Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до законів України «Про військовий обов’язок та військову службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції».
Закон урегульовує законодавство задля сприяння переходу Збройних сил України до комплектування особового складу на контрактній основі, а також спрощення процедури і скорочення часу, необхідного для здійснення призову громадян на військову службу у випадку виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану, повідомляє прес-служба президента.
Верховна Рада ухвалила цей закон 12 серпня.
Документом, серед іншого, передбачено таке поняття, як короткотерміновий контракт до оголошення рішення про демобілізацію, що в цілому робить гнучкою систему укладення контрактів на проходження військової служби для солдатів та старшин терміном від 3 до 5 років, а для офіцерів – від 2 до 5 років; приведено до відповідності закон про військовий обов`язок і військову службу із Сімейним кодексом (стосовно призовників-сиріт).
Раніше повідомлялося, що Порошенко підписав указ про рішення Ради національної безпеки й оборони України від 27 серпня 2014 року «Про заходи щодо вдосконалення державної військово-технічної політики».

 ГПУ відкрила справу стосовно колишнього
начальника Генштабу Ільїна за дезертирство

Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження за фактом дезертирства колишнього начальника Генерального штабу Збройних Сил України адмірала Юрія Ільїна, який був призначений екс-президентом Віктором Януковичем на цю посаду, щоб розігнати Євромайдан.
Про це повідомив прес-секретар Генпрокуратури Юрій Бойченко.
До свого призначення в Генштаб Ільїн протягом півтора року командував Морськими Силами Збройних Сил України.
За словами Бойченка, «Генпрокуратура розслідує кримінальне провадження за фактом дезертирства адмірала Юрія Ільїна, який наприкінці травня цього року, перебуваючи в підпорядкуванні міністра оборони, самовільно залишив місце служби», – сказав Бойченко.
Нагадаємо, що Юрій Ільїн був призначений на посаду начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України екс-президентом Віктором Януковичем 19 лютого. Він змінив тоді на цій посаді Володимира Заману, який відмовився застосовувати війська проти Євромайдану.
Як випливає з підписаних Ільїним документів, він дав команду застосувати війська для розгону Майдану.
В. о. президента Олександр Турчинов звільнив Юрія Ільїна з вказаної посади 28 лютого, після втечі Януковича. З того часу Ільїн перебував у підпорядкуванні міністра оборони.
Наступник Ільїна на посаді головнокомандуючого Військово-Морськими Силами України контр-адмірал Денис Березовський зрадив Україну, перейшовши на бік окупантів.

Депутати з другої спроби звільнили міністра Шеремету

 Верховна Рада 2 вересня підтримала рішення про звільнення Павла Шеремети з посади міністра економічного розвитку і торгівлі. «За» проголосували 252 народних депутати з 314, зареєстрованих у сесійній залі, передає УНІАН.
Як зазначив голова Верховної Ради Олександр Турчинов, низка депутатів просила запросити Шеремету до сесійної зали для виступу, щоб почути про підстави, на основі яких він подав заяву про відставку.
Спікер зазначив, що доручив Секретаріату ВР повідомити про це міністру, але зазначив, що міністр, написавши заяву, пішов у відпустку, тому його на робочому місці немає.
«Саме тому ми маємо право приймати рішення і за відсутності міністра, який написав заяву про свою відставку», – сказав Турчинов.
21 серпня Шеремета подав заяву про відставку з посади міністра, пояснивши своє рішення незгодою з проведенням процедури призначення заступника міністра – торгового представника України Валерія П’ятницького.
Того ж 2 вересня зранку Верховна Рада не змогла звільнити Шеремету з посади міністра економічного розвитку і торгівлі. За відповідне рішення проголосували 213 народних депутатів із 321, зареєстрованих у сесійній залі.

ООН нарахувала в Україні 260 тис. «внутрішніх» біженців

Організація Об’єднаних Націй констатує різке збільшення (понад удвічі) внутрішньо переміщених осіб в Україні впродовж останніх трьох тижнів серпня.
Про це йдеться в оприлюдненому у вівторок прес-службою Організації офіційному повідомленні, передає власний кореспондент Укрінформу.
«За оцінками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), впродовж останніх трьох тижнів кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні зросла понад удвічі і станом на 1 вересня 2014 року досягла приблизно 260 тис. осіб», – підкреслюється в повідомленні.
При цьому вказується, що станом на 5 серпня цей показник становив 117 тис. осіб.
В УВКБ ООН також вважають, що реальні масштаби внутрішніх переміщень можуть бути значно більшими.
«Багато мешканців зі східних районів України знайшли притулок у родичів та друзів та не зареєструвалися в органах влади», – йдеться в повідомленні.
В організації підкреслюють, що через регулярні обстріли люди в зоні конфлікту мають обмежений доступ до продуктів харчування, питної води та основних послуг. При цьому, інфраструктура істотно пошкоджена, що обмежує можливості надання гуманітарної допомоги.

На вибори в Україну приїдуть 680 спостерігачів від ОБСЄ

Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ планує відрядити в Україну 680 спостерігачів на виборах до Верховної Ради.
Про це на брифінгу 2 вересня заявив спікер Міністерства закордонних справ України Євген Перебийніс.
«Міністр закордонних справ України Павло Клімкін надіслав лист директору Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ Майклу Лінку із запрошенням БДІПЛ/ОБСЄ взяти участь у спостереженні проведення позачергових парламентських виборів в Україні. За наявною інформацією, БДІПЛ планує делегувати в Україну 80 довготермінових і 600 короткотермінових доглядачів», – розповів Перебийніс, додавши, що наглядова місія може почати свою роботу в Україні вже в середині вересня.
Крім того, 25 вересня в Україну прибудуть довготермінові спостерігачі, а короткотермінові – за тиждень до виборів.

У Держкіно хочуть заборонити фільми
і серіали про російські спецслужби

Держкіно відреагує на ситуацію з українськими телеканалами, які масово демонструють російські серіали і фільми про російські спецслужби, запровадженням санкцій проти останніх.
Про це заявив у вівторок голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко на прес-конференції в Укрінформі.
«Відбуваються дуже дивні речі. Український режисер перебуває за ґратами, ув’язнений ФСБ. Його тримають у заручниках. У той же час на українських каналах та екранах продовжують демонструвати фільми, які фактично глорифікують, популяризують тих, хто зараз знущається над Олегом, хто позбавив його свободи, хто позбавляє свободи всіх українців. Тому Держкіно виступає з ініціативою запровадження санкцій до російських кінопродуктів, герої яких мають стосунок до російських спецслужб або їхніх попередників – НКВД тощо. Це є захист нашого інформаційного простору», – наголосив Іллєнко.
Він додав, що також ідеться про російські фільми та серіали, де фігурують як «російські території» тимчасово окуповані українські землі, і де українців показують як негативних персонажів, де перекручують історію України, а також – якщо автори чи виконавці головних ролей цих фільмів підтримали окупацію українських земель й агресію РФ проти України. Оскільки всі телесеріали мають отримувати прокатні посвідчення Держкіно після розгляду Експертної комісії, вони не потраплятимуть на екрани.
«Це буде нашою рішучою відповіддю на ті речі, які дозволяють собі представники російської імперії», – підкреслив голова Держкіно, зауваживши, що вже найближчим часом ці пропозиції будуть подані на розгляд уряду.

Голови облрад придбали літак для вивезення поранених

Голови кількох обласних рад власним коштом придбали літак АН-2 для оперативного вивезення поранених із зони АТО.
Про це на прес-конференції повідомив голова Чернігівської обласної ради Микола Звєрєв, передає кореспондент Укрінформу.
«Власним коштом ми придбали літак АН-2 для вирішення одного з найнагальніших сьогодні питань – оперативного транспортування поранених у найближчі райцентри. Звідти їх уже можна буде везти у шпиталь (у Дніпропетровськ чи Харків) спеціальним автомобілем», – сказав він.
Скільки голів обласних рад долучилось до акції, Звєрєв не уточнив.
За його словами, придбаний літак є технічно справним і невдовзі, по завершенню підготовки пілотів, вилетить для чергування в зону АТО.
Нагадаємо, півтора місяця тому Звєрєв із друзями придбали, обладнали для роботи у військових умовах і подарували бійцям 13-го батальйону тероборони дизельний автомобіль «Хюндай» для розвезення бійців і харчів на блокпости.

У вересні окупований Крим щодня на 6 годин

відключатимуть від електроенергії

Українська держкомпанія «Укренерго» на період з 2 по 30 вересня запроваджує обмеження постачання електроенергії магістральними мережами з материка.
Про це «Кримінформу» повідомило джерело в Кримській електроенергетичній системі.
Як наголошується, щодня на 6 годин постачання електроенергії до Криму буде повністю припинено.
«Отримали офіційний лист з Києва: нам запроваджується офіційно обмеження, нульовий перетік з 9 до 11 ранку і з 19 до 23 години вечора щодня з 2 по 30 вересня», – сказав співрозмовник агентства.
За його словами, нульовий перетік буде по всіх чотирьох високовольтних лініях електропередач.
«Всі ЛЕП будуть відключені з нашого боку, запроваджується обмеження на 300 МВт у зазначений період часу», – повідомило джерело.
Він додав, що нестача електроенергії буде перекриватися мобільними газотурбінними станціями, генерацією власних сонячних і вітрових електростанцій, а також ТЕЦ.
На даний момент після запроваджених обмежень постачання електроенергії з України становили 500-540 МВт на добу.
Постачання електроенергії з України до Криму ведуться по 4 високовольтних ЛЕП: 220 кВ Каховка-Титан, 330 кВ Каховка-Островська, 330 кВ Мелітополь-Джанкой, 330 кВ Каховка-Джанкой.
Відзначимо, в окупованому Росією Криму в неділю ввечері, 31 серпня, різко обмежилося постачання електроенергії. Без світла залишилися Севастополь, Керч, Коктебель, Ялта та кілька районів Сімферополя. Вранці, 1 вересня, електропостачання міст Криму було відновлено.

Білорусь вирішила провести демаркацію кордону з Україною

Президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав указ «Про демаркацію Державного кордону Республіки Білорусь з Україною». Прийняття указу «викликано необхідністю реалізації статті 3 Договору між Республікою Білорусь і Україною про державний кордон від 12 травня 1997 року».
Про це з посиланням на заяву прес-служби білоруського президента повідомила «Українська правда».
Як відомо, протяжність кордону між двома країнами становить 1084,2 км.
Указом спрощуються деякі процедури, пов’язані з проведенням демаркації, що дозволить скоротити терміни і вартість робіт.
Нагадаємо, раніше президент Білорусі прийняв рішення зміцнити прикордонну інфраструктуру в районі державного кордону з Україною і в районі споруджуваної АЕС, неподалік від кордону з Литвою. Ці заходи мають підвищити безпеку об’єктів на території Білорусі.

На Донеччині терористи підірвали міст

Терористи підірвали автомобільний міст у Донецькій області. Про це повідомив керівник інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко на брифінгу в Києві.
«Продовжується знищення бойовиками транспортної інфраструктури Донбасу. Підірвано автомобільний міст біля села Староласпа, Тельманівського району, Донецької області», – повідомив він.
«Під опорами моста на автодорозі Р-07 сполученням Мілове – Біловодськ через р. Камишна, в селі Стрільцівка, Міловського району, Луганської області виявлено 32 ящики, ймовірно, з вибухівкою, підготовалених до підриву. Зараз на місці працюють сапери Збройних сил України», – заявив спікер.
Зазначимо, нещодавно на Донеччині військові інженери збудували тимчасовий міст через річку Сіверський Донець. Нова переправа з’явилася поблизу села Закотне, Краснолиманського району, де в червні велися запеклі бої. Тоді терористи підірвали стаціонарний міст через річку.

Підготував Юрій Токарський
За повідомленнями інформагенств