати. Христос воскрес!"  "Воістину воскрес!"  відповідають усі присутні за святковим столом.

Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце символізувало зародок нового життя. У християнстві яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято.

ПАСКА - весняний обрядовий хліб. який готували до Великодня. Дуже здобне вчинене тісто на яйцях, маслі, сметані, олії. цукрі добре вимішували і ставили у тепле місце сходити. Змастивши форми (бабинці, кухлики), вкладали туди тісто, стежачи. щоб воно займало не більше двох третин посудини. Тісто знов сходило, і його з великою обережністю ставили у добре випалену піч. Готову паску прикрашали цукровою поливою, фарбованим пшоном чи маком, її обов'язково святили у церкві разом із крашанками та іншими стравами святкового столу.

Сирна паска

1 кг добре змеленого або перетертого сиру, 200г масла, 5 жовтків, 1 склянка сметани, 250г цукру-пудри, 100г родзинок, 100 г мигдалю, 100 г смаженої апельсинової шкірки, по 50 г інжиру і фігів, 1/2 стол. ложки ванілі (або одна пачечка ванільного цукру), вишневе варення, консервовані фрукти.

Жовтки розтерти з цукром і ванільним цукром, додати сметана. Миску поставити у гарячу воду і мі­шати, поки маса не стане однорідною. Вийняти, до­да­ти масло і сир. Родзинки вимити і висушити. Миг­даль почистити і подрібнити.

Смажену апельсинову шкірку порізати смуж­ка­ми. Подрібнену бакалію вимішати із сирною ма­сою. Суміш викласти у форму, притиснути і поста­вити на ніч у холодильник. Вийняти з форми, прик­расити кон­сер­вованими фрук­тами. До ма­си Аожна додати вишневого соку, що забарвить сир у рожевий колір.

Паска нашвидкуруч

1 ск. борошна, 1 ск. цукру, 4 яйця, сік лимона, 1 стол. ложка порошку до печива, жир для форми.

Яйця збити з цук­ром, додати пе­ресіяне борошно з порошком до пе­чи­ва і сік лимона. Тіс­то вилити у зма­щену жиром форму з діркою. Пекти 30 хви­лин при тем­пе­ра­турі 180°С. При­к­­раси­ти, по­­сипати цук­ром-пуд­рою.

Крашанка є най­по­ширенішим видом ук­раїн­ської писанки. З неї починалось писан­кар­ст­во. Яйця фар­бували в один колір, вико­рис­то­вуючи для цього різ­ні рос­линні барвники, від­вар лушпиння ци­бу­лі, дубової кори  та ін. Ось  найпростіший мето­д виготовлення краша­нок.

Мармурові яйця

Перед початком цієї приємної справи яйця миють та варять у солоній воді. Обгорнути яйця кольо­ровими нитками або листям, яке ще тільки з'яв­ляє­ться на деревах та кущах. Завязати у марлю (чи зви­чайні панчохи), щоб нитки (тощо) добре тримались, та варити з лушпайками цибулі 20 хвилин до от­римання мармурового малюнку.

Бурячки

Зварити буряк. Почистити і потерти його на дрібній терці з хроном. Перемішати це все, додаючи оцет, сіль, цукор на смак. Бурячки можна споживати до м'ясних страв.

Ковбаса

Напівжирну свинину і яловичину пропустити через м'ясорубку з рідкою решіткою, посолити, поперчити, додати часник, добре перемішати і витримати на холоді 3-4 год. Потім начинити киш­кові оболонки, які також перед тим добре промити і почистити. Ковбаси підсмажують на смальці, потім запікають у духовці. Спеції додають на смак.

Шпондер

Довгий шматок шпондера добре посолити, по­пер­чити і залишити на ніч у гусятниці. Зранку у власному соку, що утворився, довести до кипіння. Якщо забракне соку. долити трохи води. Як тільки заки­пить, відставити, щоб охололо. Так робити 3-4 рази. Коли охолоне останній раз, шпондер наш­пигувати зубчиками часнику і добре притрусити приправою. Замотати у фольгу і випікати у духовці на малому вогні протягом години. Не виймати з фольги принаймні добу, щоб добре охололо у холодильнику.

Полядвиця

Довгий шматок яловичої полядвиці посолити і поперчити. Залишити у гусятниці на ніч. Ножем зро­бити повздовжні отвори, в які встромити зубчики час­нику. Трохи додати води. Гусятницю поставити на малий вогонь на півтори години. Потім поставити у духовку (кришку з гусятниці зняти), довести до го­товності та охолодити.

Печемо кошик

1 кг борошна, 60 г дріжджів, 5 стол. ложок цукру, 2,5 ск. мо­ло­ка, 50г масла, 2 яйця, 1 чайна лож­ка солі, 2 жовтки. Для зма­щування: 1 ск. цукру-пудри, 4 стол.  ложки води.

1. Розкришити дріжджі, вси­пати 0,5 чайн. ложки цукру, долити 1/2 ск. води, додати 3 стол. ложки мо­лока, вимішати з дріж­джами. Борошно пересіяти в миску, по­се­ре­дині зробити заглиблення, влити ту­ди розчину і пос­тавити на 20-30 хв. в тепле місце. Ко­­­ли опара виросте, додати роз­топ­лене і охолоджене мас­ло. Ви­мішати з борошном і рештою складників. За­мі­сити тісто. Воно має бути однорідним і відста­ва­­ти від рук. Зно­ву залишити в теплі, щоб збіль­ши­лося вдвічі. 3/4 тіста поділити на 20 частин, сфор­мувати з них однакової довжини валки. Дошку поси­пати борошном, 2 валки вик­ласти навхрест, додавати по одному і переплітати.

2. Порцелянову або фаянсову глибоку миску (найкраще діаметром 16-20 см) покласти догори дном, змас­тити олією. Акуратно викласти на неї сплетену з тіста решітку, гострим довгим ножем обрізати зайве тісто і край злегка притиснути до миски.

3. З тіста, що залишилося, знову зробити два довгі валки: сплести, як косу. Сформувати два кола - менше за дно миски і більше за верх. Пів­ко­лом скрутити валок для ручки ко­ши­ка, всередину якого вкласти дріт. Тісто змастити збитими жовтками.

4. Духовку розігріти до 200° С. Поставити туди тісто. Коли зару­м'я­ниться - вийняти менші еле­мен­ти, а кошик прикрити фольгою і допекти. Остудити в духовці. Тоді обережно зняти з миски. Для зма­щу­вання склянку цукрупудри втерти з 4 стол. ложками води на масу.

5. Спечені деталі змастити по­мад­кою і скласти кошик. За­ли­шити, щоб доб­ре склеїлися. На­сам­кінець встро­мити ручку кошичка. У кошик вклас­ти писанки та іншу святкову оздобу.

Пасхальне ягнятко

1,3 кг борошна, 750 г  маргарину, 400 г цукру,  2 яйця, сода, сіль, ваніль.

Маргарин поєднати з цукром, збити міксером, додати яйця, сіль, ваніль. До борошна додати соду, місити. Покласти у кондитеркський мішок, просто на ньому зверху намалювати ягнятко. Віпікати.

Празник Христового Воскресіння багатий на зви­чаї, що походять ще з дохристиянських часів, коли на­род відзначав свято привітання весни і весняного сон­ця. Християнська релігія багато з тих прадавніх на­род­них звичаїв освятила, надала їм християн­сь­кого зна­чення і символіки та прийняла за свої. Та­ки­ми на­родними звичаями є гаївки, забави, дарування пи­са­нок та крашанок. Беручи участь у таких веселих за­ба­вах, люди виявляють свою радість воскреслому Христу.

Ім'я Христа, як сонце, сяє.

Любові шле тепло з небес.

І Україна вся співає:    

Христос Воскрес!     

Христос Воскрес!

 

 

 

 

Дізнайся ще...

"...в церквах Сирії священики роздають вір­ним на Великдень червоні крашанки в пам'ять Христової крові та на знак Воскресіння.

" ...в Німеччині в суботу перед Воскресінням палять на пагорбах великі ватри. Навкруги ват­ри збираються люди. співають і танцюють, а хлопці запалюють віхті соломи і перебігають з ними поля. Вірять, що завдяки цьому рік буде особливо врожайним.

"...у Франції діти ходять по хатах у ди­во­виж­ному вбрані, танцюють і ставлять невеликі сценки. В нагороду за сценку отримують від гос­по­дарів крашанки та солодощі.

"...в Чехії у Світлий понеділок сплітають хлоп­ці різки з лози та легко б'ють ними дівчат, "щоб не були ліниві".

"...в Мехіко в суботу перед Великоднем ві­шають і спалюють фігуру Юди. Великі та малі ляльки, напхані всередині соломою та ганчір'ям. вішають на деревах. ґанках, дахах і вікнах. Після Служби Божої запалюють вогняні ракети, прив'язані до цих фігур, і по цілому місті чути і видно, як з шумом вибухає "Юда".