13-го вересня відбулися два мітинги-протести, організовані литовською та польською громадами Чикаго. Засуджувався російський великодержавний тероризм у всіх його проявах. Братні народи, з якими нас – русинів-українців – пов’язала історія з давніших часів, дивляться на героїчну боротьбу України з великим бажанням допомогти нам.
Зустріч розпочалася у Громадському центрі литовської громади у Lemont, IL, о 1:30 пополудні. Ми, члени української громади Чикаго, не могли пропустити цей захід, адже з великою повагою ставимось до литовської громади і завжди дякуємо їм за підтримку і можливість взяти участь у дискусії щодо критичної ситуації, яка загрожує всій Європі. Зустріч проводив Генеральний консул Литовської Республіки – Маріус Гудинас. Присутніми були члени литовського Сейму. До речі, один з них підкреслено ходив у чорній вишиванці, котру привіз з Києва.
Розпочався серйозний аналіз здобутків демократії в Україні, боротьби з проросійськими сепаратистами та агресії путінської Росії... Наша розмова виявила спільну стурбованість бідою, яка стукає до нас у двері.
Далі частина нашої делегації, а саме – активісти Автомайдану – залишились на цьому мітингу, а решта попрощалися і вирушили на другий мітинг, який ініціювала на Daley Plaza вже польська громада. Організатори – Головний редактор Газети Польської – Томаш Сакієвич (Варшава) та член клубу Газети Польської у Чикаго – Агата Міколайчук. Вони і відкрили спільний мітинг. Ми помолилися разом з присутніми священиками за спокій душ жертв терористів. Адже така свіжа і трагічна паралель між загиблими у літаках та вежах-близнюках у Нью-Йорку, загиблою у літаку під Смоленськом офіційною польською делегацією та знищеними людьми з малазійського літака над Донецьком.
Томаш Сакієвич зняв документальний фільм про обставини загибелі польської державної делегації. Він наводить багато доказів вини і брехні путінської адміністрації. Особливо шокує, що кредитні картки загиблих завжди хтось пробує використати, так сталося після трагедій як під Смоленськом, так і під Донецьком. Зникають або знищуються докази, грабують місця трагедії. Той самий почерк, ті самі злочинці!!!
Зверталися з промовами також і Генеральний консул України в Чикаго – Андрій Праведник, Голова УККА, відділ Іллінойс, – Олесь Стрільчук, Генеральний консул Литовської Республіки – Маріус Гудинас та члени Литовського сейму. Від української громади слово мали д-р Марія Коркач-Грошко, члени Ради УГО «Помаранчева Хвиля» – Олег Музика та Юрій Мельник, а також представник чиказького осередку ВО «Свобода» – Ростислав Гриньків.
Пісня-реквієм «Пливе кача» за загиблими героями Майдану не залишили байдужими, здається, навіть перехожих. Слово мали також багато присутніх... Адже кожен розуміє, що означає і до чого може призвести українсько-російська воєнна конфронтація, коли після анексії Криму уже не працюють міжнародні стримуючі договори, а світ на порозі 3-ї Світової війни.
Мітинг завершився виконанням 3-х державних гімнів. І не хотілося розходитись, бо серцем відчували, що ми – українці – в колі дружніх народів.
Вже наступного дня я скористався запрошенням пана Томаша і відвідав презентацію та обговорення книги «Testament Rrzeczypospolitej. Kulisy smierci Lecha Kaczynskiego» у польській громаді. Головна мета книги – донести, що лише гармонійні відносини України, Литви та Польщі, дружба та взаємодопомога здатні зупинити навалу путінської Росії. І в цьому автор книги дуже переконливий. Зрештою, під час презентації я також виступив перед аудиторією і переконався з реакції людей: якщо верхівка Польщі ще оглядається на Німеччину чи Росію, то звичайні поляки готові допомагати Україні вже! Дякую вам від щирого українського серця !!!
Такі зустрічі повинні стати частішими.
Цей день не прожив дарма.