За інформацією Медичного центру доктора Бубновського, близько 50% школярів мають певну форму сколіозу.
У Львові, як повідомив заступник головного лікаря з хірургічної роботи Львівської міської дитячої лікарні Федір Осим, станом на 1 січня 2014 року сколіоз діагностовано у 384 дітей, 1192 школярі мають сколіотичну поставу, 40 учнів страждають від сколіозу III-IV ступеня.

• – Як уберегти учня від сколіозу?

– Сколіоз– це викривлення осі хребта, що часто поєднується з деформацією (скручуванням) хребців,– розповідає ортопед-травматолог Львівської міської дитячої клінічної лікарні Андрій Швець.– Існує чотири стадії сколіозу. За пізніх стадій захворювання(II, III, IV) можливі порушення роботи внутрішніх органів, дітям з III та IV ступенями сколіозу обов’язково роблять електрокардіограму та спірографію, щоб оцінити функцію зовнішнього дихання.
Причини виникнення сколіозу різні: є вроджені сколіози, посттравматичні, неврогенні та ідіопатичні. Причини появи ідіопатичного сколіозу, за словами лікаря-ортопеда, наразі не вивчено, хоча він є найпоширенішим. Слабкість м’язів, м’якість кісток у дітей, малорухливий спосіб життя, тривале сидіння, особливо у школі,– усе це сприяє розвитку набутої форми сколіозу. Лікувати захворювання непросто, і діти, в яких діагностовано сколіоз, страждають не тільки від болю, а мають й психологічні травми через візуальну деформацію хребта. Вони нерідко замкнуті, пригнічені, відірвані від однолітків тощо.

• – Якщо запобігти виникненню вродженого сколіозу батьки не можуть, то набутому захворюванню можна протистояти. На що обов’язково слід звернути увагу?

За столом школяр повинен сидіти правильно.
І його слід підбирати під зріст дитини. Якщо зріст учня до 120 см, то висота стола має бути 52 см, понад 120 см– 60 см. Крісло обов’язково має бути зі спинкою. Коли учень сідає за стіл, ступні мають повністю торкатися підлоги. Якщо стілець зависокий, можна поставити під ноги стільчик. І в школі, і вдома учень за партою або за столом має сидіти рівно, не горбитися і не нахилятися набік. Світло має падати з лівого боку під кутом. Якщо дитина– шульга, то з правого. Це дуже важливо для зору. Батьки й учителі повинні звертати увагу на те, як дитина тримає ручку, кладе зошит.
Батьки та вчителі спільними зусиллями мають виробити в дитині стереотип, що вона має правильно сидіти й гарно писати,– зазначає Андрій Віталійович.
Вибираючи наплічник, батьки доволі часто користуються таким правилом: для дівчинки він має бути з принцесами, для хлопчика– з машинками. Але це– другорядне. Бажано купувати наплічник з ортопедичною спинкою, легкий та зручний. Розмір і вагу підбирають індивідуально, залежно від віку та зросту дитини. Щоправда, добрі учнівські наплічники– недешеві.
Нерідко до школи, крім підручників і канцелярського приладдя, діти беруть ще й зайві речі, тому ледь несуть переповнений наплічник. І якщо його вага становить понад 20% маси тіла школяра, то хребет учня під загрозою. Важливо пояснити дітям, що не можна наплічник нести на одному плечі, підручники, зошити тощо слід розташовувати симетрично.
Андрій Віталійович радить з профілактичною метою усім без винятку дітям до п’яти років носити ортопедичне взуття, бо саме в цей період формується постава дитини. А тим, у кого вже діагностовано захворювання, слід носити лікувально-ортопедичне взуття. Його підбирають, залежно від патології. Таке взуття не дає гарантії, що дитина вилікується, але можна досягти того, що хвороба не прогресуватиме – якщо до цього додати ще й лікувальний масаж.
Спостерігати за формуванням постави дитини слід ще з дошкільного віку. Якщо батьки прислухаються до порад і вчасно звернуть увагу на те, як дитина себе поводить у повсякденному житті, малюки виростуть здоровими та повноцінними.