ООН повідомляє про понад 3170 загиблих на Сході України

Станом на 11 вересня не менш, ніж 3171 людина загинула внаслідок бойових дій на Сході України, серед них – 27 дітей.
Про це йдеться у доповіді Управління ООН з прав людини, повідомляє «Українська правда».
Також 8061 людина, включаючи 56 дітей, зазнала поранень.
Згідно зі звітом, у зоні конфлікту проживає 5,1 мільйона людей станом на 12 вересня. 262 977 людей були переселені в межах України, 366 866 людей виїхали в сусідні країни.
Управління зазначило, що доступ більшості гуманітарних місій до місць конфлікту значно ускладнено.
У період 16-26 вересня, згідно з документом, в Україні перебуватиме спеціальна місія Управління з прав людини ООН.
З початку бойових дій на Сході станом на 12 вересня вже загинули 873 бійці АТО, 3275 – були поранені.

Російські військові та бойовики накопичують бронетехніку на Донеччині та обстрілюють житлові масиви

На Донеччині терористи та російські військові не припиняють обстрілювати Куйбишевський та Київський райони з важкої артилерії.
Про це у вівторок, 16 вересня, заявив на брифінгу речник Інформаційно-аналітичного центру Ради національної безпеки й оборони Андрій Лисенко.
Так, за його словами, є руйнування житлових будинків, інфраструктури, є жертви і постраждалі серед мирного населення.
Як повідомили у РНБО, у м. Зугрес, Шахтарського району (Донецька область) терористи та російські військові накопичують військову бронетехніку – танки і БТР та з мінометів обстрілюють житлові масиви міста, видаючи їх за обстріли Нацгвардії України. За добу в регіоні загинуло 3 мирних мешканці.
Крім того, РНБО фіксує концентрацію бойовиків під Лисичанськом (Луганська область), Дебальцевим і Волновахою (Донецька область).
У Донецькій області через артобстріли терористів та російських військових зруйновано житлові будинки у Ясинуватій, Нижній Кринці, Ханженковому, Верхній Кринці, Спартаку. Пошкоджено лінії електропередач у районі Макіївської фільтрувальної станції, через що станцію знеструмлено.
У Луганську ситуація також критична. Пенсії та зарплати не виплачуються, не працюють банкомати. Аптеки продають медикаменти за завищеними цінами. Бензин продається по двадцять гривень за літр. Гуманітарну допомогу розкрадають, а потім перепродають у магазинах.
У Луганську терористи мають намір «націоналізувати» підприємства, керівники або власники яких відмовляються сплачувати «побори» на так званих «добровільних» засадах.
А 14 вересня «ДНРівці» на території, непідконтрольній чинній владі, вимагали від представників усіх приватних гірничодобувних підприємств у 5-денний термін пройти реєстрацію. Йдеться, насамперед, про приватні шахти. Ті, хто не зареєструється в 5-денний термін, позбудуться прав на розробку надр.

МЗС: з початку «перемир’я» загинули 16 українських військових, 98 поранено

З моменту оголошення режиму припинення вогню загинуло 16 українських військових і 98 поранено.
Про це у вівторок, 16 вересня, на брифінгу заявив директор департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ України Євген Перебийніс.
«З моменту оголошення взаємоузгодженого режиму припинення вогню позиції українських військових 296 разів було обстріляно російськими підрозділами і незаконними збройними формуваннями. Внаслідок обстрілу 16 військовослужбовців загинуло, 98 отримали поранення», – заявив Перебийніс.
Нагадаємо, 5 вересня, учасники тристоронньої контактної групи в Мінську досягли домовленості про режим припинення вогню.

Україна просить ЄС надати 2 мільярди євро допомоги

Кабмін звернувся до Єврокомісії з проханням надати додатково 2 млрд. євро. Цю макрофінансову допомогу буде спрямовано до державного бюджету.
Про це повідомила «Європейська правда» з посиланням на заяву директора департаменту боргової та міжнародної фінансової підтримки Мінфіну Галини Пахарчук, яку та зробила 16 вересня, під час засідання комітету ВР з питань європейської інтеграції.
«Ми звернулися до ЄС по наступну макрофінансову допомогу в обсязі 2 млрд. євро», – заявила вона, коментуючи очікувані надходження до державного бюджету, які необхідні для виконання Угоди про асоціацію з ЄС.
Джерела «Європейської правди» в структурах ЄС підтвердили існування такого запиту. Стверджується, що цю суму формують два різні звернення від української сторони.
Тимчасом фактичне надходження коштів в Україну може залежати від того, чи виконує Київ узгоджені раніше умови про макрофінансову стабільність.
Ці умови були встановлені при надання перших траншів допомоги на суму 610 млн. євро в червні 2014 року, зазначають співрозмовники.
«Рішення про резервування одного мільярда раніше вже було ухвалено, але зараз потрібно прийняти рішення про їхнє фактичне надання. Зараз вирішується, чи будуть там умови. Щодо другому мільярда – ситуація складніша, тут немає навіть рішення про виділення», – пояснило джерело.
За даними «Європравди», нині у Києві перебуває оцінна місія ЄС, яка має надати свою рекомендацію про виконання Україною низки індикаторів.
ЄС формує макрофінансову допомогу з кредитних ресурсів від ЄБРР і ЄІБ, на паритетних засадах.
Нагадаємо, що 4 вересня Україна отримала другий транш від Міжнародного валютного фонду за програмою stand-by в розмірі 1,39 млрд. дол., а рада директорів МВФ через затримку першого перегляду програми stand-by схвалила прохання Києва та об’єднала третій і четвертий транші з метою отримання їх у поточному році без зміни загального обсягу програми.

Верховна Рада ухвалила заяву «Про європейський вибір»

Верховна Рада ухвалила заяву «Про європейський вибір України», в якій зазначається, що, ратифікувавши Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Україна підкреслює свій вибір на користь майбутнього членства в ЄС відповідно до ст. 49 Договору про ЄС.
«У зв’язку з цим українські парламентарі зазначають, що ратифікована Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом розглядається Україною як інструмент всебічної підготовки для досягнення цієї мети», – йдеться в тексті заяви, зачитаної та ухваленої на відкритій частині засідання Верховної Ради України у вівторок, 16 вересня.
На підтримку постанови про заяву Верховної Ради «Про європейський вибір України» проголосували 289 народних депутатів.
У документі наголошується, що ратифікація Угоди про асоціацію є першим кроком, що обумовлює «подальше всебічне реформування країни за європейськими стандартами і цінностями».
«Ми розуміємо, що це буде важкий шлях, але ми не бачимо альтернативи для нашої країни», – йдеться в тексті заяви.
«Наразі всі гілки влади демонструють єдність у баченні європейської перспективи України, – і не останньою чергою завдяки фактору зовнішнього тиску, відверто спрямованого на відступ нашої держави від його доленосного вибору... Прагнення до вищого рівня цивілізаційного розвитку, основу якого становлять демократія і громадянське суспільство, є невід’ємною складовою стратегічного розвитку нашої країни... Вибір України європейського майбутнього рішучий і остаточний. І ніхто не змусить нашу країну змінити вектор руху цим шляхом», – наголошується в заяві.
Нагадаємо, відповідний проект постанови був зареєстрований в українському парламенті під № 5076 у понеділок, 15 вересня. Ініціатором проекту виступив спікер парламенту Олександр Турчинов.
Також Рада ратифікувала текст Угоди про асоціацію Україна – Європейський Союз. За ратифікацію цього документа віддали свої голоси 355 народних депутатів, проти – 0, утрималися – 0 (з 381). При цьому, 26 депутатів не голосували. Президент України Петро Порошенко підписав закон про ратифікацію Угоди в сесійній залі парламенту.

В Україну прибула місія ЄС з питання безвізового режиму

В Україні розпочинає роботу місія експертів з Євросоюзу щодо лібералізації візового режиму. Про це повідомляє Цензор.НЕТ з посиланням на повідомлення прес-служби представництва ЄС в Україні.
Як повідомляється, посол ЄС в Україні Ян Томбінський разом із заступником міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції України Оленою Зеркаль вітали групу експертів з Європейської комісії, держав-членів ЄС та ФРОНТЕКС, які будуть оцінювати стан імплементації плану дій щодо лібералізації візового режиму в Україні.
Це перший експертний візит, який триватиме до 26 вересня і зосередиться на питаннях міграції, надання притулку, безпеки документів та управління кордонами.
Зазначається, що обидві сторони підкреслили важливість просування вперед у реалізації реформ, передбачених у плані дій щодо лібералізації візового режиму, незважаючи на кризову ситуацію в Донецькій і Луганській областях.
Нагадаємо, 20 серпня Кабінет міністрів України на засіданні затвердив програму про перехід до другої фази безвізового режиму з Європейським Союзом.

Гелетей повідомив про початок реформування Міноборони

У Міністерстві оборони України розпочалася адміністративна реформа, мета якої – підвищити обороноздатність держави і наростити бойовий компонент Збройних Сил України.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив міністр оборони Валерій Гелетей.
За його словами, після проведення ретельного аналізу, тих військових посадових осіб Міністерства оборони та Збройних Сил, які за своїми функціями не мають безпосереднього стосунку до військових операцій, буде переведено на аналогічні цивільні посади.
«Військову форму повинні носити тільки ті, хто воює. І таких повинно бути більше», – переконаний Гелетей.
Радниця міністра оборони Ганна Коваленко в ефірі телеканалу «112 Україна» повідомила, що при Міністерстві оборони України буде створено Материнську раду та інформаційний центр.
Зокрема, кажучи про Материнську раду, Коваленко зазначила, що матері, сестри і дружини учасників АТО можуть долучитися до неї і, таким чином, впливати на процес і сприяти організації гуманітарних місій.
«Жінки зможуть допомогти правильно формулювати і подавати сигнали і відповіді, які хочуть почути люди. Туди входитимуть відомі українські жінки, а також ті, чиї близькі беруть безпосередню участь в АТО», – уточнила радниця міністра. Вона додала, що в цій раді буде також по одній жінці від кожного батальйону.
Крім того, за словами Коваленко, щоб відповідати на запитання про те, що робить Міноборони, яким чином воно функціонує, створюється інформаційний центр.
«Сьогодні є необхідність більш щільного контакту з людьми. Тому він створений. Частково міжвідомчий, бо у співпраці з Генштабом», – зазначила вона.
Радниця міністра оборони повідомила, що в рамках роботи інформцентру планується проведення брифінгів кілька разів на тиждень.

Для посилення узбережжя створюється добровольчий батальйон морської піхоти «Чорне море»

На півдні України починають формувати батальйон спецпризначення під назвою «Чорне море».
Як повідомив керівник херсонської Добровільної народної дружини Самооборони Денис Лошкарьов, батальйон створюють з метою посилення морського узбережжя Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, передає УНІАН.
Він діятиме як спецпідрозділ Військово-морського флоту в складі Військово-морських сил України.
У кожному із зазначених регіонів буде дислокуватися спеціально навчена рота військово-морської піхоти, разом вони будуть здатні підсилити або замінити одне одного.
Нагадаємо, 31 серпня, в морі, недалеко від міста Маріуполя, Донецької області, російські військові обстріляли 2 катери берегової охорони. Як повідомила Держприкордонслужба, катери Маріупольського загону морської охорони «Гриф» та «Калкан» були обстріляні з артилерійських установок.
3 вересня голова Державної прикордонної служби Микола Литвин вніс зміни до системи охорони морської ділянки та прикриття узбережжя Азовського моря.
У період з 8 по 10 вересня 2014 року в північно-західній частині Чорного моря пройшли двосторонні навчання Військово-морських сил Збройних сил України та Військово-морських сил США «Сі Бриз-2014».

ЗМІ: будівництво нового саркофага в Чорнобилі – під загрозою

Добудова новітнього укриття над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС може зупинитись через нестачу коштів. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на dpa.
Як повідомили виданню в урядових колах ФРН, на добудову саркофага бракує близько 615 мільйонів євро.
«Без фінансової допомоги Німеччини та інших країн G7 будівництво вкрай необхідного нового захисного саркофагу над зруйнованим атомним реактором у Чорнобилі може зупинитися», – йдеться у повідомленні.
За інформацією dpa, у середині жовтня міністерство довкілля ФРН організовує зустріч на рівні G7 з питань ядерної безпеки, на якій планується обговорити питання надання Заходом для цього додаткових коштів.
Нагадаємо, у 1997 році країни G7 погодили створення фонду, з якого фінансується спорудження саркофагу над зруйнованим 1986 року четвертим блоком Чорнобильської АЕС.