Одразу після останніх парламентських виборів, що відбулися восени 2012 року, стало ясно, що цей склад Верховної Ради не буде проукраїнським і очікувати від нього якогось законодавчого прориву не доводиться.
Так і сталося. Обраний під сильним адміністративним тиском режиму Януковича, з численними фальсифікаціями, цей склад ВРУ зганьбив себе неприйняттям багатьох потрібних Україні законів і, навпаки, прийняттям так званих драконівських диктаторських законів 16 січня, що розпалило протистояння і призвело до кривавих сутичок на Грушевського та на Майдані, до загибелі Небесної Сотні.
Тому всі два роки наростало невдоволення роботою і бездіяльністю цього складу ВРУ і дедалі сильніше звучав голос народу про необхідність дочасних перевиборів парламенту.
І ось 25 серпня увечері Україна почула голос Глави держави, який до всіх ЗМІ донесла його прес-служба.
У своєму зверненні до народу президент П. Порошенко підкреслив, що прийняв це рішення відповідно до статті 90 Конституції України, з урахуванням очікувань переважної більшості громадян України та на виконання власного слова, яке давав, балотуючись на посаду президента.
Президент на обґрунтування такого кроку послався на опитування громадської думки, яке засвідчує, що 80 відсотків громадян підтримують необхідність проведення позачергових виборів і на те, що це була одна з головних вимог Революції гідності.
Потужний суспільний запит на перезавантаження влади є більше ніж очевидним, наголосив президент, бо вибори – найкращий спосіб люстрації, тож починати очищення слід з найвищого законодавчого органу.
Глава держави жорстко заявив, що теперішній склад Верховної Ради протягом півтора року був опорою Януковича, що більшість саме цих депутатів ухвалювала диктаторські закони, які забрали життя Небесної Сотні і зробив висновок: за це треба нести відповідальність – і кримінальну, і політичну.
Крім того, Президент на цьому висновку не зупинився, а продовжував дотискати зрадників, вказавши, що чимало депутатів, які засідають або числяться в Раді - якщо не прямі спонсори та спільники, то симпатики бойовиків-сепаратистів.
Адже навіть на оголошення мобілізації та на вимогу визнати ДНР і ЛНР терористичними організаціями ледь-ледь «нашкребли» 232 голоси.
Президент підкреслив те, про що давно і вголос говорять у суспільстві: п’ята колона складається з десятків, нібито, народних депутатів. Тільки вони представляють інтереси явно не того народу, який їх обирав.
Тож Глава держави емоційно вигукнув: «Хіба таке можна терпіти?! Хіба так можна виграти війну?»
А перемогу у війні та на демократичному фронті П. Порошенко пов’язав: «Я розглядаю перемогу на Донбасі і перемогу демократичних реформаторських сил у Верховній Раді як взаємопов’язаний процес».
Щоб було з ким вести перемовини на Донбасі, виборці повинні обрати своїх нових представників. І саме з ними, а не з тими, хто зганьбив себе підтримкою сепаратистів, найманців та російських агресорів, Київ буде через 2 місяці, після перевиборів, контактувати і розмовляти.
Важливою обіцянкою гаранта Конституції прозвучало наступне: «Як президент гарантую, що вибори пройдуть чесно, демократично й прозоро. В електоральній історії країни вони стануть такими ж взірцевими, як і цьогорічні вибори Президента».
Закликами «Жодного шансу п’ятій колоні та силам реваншу! Слава Україні!» Президент Порошенко завершив своє емоційне звернення.
Проте слід сказати, що залишається ще низка нагальних умов, щоб ці вибори відбулися і пройшли успішно.
По-перше, потрібно ще остаточно визначитися – за яким законом мають пройти ці дочасні вибори? Якщо мажоритарна збережеться, то слід врахувати, що загальна кількість мажоритарних депутатів буде не 225, як це очікувалося згідно зі законом, а лише 213 – з урахуванням, що не в усіх традиційних округах вибори зможуть провести.
Війна та окупація територій позначаться на електоральній карті України.
Крім того, на вибори потрібен мільярд гривень. У бюджеті його нема. Отже, надія на резервний фонд Кабміну?
І головне: як проголосують у здебільшого російськомовних регіонах?
Експерти кажуть, що В. Путін хотів зберегти промосковське лобі у ВР, але це навряд чи йому вдасться.
Я не став би так безоглядно оптимістично оцінювати ситуацію.
Партія регіонів йде на вибори та веде за собою інші, нібито, нові партії, та цілу низку мажоритарників, які є також перефарбованими регіоналами. Так що ймовірність потрапляння до Верховної Ради антиукраїнців є значною.
Достатньо подивитися, як поводить себе частина населення не тільки в окупованій, а й у звільненій частині Донбасу. Антиукраїнські настрої там не зникли, вони тільки частково приховалися.
У політикумі та ЗМІ нині висловлюються чимало критики щодо самого рішення про вибори, щодо закритих партійних списків, щодо інших аспектів цього дочасного перезавантаження законодавчої влади України.
Свого часу ми про це також поговоримо з читачами.
Сподіваюся, що протягом тижня ми дізнаємося про всі інші деталі підготовки до виборів, і уже до кінця жовтня ця тема буде для нас однією з провідних.
Головне – що цей склад Верховної Ради України треба було залізною мітлою вимітати з політичного життя України. Було там і чимало нормальних депутатів, патріотів та законодавців. Але проукраїнської твердої більшості там не було.
А цього вже достатньо, щоб дати можливість народу у нових політичних умовах, без адмінтиску та фальсифікацій, вільно висловити свій вибір.
Аби тільки всім виборцям вистачило глузду і порядності не продаватися і не піддаватися на антиукраїнську чорну пропаганду. А вона буде. І підкупи будуть.
Тож політичної зрілості та відповідальності у минулому виборцям завжди не вистачало.
Чи вистачить цього разу?
Будемо сподіватися, що значно більше, ніж донині.