15 вересня спливав термін висунення політичними партіями кандидатів у народні депутати України – як за партійними виборчими списками, так і по мажоритарних округах від тих же партій. Минулої неділі завершилися з’їзди провідних партій і громадськість почула довгоочікувані імена кандидатів.
Прозвучав своєрідний інформаційний «залп».
Постараємось у цьому «залпі» десятків імен кандидатів розгледіти й окремі імена, і тенденції формування виборчих списків на поточні дочасні вибори.

Персоналізація партій як принцип

Скільки б ми не сперечалися про ідеології та програми, виборців, журналістів та громадськість завжди цікавлять персони. Від того, хто йде за партійними списками, яку має біографію та репутацію, значною мірою залежить сприйняття тієї чи іншої партії.
Наведу приклади на підтвердження цього положення.
Як би не симпатизувала соціалістичній ідеї частина виборців середини двотисячних років, але коли до репутації їхнього лідера Олександра Мороза прилипло слово «зрадник», Соцпартія, яка до того постійно обиралася до Верховної ради, того разу виборчий бар’єр не здолала.
Те ж саме трапилося з всевладною ще рік тому Партією регіонів (ПР).
Ганебний крах їхнього керівника Віктора Януковича розметав цю партію і фракцію на шматки, завалив їхній рейтинг до такої міри, що партія навіть не наважилася цього року йти на вибори – адже соціологи дружно пророкували, що до Ради ПР не потрапить.
А після того, коли регіонали мали у Раді минулого скликання більше, ніж 180 нардепів, не потрапити цьогоріч взагалі до парламенту – цього ватажки ПР перенести не могли. І вони елементарно злякались нової ганьби.
Тому кожна партія прискіпливо підходила до вибору своєї першої десятки списку, ще більш продумано – до проголошення першої п’ятірки списку і вже надзвичайно відповідально – до вибору лідера партійного списку.
Адже ці імена – насамперед перше – мало зіграти роль наконечника списа. І наконечники ці нині партіями обираються різні.

Триголовий післямайданний виборчий «змій»

Найбільші складності для свого електорату створили політики, які на сцені Майдану столи поряд і асоціювалися у сприйнятті людей як більш-менш єдина сила.
Але спочатку помилковим рішенням Юлії Тимошенко балотуватися на травневих президентських виборах з’явилася перша конкурентна тріщина – між Юлією Тимошенко та Петром Порошенком. Потім до президента Порошенка почали тяжіти двоє інших лідерів «Батьківщини» – Яценюк і Турчинов. І друга конкурентна тріщина пролягла між ними обома та їхньою недавньою лідеркою пані Юлією, яку вони перестали сприймати і шанувати як свою лідерку.
Станом на кінець серпня ці три політичні групи, а з ними і партія «УДАР» Кличка були у стані постійних перемовин і спроб створити єдиний виборчий список.
27 серпня у Києві, під час позачергового з’їзду своєї партії «Солідарність», яка вже перейменувалась і отримала назву «Блок Петра Порошенка», президент проголосив: «Всі проєвропейські демократичні партії мають об’єднатися під «Блоком Петра Порошенка», щоб разом йти на парламентські перевибори… Має перемогти не лише наша партія, а всі проєвропейські демократичні сили. Бажано, щоб вони перемогли, об’єднавшись в єдиний політичний «Блок Петра Порошенка». Блок усіх політичних сил», – закликав президент.
З тим він і звернувся до всіх нинішніх парламентських партій нещодавно розпущеної коаліції з проханням об’єднатися під своєю політичною силою: «Не можна, щоб внутрішні чвари знищили нашу країну», – сказав П. Порошенко.
І що ж ми бачимо тепер, через якісь 2 тижні після цього президентського заклику?
«Блок Петра Порошенка» залучив до свого списку лише партію «УДАР» і зробив Віталія Кличка наконечником свого виборчого партійного списа. Не найкращий варіант, враховуючи, що Кличко є лідером іншої партії і має намір залишатися мером Києва. Від такої комбінації можуть втратити і Блок, і Кличко – електорат є субстанцією примхливою.
Юлія Тимошенко йде тією третиною «Батьківщини», яка залишилася вірною їй і не пішла до Блоку Порошенка, чи до команди Яценюка-Турчинова.
Яценюк з колишньою правою рукою пані Юлії – Турчиновим – сформував свій партійний список, назвавши його «Народний фронт», можливо, в пам’ять про свою колишню партію «Фронт змін», яку він свого часу влив у «Батьківщину».
Не увійшли до Блоку і «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка, і Радикальна партія Олега Ляшка, які можуть бути зарахованими до проукраїнських постмайданних партій, хоча тут є різні думки.
Як вони планують поділити свій електорат і як його, можливо, поділять – підказують соціологи.
За підсумками позачергових парламентських виборів до Верховної Ради України можуть пройти п’ять політичних сил: «Блок Петра Порошенка», Радикальна партія, «Громадянська позиція», ВО «Батьківщина» та «Народний фронт», свідчать результати соціологічного дослідження «Україна на старті виборчої кампанії 2014» Центру соціальних і маркетингових досліджень «Соціс».
Як наголошується в результатах соцдослідження, за «Блок Петра Порошенка» проголосували б 26,8% від усіх опитаних або 45,7% тих, хто визначився з вибором і візьме участь у голосуванні на виборах. Радикальна партія Олега Ляшка набирає 8,1% і 13,7% відповідно, «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка – 4,8 і 8,1%, ВО «Батьківщина» (лідер Юлія Тимошенко) – 4,7% і 8,1 %, «Народний фронт» (лідер Арсеній Яценюк) – 3,3% і 5,6%.
Решта політсил зібрали менше, ніж 3% голосів респондентів – менше, ніж 5% тих, хто визначилися з вибором і готові брати участь у виборах.
Дослідження проводилося у період з 5 по 10 вересня по всій території України, за винятком АР Крим та окупованої терористами частини Донбасу.
Отже, триголовий виборчий змій фактично став п’ятиголовим, а розраховує на той електорат, який би міг підтримати одну партію чи блок, до списку якого увійшли б на почесних умовах всі п’ять-шість проукраїнських партій.
Низка інших проукраїнських партій з гідною політичною історією, на кшталт УРП, Руху, КУНу тощо – сьогодні ні самі, ні об’єднавшись, здолати бар’єр не в силах. Самотужки це до снаги хіба що ВО «Свобода», та й то соціологи обережні у прогнозах.

Партійні списки – тренди і сюрпризи

Головним трендом, напрямком формування партійних виборчих списків є залучення вояків з АТО і громадських активістів, причому, і невідомих широкому загалу.
А сюрпризами є високі місця, які лідери партій пропонують своїм новачкам.
Судіть самі.

«Блок Петра Порошенка»
1. Віталій Кличко
2. Юрій Луценко
3. Ольга Богомолець
4. Володимир Гройсман
5. Мустафа Джемілєв
6. Юлій Мамчур
7. Марія Матіос
8. Микола Томенко
9. Ірина Геращенко
10. Віталій Ковальчук
11. Сергій Квіт
12. Руслан Князевич
13. Юрій Стець
14. Ігор Гринів
15. Оксана Продан
16. Наталія Новак
17. Віктор Пинзеник
18. Світлана Заліщук
19. Сергій Лещенко
20. Мустафа Найєм
Повернення на високі місця Миколи Томенка та Ірини Геращенко, залучення популярних журналістів С. Лещенка та Мустафи Найєма, вивищення Ольги Богомолець та Мустафи Джемільова, включення популярного кримського льотчика Юлія Мамчура, що героїчно йшов з прапором і гімном України на озброєних бойовиків і «зелених чоловічків», характеризує образ пропрезидентського Блоку. Два Мустафи в одному списку – не оригінальне співпадіння, хоча один з них кримський татарин, а другий – афганець за національністю.

Радикальна партія
1. Олег Ляшко
2. Андрій Лозовий
3. Сергій Мельничук, командир «Айдара»
4. Злата Огневич
5. Артем Запотоцький
6. Ігор Попов
7. Артем Вітко, командир «Луганськ-1»
8. Денис Силантьєв
9. Ігор Мосійчук, ротний командир «Азова»
10. Олена Кошелєва, волонтер
Ляшко здивував усіх, узявши тільки одного нардепа – Івана Зайця і набравши шеренгу молодих невідомих облич, які з його легкої руки невдовзі стануть нардепами..

Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»
1. Надія Савченко
2. Юлія Тимошенко
3. Ігор Луценко
4. Сергій Соболєв
5. Олена Шкрум
6. Вадим Івченко
7. Григорій Немиря
8. Іван Крулько
9. Рябчин Олексій
10. Ігор Жданов
11. Шлемко Дмитро
12. Тарасюк Борис
13. Кожем’якін Андрій
14. Кириленко Іван
15. Власенко Сергій
16. Кужель Олександра
17. Абдуллін Олександр
18. Кондратюк Олена
19. Дубіль Валерій
20. Шевченко Андрій
Юлія Тимошенко сюрпризом перевершила всіх, поступившись першим місцем у списку полоненій льотчиці Надії Савченко, яка сидить у російській тюрмі. Герой Майдану Ігор Луценко і низка молодих облич також освіжили список. Кадрові перевірені «класики» БЮТу, зітхнувши, посунулися нижче, розуміючи кон’юнктуру моменту.

«Народний фронт»
1. Арсеній Яценюк
2. Тетяна Чорновол
3. Олександр Турчинов
4. Андрій Парубій
5. Андрій Тетерук, командир спецбатальйону «Миротворець»
6. Арсен Аваков
7. Вікторія Сюмар
8. В’ячеслав Кириленко
9. Лілія Гриневич
10. Юрій Береза, командир батальйону «Дніпро-1»
11. Павло Петренко
12. Сергій Пашинський
13. Дмитро Тимчук
14. Микола Мартиненко
15. Людмила Денисова
16. Андрій Іванчук
17. Ігор Васюник
18. Руслан Лук’янчук
19. Валерій Лунченко
20. Тетяна Донець
Два комбати на чільних місцях і ще декілька нижче, Тетяна Чорновол, чоловік якої загинув у АТО – ось, перепрошую, електоральна приманка Яценюка.

«Громадянська позиція»
1. Анатолій Гриценко
2. Василь Гацько
3. Марина Соловйова
4. Олег Дерев’янко
5. Віталій Шабунін
6. Петро Ландяк
7. Тарас Стецьків
8. Анатолій Забарило
9. Іван Апаршин
10. Олег Канівець
У А. Гриценка відомих людей замало – він сам і Тарас Стецьків, ось за великим рахунком і все. Партія Гриценка йде на вибори разом з ДемАльянсом (Гацько).

Всеукраїнське об’єднання «Свобода»
1. Олег Тягнибок
2. Руслан Кошулинський
3. Олександр Сич
4. Богдан Бенюк
5. Олексій Миргородський, комвзводу 22 м-п батальйону
6. Анатолій Вітів
7. Олександр Мирний
8. Андрій Мохник
9. Олег Панькевич
10. Ігор Мірошниченко
11. Ігор Швайка
12. Юрій Сиротюк
13. Ігор Кривецький
14. Леонтій Мартинюк
15. Ігор Янків
16. Олег Гелевей
17. Артем Заїка
18. Павло Кириленко
19. Галина Чорна
20. Руслан Марцінків
Свободівці виставили класичний список перевірених бійців.

«Сильна Україна»
1. Тігіпко Сергій
2. Хорошковський Валерій
3. Фабрикант Світлана
4. Гамов Андрій
5. Мазепа Ігор
6. Жадан Євген
7. Мельничук Лариса
8. Гуржос Вадим
9. Волков Олександр
10. Шаблатович Олег
11. Васадзе Таріел
12. П’ята Леонід
13. Слюсарев Олексій
14. Джига Микола
15. Логвиненко Олексій
16. Піскун Святослав
17. Поляков Василь
18. Мірошниченко Олексій
19. Гриб Вадим
20. Думчев Сергій
Тігіпко сюрпризно взяв другим номером напівзабутого В. Хорошковського. Але ще більшим сюрпризом може бути ситуація, коли після виборів саме Хорошковський може розглядатися на посаду прем’єра. Чутки вже поповзли.

Об’єднання «Самопоміч»
1. Ганна Гопко
2. Семен Семенченко
3. Олексій Скрипник
4. Оксана Сироїд
5. Віктор Кривенко
6. Ірина Суслова
7. Павло Кишкар
8. Альона Бабак
9. Олександр Данченко
10. Наталія Веселова
11. Олена Сотник
12. Олег Лаврик
13. Єгор Соболєв
14. Ярослав Маркевич
15. Іван Мірошніченко
16. Андрій Журжій
17. Остап Єднак
18. Ігор Діденко
19. Тетяна Острікова
20. Олександр Опанасенко
21. Руслан Сидорович
22. Вікторія Войціцька
23. Вікторія Пташник
24. Владислав Воскресенський
25. Ірина Сисоєнко
26. Лев Підлісецький
27. Роман Семенуха
28. Олег Березюк
29. Павло Костенко
30. Анна Романова

Партія Садового вперше виходить на всеукраїнський рівень. Список Андрія Садового, який поставив себе лише під № 50 (планує залишитися мером Львова) є цікавим, насамперед, перші 2 прізвища – розумна молода громадянська активістка та знаменитий комбат з АТО. А також група знайомих нашим читачам львів’ян – читайте, впізнавайте.
25 вересня буде завершено висування всіх мажоритарників, деяких з них підтримають і партії. Тоді зможемо оцінити уже всю панораму кандидатів у народні депутати України-2014.