У Криму знайшли зниклих татар: один мертвий, другий – у тяжкому стані

У вівторок, 14 жовтня, під Сімферополем знайшли мертвим зниклого напередодні кримського татарина Беляла Білялова, другий татарин, Артем Дайрабеков – у реанімації у вкрай тяжкому стані.
Про це повідомив голова фундації «Крим» у Польщі Різа Асанов, передає Укрінформ.
«Знайдено мертвим з різаними ранами одного хлопця, другий з такими самими ранами перебуває в реанімації у дуже тяжкому стані. Лікарі кажуть, що він навряд чи виживе», – заявив Асанов.
За його словами, молоді татари знайдені зі слідами жорстоких тортур.
За словами Асанова, кримські татари не мають сумніву, що викрадення, побиття і вбивства кримських татар є послідовною політикою залякування кримськотатарського народу, який виступив проти окупації Росією Криму.
Белял Білялов був студентом першого курсу Кримського індустріально-педагогічного університету, а Артем Дайрабеков – першокурсник Таврійського національного університету ім. Вернадського.
Проросійські кримські ЗМІ пишуть, що знайдений мертвим кримський татарин Бєлял Білялов помер внаслідок «отруєння курильною сумішшю». Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на видання «Кримінформ», яке є рупором окупаційної влади.
У Слідчому комітеті по Криму повідомили, що за фактом виявлення тіла проводиться дослідча перевірка, встановлюються обставини смерті і здійснюються заходи, спрямовані на встановлення особи загиблого та юнака, який вижив.
Раніше, а саме 27 вересня, в селищі Сари-Су, Білогірського району, зникли двоє кримських татар – Іслям Джеппаров і Джевдет Іслямов. Їхнє місцеперебування досі невідоме.
29 вересня зник Едем Асанов, якого через тиждень знайшли повішеним в Євпаторії. За словами родичів хлопця, його рішення піти з життя було, нібито, добровільним. Увечері 3 жовтня в Сімферополі зник ще один молодий кримський татарин Ескендер Апселямов, про місцеперебування якого також нічого не відомо.
Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch констатує посилення тиску на кримських татар у Криму та проукраїнських громадян і закликає розслідувати зникнення людей.

Від обстрілу в селищі під аріуполем загинуло 7 мирних мешканців, поранено 16

Бойовики 14 жовтня обстріляли селище Сартана, під Маріуполем, загинули 7 мирних мешканців, ще 16 отримали поранення, повідомляє прес-служба міської ради Маріуполя.
«Станом на 17.00 офіційно підтверджена інформація про те, що 14 жовтня в результаті обстрілу селища Сартана загинули семеро мирних мешканців, ще шістнадцять осіб отримали поранення. За інформацією управління охорони здоров’я, всім госпіталізованим надається медична допомога в повному обсязі», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому у вівторок, 14 жовтня, ввечері.
Наразі в селищі Сартана перебувають міський голова Маріуполя Юрій Хотлубей, представники міської та селищної влади, рятувальники і медпрацівники.
За даними прес-служби, місцева влада підготує звернення в ОБСЄ про порушення перемир’я бойовиками.
За інформацією, станом на 18.30 вівторка наголошується, що всім госпіталізованим надається медична допомога.
Раніше повідомлялося, що сили АТО вогнем у відповідь нейтралізували вогневі точки бойовиків, які обстрілювали селище Талаківка, поблизу Маріуполя.

Суд поновив Яременка на посаді генконсула України в Стамбулі

Апеляційний суд Києва своїм рішенням поновив Богдана Яременка на посаді Генерального консула України в Стамбулі.
Про це у вівторок, 14 жовтня, повідомив Яременко на своїй сторінці у Facebook.
«Рішенням апеляційного суду я знову Генеральний консул України в Стамбулі. Програвши в апеляційному суді, представник МЗС вперше поцікавився, як зі мною бути? Дуже МЗС переживає, що я можу вимагати компенсацію», – написав Яременко.
Нагадаємо, 2 грудня 2013 року Яременко написав у Facebook, що МЗС відкликає його за критичні висловлювання в соціальній мережі щодо дій спецпідрозділу «Беркут» при розгоні Євромайдану. Як написав дипломат, йому передали лист за підписом міністра закордонних справ Леоніда Кожари з вимогою до 7 грудня 2013 року закінчити свою дипломатичну місію і повернутися на Батьківщину.
3 грудня заступник директора Департаменту інформаційної політики МЗС України Василь Зварич заявив, що МЗС відкликало Яременка у зв’язку зі завершенням терміну його повноважень.
3 березня в. о. міністра закордонних справ Андрій Дещиця заявив, що поновив на роботі генерального консула України у Стамбулі Богдана Яременка, якого відкликали через те, що він засудив розгін Євромайдану 30 листопада 2013 року.

«Мотор Січ» отримав держзамовлення на виготовлення 13 гелікоптерів Мі-8 для української армії

Президент України Петро Порошенко заявив, що для потреб Збройних сил України та Національної гвардії на АТ «Мотор Січ» замовлено 13 гелікоптерів Мі-8.
Як повідомляє прес-служба глави держави, під час відвідин виробничих потужностей АТ «Мотор Січ» у Запорізькій області Порошенко повідомив, що підприємство отримало державне замовлення на виготовлення 10 гелікоптерів для Збройних сил України та 3 – для Національної гвардії.
«Все робиться для того, щоб працівники мали роботу, а українська армія була сильною», – підкреслив президент.
«13 гелікоптерів Мі-8 замовили для війська», – написав прес-секретар президента Святослав Цеголко на своїй сторінці в Twitter.
Цеголко також зазначив, що Порошенко, перебуваючи з робочою поїздкою в Запоріжжі, заявив, що в той час, коли Росія закрила для України свої ринки, українська компанія «Мотор-Січ» втратила лише 3%.
Порошенко висловив упевненість, що переозброєння і переобладнання, яке сьогодні відбувається в українській армії завдяки роботі підприємств оборонного комплексу, значно підвищить обороноздатність країни.

В Одесі проти Ківалова порушили кримінальну справу за підкуп виборців

В Одесі за фактом підкупу виборців депутатом-«регіоналом» Сергієм Ківаловим 13 жовтня було порушено кримінальну справу. Про це написав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков на своїй сторінці у Facebook.
«А поки що порушили десятки кримінальних справ щодо підкупу. Наприклад, вчора, в Одеській області, щодо відомого Ківалова», – повідомив він.
Також Аваков привітав ухвалення Радою закону про покарання за підкуп виборців і додав, що чекає з нетерпінням його підписання президентом.
Нагадаємо, Верховна Рада прийняла в цілому законопроект «Про внесення змін до Кримінального кодексу (щодо посилення відповідальності за порушення виборчих прав громадян)». За законопроект № 4741 проголосували 233 народних депутати з 286 зареєстрованих у сесійній залі. Відповідно до закону, перешкоджання вільному здійсненню громадянином виборчого права або права брати участь у референдумі караються обмеженням або позбавленням волі на термін до 3 років.

Нардепи ухвалили стратегію боротьби з корупцією

Верховна Рада 14 жовтня ухвалила в другому читанні й загалом закон про антикорупційну стратегію на 2014-2017 рр. в редакції першого читання. За закон про основи антикорупційної політики в Україні (антикорупційну стратегію) на 2014-2017 рр. проголосували 284 народні депутати з 298.
Голова комітету з питань боротьби з організованою злочинністю й корупцією Віктор Чумак зазначив, що цей документ не отримав жодної поправки для розгляду в другому читанні. З огляду на це Верховна Рада ухвалила документ у редакції першого читання.
Законопроект у першому читанні було ухвалено 7 жовтня.
Одним із завдань антикорупційної стратегії є створення в Україні системи ухвалення рішень щодо антикорупційної політики на основі результатів аналізу достовірних даних про корупцію та чинників, які до неї призводять.
Документ передбачає створення спеціального уповноваженого органу з протидії корупції, який, зокрема, буде відповідальним за заходи з формування й реалізації антикорупційної політики.
Крім того, передбачено створення прозорих основ фінансування проведення виборів, діяльності політичних партій, усунення корупційних ризиків у діяльності виборних органів, посилення громадського контролю за їхньою діяльністю.
Згідно з висновками Венеціанської комісії, мають бути внесені зміни в українське виборче законодавство, згідно з якими буде уніфіковано регулювання фінансування виборчих кампаній, визначено вимоги щодо прозорого поточного фінансування партій.
Водночас, стратегія передбачає законодавче закріплення правових основ лобіювання «як легального демократичного шляху взаємодії громадянського суспільства і правової держави, визначення легальних форм і способів лобіювання».
Необхідно також підготувати і внести зміни до законів про державну службу та про службу в органах місцевого самоврядування.
«Синхронно з реформуванням системи державної служби має відбуватися і врегулювання проблеми конфлікту інтересів, прозорості доходів і витрат громадських службовців», – ідеться в документі.
При цьому, необхідно ухвалити закон про захист осіб, які повідомляють про корупційні правопорушення (викривачі), а також закон про перевірку громадських службовців на порядність.
Стратегія передбачає необхідність реформування системи оплати праці громадських службовців, підвищивши рівень посадових окладів (з урахуванням рівня оплати праці на аналогічних посадах у приватному секторі) та скасувавши або значно обмеживши премії.
У документі також зазначено, що буде продовжено реформування законодавства у сфері державних закупівель з метою усунення корупційних ризиків і впровадження прозорої схеми проведення держзакупівель.
У розділі, що стосується запобігання корупції в судовій системі й органах кримінальної юстиції, планується з урахуванням висновків Венеціанської комісії внести зміни до Конституції України й законодавчих актів, спрямованих на реформування судоустрою, статусу суддів і прокуратури на основі європейських стандартів.
Такі зміни, відповідно до стратегії, передбачають обмеження обсягу суддівського імунітету, визначення особливостей проведення перевірки кандидатів на посаду судді, оприлюднення та моніторинг достовірності декларацій про доходи суддів, а також обмеження повноважень прокуратури сферою кримінальної юстиції.
Крім того, має бути створена місцева міліція (поліція).
Антикорупційна стратегія має на меті «усунення корупційних передумов ведення бізнесу, формування бізнес-клімату, сприятливого для відмови від корупційної практики, нетолерантного ставлення бізнесу до корупції».
При цьому роблять акцент на дерегуляції економіки, забезпеченні вільної конкуренції. Заплановано також створити інститут бізнес-омбудсмена, який представлятиме інтереси бізнесу в уряді.
У розділі, який стосується покарання за корупцію, передбачено створення спеціального уповноваженого органу з питань виявлення та розслідування корупційних дій, а також внесення змін до Кримінального кодексу України, що визначають зміст і перелік корупційних злочинів.
Крім того, зміни до Кримінального кодексу мають зробити неможливим звільнення осіб, що скоїли корупційні злочини, від відповідальності й покарання, зокрема, з передаванням їх на поруки.

Батальйон «Дніпро-1» ліквідував російського генерала

Уночі проти 9 жовтня диверсійна група батальйону «Дніпро-1» провела спецоперацію в Тельмановому, в результаті якої було ліквідовано терориста Андрія Борисова («Чечена») і трьох російських військових, серед яких генерал Сергій Андрейченко. Про це повідомляє маріупольський сайт «0629» з посиланням на джерело в правоохоронних органах.
За словами джерела, Сергій Андрейченко координував діяльність російських спецслужб у Приазов’ї. Разом з ним загинули російські диверсанти Володимир Лисяков та Василь Протасов.
Веб-видання також нагадує, що Чечен представляв силову групу терористів у Маріуполі і був скерований до міста Гіркіним. У червні, напередодні визволення Маріуполя, він встиг втекти, інсценувавши свою загибель.
Як повідомили «0629» джерела, заради цього вбито двох випадкових людей. Їх спалили в автівці, а опісля видали обгорілі тіла за Чечена і його спільника.
Нагадаємо, за даними російської правозахисниці Олени Васильєвої, на Донбасі загинули вже 4,5 тисячі російських солдатів.