Минулої неділі у парафії св. Андрія, що в місті Блумінгдейл, де парохом є отець Віктор Полярний, відбулася служба-панахида та мітинг на відзначення чергової річниці геноциду українського народу – Голодомору 1932-33 років. Парафія церкви, за традицією, запрошує на «голодний» обід у такий день і на культурну програму, а також – просить вкласти помірні кошти на діяльність Фундації Голодомору.
Пам’ять жертв Голодомору вшанували архієпископ Чернігівський і Ніжинський Високопреосвященний владика Євстратій, Генеральний Консул Андрій Праведник, отець Мирон Панчук, Марія Коркоч-Ґоршко та ін. Свою шану загиблим засвідчив і кандидат на посаду губернатора штату Іллінойс Брюс Раунер. У дійстві взяв участь і хор ім. Павлушкова під керівництвом Володимира Поповича.
Під час церемонії багаторічному керівнику фундації Миколі Міщенку за плідну працю вручили грамоту. А доповідач, медик Леся Лесик прочитала присутнім доповідь про стан людини, яка голодує, та про те, як змінюється її світосприйняття після довгих днів голодування.
Масовий голод, спричинений цілеспрямованими діями більшовиків у 1932-33 роках, призвів до багатомільйонних жертв, здебільшого, серед селян. У капкан голоду потрапили мешканці Української РСР та Кубані, на території якої мешкали, здебільшого, етнічні українці. За різними оцінками, внаслідок навмисного винищення українців через голодомор загинули близько 4,5 млн. осіб.
На землі, де жили винищені голодом люди, тоталітарний режим заселив переселенців – людей без роду і племені… Наслідки того переселення пожинаємо і дотепер…
За всю історію українському народові за всю його багатовікову історію судилося пережити чимало тяжких випробувань, утисків і поневірянь.
Голодомор 1932-33 років був найстрашнішим моментом нашої історії.
Хай це страшне випробування стане фактором, який цементуватиме нашу націю, об'єднуватиме нас для однієї мети – захистити наших жінок і дітей, не дозволити нікому більше знущатися над нами.
«Будьмо собою», як колись закликав нас до цього каторжник та ісповідник віри Христової Патріарх Йосиф Сліпий. Нас часто ділять різні «канони» – релігійні, політичні, і в результаті – ми розпорошуємося, роз’єднуємося.
Роз’єднуй і пануй – цей принцип використовувався тиранами у всі часи. І особливо актуальний він зараз – коли українцям всього світу необхідно об’єднатися на захист своєї Батьківщини.
Нам потрібно усвідомити собі, що різні «канони» придумані людьми для того, щоб контролювати суспільство. А потрібно «бути собою» насамперед – і тоді ніхто не зможе нас роз’єднати.
Матиме верховенство наш «канон», суть якого полягає у тому, щоб працювати в інтересах свого народу – в релігійній, політичній, суспільній та культурній царинах. От тоді ми «будемо собою», будемо шанувати одне одного, а відтак і інші народи нас поважатимуть.
Сьогодні страшний ворог – той самий, котрий віками намагався знищити нашу націю, – знову береться за свої страшні справи. На сході України знову гинуть люди, знову голодують діти, знову ллється кров. Ми повинні об’єднатися – і захистити Україну, зробити все для того, щоб більше ніхто і ніколи не знущався над нашим народом. Якщо не ми – то хто?
Дякуємо за допомогу пану Миколі Міщенку та Катерині Міщенко-Мицик.
Автор світлин Катерина Міщенко-Мицик