14 жовтня, у Свято Покрова Пресвятої Богородиці, Верховна Рада України почала останнє офіційне засідання парламенту VII скликання.
Але спокійно провести його не вдалося.
Спочатку учасники Маршу слави Героїв прийшли багаточиленною колоною під стіни Верховної Ради з вимогою визнати воїнів УПА борцями за незалежність України.
Кілька тисяч мітингувальників зібралися на Майдані Незалежності, після чого через деякий час вирушили Хрещатиком до Європейської площі та піднялися по вул. Грушевського до стін парламенту.
Кілька тисяч мітингувальників вимагали визнати воїнів Української Повстанської Армії борцями за незалежність Української держави. Також вони вимагали заборонити діяльність Комуністичної партії України. Марш проходив під музичний супровід військового оркестру. Учасники Маршу скандують лозунги на зразок «Слава Україні!», «Смерть ворогам!»
Але парламентарі не прислухалися до мітингувальників і закону про УПА не прийняли.
Додало вогню ситуації те, що перед цим, 13 жовтня, на базі Нацгвардії у Нових Петрівцях, під Києвом, 350 солдатів-строковиків збунтувалися і пішки вирушили до столиці. Перед цим закрили у госпприміщеннях своїх командирів, які намагалися наздогнати бійців і відмовити їх від походу на Київ.
Вранці 14 жовтня біля законодавчого органу України зібралося близько 8 тисяч осіб. Охорону громадського порядку забезпечувало близько 4-х тисяч працівників структурних підрозділів київської міліції.
Під будівлю парламенту прийшли близько 200 осіб, найактивніші з яких вдалися до вчинення протиправних дій. Група агресивно налаштованих мітингувальників почала кидати в напрямку правоохоронців та адмінбудівлі ВРУ димові шашки і провокувати працівників міліції на конфлікт.
Правоохоронці звернулися із заявою до мітингувальників: «Міліція вкотре закликає організаторів та учасників масових заходів проводити акції виключно в правовому полі з дотриманням вимог чинного законодавства. Просимо поводитися цивілізовано, толерантно ставитися одне до одного, не піддаватися на можливі провокації та не створювати конфліктних ситуацій, а також сприяти правоохоронцям у виконанні їхніх функцій щодо охорони правопорядку. Наголошуємо, що особи, винні у порушенні вимог чинного законодавства, нестимуть адміністративну або кримінальну відповідальність. Правоохоронці реагуватимуть на будь-які прояви неповаги до Закону та вчинення правопорушень незалежно від статусу та політичних поглядів осіб, які їх порушують».
Президент України Петро Порошенко заявив, що не дозволить провокаторам та особам, які прагнуть розхитати політичну ситуацію в країні, відкрити «другий фронт». Президент зазначив, що, за інформацією силових структур, сьогоднішні події планувалися набагато раніше, і ще тиждень тому було відомо про можливі провокації. Дії підрозділів міліції, Нацгвардії під час подій біля парламенту глава держави назвав ефективними та злагодженими.
Під час акції біля Верховної Ради було поранено 11 військовослужбовців Національної гвардії України – пораненим завдані закриті черепно-мозкові травми та забої різного ступеня важкості, зокрема, опіки в результаті застосування димових шашок та вибухових пакетів.
«Наразі затримано 37 осіб. Особа кожного з’ясовується. Вони перебувають у райвідділках», – повідомив радник Аракова З. Шкіряк. Він розповів, що один із затриманих – чинний працівник міліції. «Він був затриманий у балаклаві з рогаткою та гайками, якими здійснювалися обстріли пересічних громадян, журналістів, а також бійців-патріотів», – сказав З. Шкіряк. На його переконання, події під Адміністрацією президента і події під Верховною Радою – це кремлівський сценарій. «Він розроблений ФСБ на ГРУ задля дестабілізації ситуації в Україні, задля посилення позицій Росії і послаблення позиці України», – сказав радник Авакова.
Протестні акції, які мали місце у Києві та Харкові, повинні були пройти у багатьох регіонах України. Про це в ефірі «5 каналу» сказав радник голови СБУ Маркіян Лубківський: «Географія цих так званих протестних акцій мала бути набагато ширшою. Ці акції мали охопити не лише Київ та Харків, а й Дніпропетровськ, Миколаїв, Запоріжжя, Одесу, Вінницю».
У посольстві США засудили насильницькі дії, що мали місце під будівлею Верховної Ради: «Поступ, який спостерігаємо разом з іншими реформами, продовжує просувати Україну до її європейського майбутнього, і Сполучені Штати готові підтримувати український народ у цьому процесі», – йдеться у заяві.
Крім того, у посольстві США зазначили, що вони приєднуються до колег з дипломатичної місії ЄС у привітанні парламенту України – Верховної Ради – з ухваленням законів, спрямованих на боротьбу з корупцією і реформу прокуратури.
«Успішне засідання Верховної Ради стало важливою віхою у реформаторському процесі, спрямованому на те, щоби привести правову та урядову системи України у більшу відповідність з європейськими нормами. Заходи, спрямовані на більшу прозорість і на скасування надшироких повноважень, що дозволяли провадження справ поза системою судоустрою, є кроком у правильному напрямку», – йдеться у заяві.
Мітинги під АП та під парламентом призведуть до того, що проросійські партії отримають додатково 1-2% на позачергових виборах до парламенту. Про це в ефірі «5 каналу» сказав народний депутат з «Батьківщини» Олександр Бригинець.
На цьому гарячі події в столиці не закінчуються. У Києві плануються провокації із залученням профспілок. Про це в ефірі «5 каналу» сказала Уповноважений президента з питань мирного врегулювання на Донбасі Ірина Геращенко. На її думку, мета цих провокацій напередодні зустрічі в Мілані «цими передвиборними ігрищами роздмухувати ситуацію і послаблювати позицію України».
Як бачимо, далеко не всі протести є сьогодні є конструктивними і на часі. Україна ледве-ледве приходить до рівноваги, яку легко порушити, особливо, якщо цьому допомагають зовнішні сили.
А всі потрібні закони має прийняти нова Верховна Рада. Є надія, що вона буде більш проукраїнською.