Вивіз з України країни більше валюти, ніж раніше, можуть узаконити, якщо Верховна Рада ухвалить відповідний закон. Власне, цей закон, який має назву "Про валютне регулювання та контроль в Україні", вже прийняли в першому читанні.

Законопроект пропонує дозволити фізичним особам вільно відкривати рахунки за межами нашої держави, вільно перевозити через кордони України валюту (національну й іноземну) в еквіваленті до десяти тисяч євро, а з митним декларуванням - у необмеженій кількості, переказувати на рахунки в закордонних банках до 100 тис. євро, скасувати режим ліцензування валютних операцій (за винятком відкриття юридичними особами рахунків за кордоном), а також скасувати правило "90 днів" під час повернення експортного виторгу.

- "Мета законопроекту - розширити можливості резидентів у розвитку зовнішньоекономічної діяльності та збільшенні експорту, а також створити сприятливі умови для інвестицій в українську економіку", - стверджують автори документа.

На думку опонентів регіоналів у парламенті, запропонований варіант "валютної конституції" списано з аналогічного російського закону, він у принципі не підходить для України. Зокрема, член Комітету ВР із питань фінансів і банківської діяльності Сергій Терьохін зазначає: - "Автори використали застарілий варіант російського закону, який наші сусіди ще торік змінили за багатьма позиціями. Крім того, вставили в російський варіант такі норми, як безконтрольне відкриття рахунків за кордоном, ввіз-вивіз готівки на будь-яку суму".

Екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко вважає, що запропонований документ не підходить Україні. - "Концептуально законопроект розрахований на країну, де спостерігають надлишок валюти та грошової маси. Це зовсім не про нас. Найбільшу загрозу в законопроекті закладено в дозволі проводити капітальні операції за кордоном. І це при тому, що країна, навпаки, має потребу в інвестиціях. Лібералізація капітальних операцій суперечить логіці того, що відбувається в Україні", - каже він.

Гостро критикує ініціативу й Асоціація українських банків, заявляючи, що цей проект "несе в собі потенційну загрозу стабільності національної банківської системи". Президент асоціації Олександр Сугоняко говорить, що запропонований порядок валютного регулювання призведе до важких наслідків для банківської системи.

- "У парламенті знайшлася людина, яка вміє гарно перекладати з російської мови українською. І цього, виявляється, достатньо для ухвалення закону. Але ж в українських фахівців є відповідний досвід валютного контролю та регулювання, нічим не гірший за той, який мають сусіди. Цей досвід необхідно узагальнити та втілити у відповідному законі, а для цього не достатньо одного перекладача", - зазначив пан Сугоняко.

Нацбанк готовий підтримати валютну лібералізацію, якщо у варіанті законопроекту до другого читання буде враховано низку зауважень. Як зауважив перший заступник голови правління НБУ Анатолій Шаповалов, "необхідно провести серйозний аналіз питання про переказ за кордон 100 тисяч євро без відкриття рахунка, і пункту, в якому сказано, що в разі погіршення платіжного балансу Нацбанк може вводити обмеження на рух капіталу терміном до 14 днів. Потрібно відпрацювати, що мають на увазі під цим "погіршенням".

 

Приховані вигоди пластикових карток

 

Пороздававши українцям пластикові платіжні картки, банкіри стали замислюватися про застосування випущеного ними платіжного засобу.

З'ясувалося, що левова частка користувачів надають перевагу лише одній його функції - зняття готівки в банкоматі. У той час як можливості карток є значно ширшими.

Платіжна функція

Фінансисти стверджують, що досить часто їх клієнти не знають навіть найелементарніших можливостей картки, наприклад, таких як платіжна функція. І йдеться навіть не про те, що вони не вміють розплачуватися "пластиком" в магазинах, а про те, що вони не користуються супутніми цьому вигодами. Особливо їх багато у власників елітних карт. Наприклад, низка банків уже домовилися з деякими магазинами про те, що клієнтам, які будуть розраховуватися картками класу Gold або Platinum (не важливо якої саме системи - VISA або MasterCard), вони (магазини) будуть автоматично надавати знижку до 7-10% вартості товару. Крім того, деякі дисконтні картки (випущені разом з банками на базі платіжних карт, а не звичайної "пластмаски") дають право на додаткові знижки.

Наприклад, при звичайному пред'явленні такої картки знижка складає 5-7% вартості покупки, а при розрахунку нею як банківською - до 10%.

Переказ грошей

Кредитні картки також можна використовувати для переказу грошей. Причому, не тільки коли їх катастрофічно не вистачає на відпочинку: для цього досить подзвонити близьким і попросити поповнити "пластик" у найближчому відділенні банку. Потім ці гроші можна зняти в будь-якій частині світу (звісно, якщо карта міжнародна).

Карткові перекази можуть вирішити проблему з передачею зарплати одного з членів родини, що працює за кордоном. Для цього досить відкрити рахунок в одному з іноземних банків, при цьому запросити на нього не одну карту, як це прийнято у нас, а дві.

За це в іноземному банку можуть запросити додатково $20-50, однак ці витрати з лишком окупляться систематичними картковими переказами. Нічого дивного в цьому немає, і підозри не викликає. За кордоном загальноприйнято мати на один рахунок карти двох основних платіжних систем на випадок технічного збою однієї з них - VISA і MasterCard. У результаті, одним "пластиком" може користуватися, наприклад, дружина, а інша потрібна чоловіку для перерахування грошей. Знову ж, від чоловіка процедура цих переказів не буде дуже обтяжливою, адже навіть номер рахунку запам'ятовувати не треба. Він вибитий на самій картці.

Після передачі сімейної карти в Україну, гроші, нараховані на закордонний банківський рахунок, можна регулярно знімати через банкомати українських банків.

При видачі іноземної валюти через банкомат український банк бере базовий тариф - 1% суми, тому найбільші витрати для клієнта - це плата за відкриття рахунка за кордонами Батьківщини, що складає близько $10-30.

Економія на контролі

Незважаючи на те, що платіжна карта є інструментом, який допомагає витрачати гроші, вона вважається одним зі способів економії всього, що ви нажили важкою працею.

Останні дослідження довели, що "пластикові" гроші витрачаються повільніше, ніж готівка. Адже, незважаючи на те, що ви завжди маєте можливість спустошити ваш "картковий" рахунок у будь-якому банкоматі (вони працюють 24 години на добу), це все ж не готівка, від якої "гаряче" в кишені.

У психології людини це віртуальні гроші, які лежать в якомусь там банку. Причому, не просто лежать, а якщо їх не знімати без особливого сенсу, то можна ще і заробити. Сьогодні по карткових рахунках банки платять в середньому 1-3% річних.

Було підраховано, що ті, хто одержує зарплати на "пластик", заощаджують на 20-25% більше, ніж працівники, які отримують на руки живі гроші, оскільки картоутримувачі сприймають банк як своєрідну заначку. Причому, заощаджувати можна не тільки свою зарплату. Прикласти руку можна і до зарплати своєї "половинки". Для цього досить умовити чоловіка/дружину випустити другу картку на рахунок. При цьому бажано наполягти, щоб при відкритті другої карти, що буде коштувати не більше $20, чоловік/дружина підписалися під документами, які передбачають спільне користування рахунком, і ще - обов'язково підписалися на послугу "мобільний банкінг".

Це відкриває просто фантастичні можливості надалі. Мало того, що ви можете користуватися грішми свого чоловіка або жінки, ви ще й зможете контролювати, як він/вона витрачає сімейний бюджет. Адже ви, так само як і він, будете одержувати на свій "мобільник" звіт про всі операції по рахунку, тобто будете бачити, де і скільки витрачає ваше подружжя.

 

Кредитна небезпека

 

Намагаючись зменшити конкуренцію на ринку споживчих кредитів, банки мають намір суттєво обмежити діяльність кредитних спілок. Зрозуміло, що вони не можуть заборонити кредитні спілки, однак концепцію розвитку кредитних спілок Кабмін цілком може переглянути.

Як повідомило видання "Экономические известия", посилаючись на джерела в одному з великих банків, за підтримки депутатів із Партії регіонів нині готують звернення до Кабміну. В цьому зверненні просять переглянути правила гри на фінансовому ринку для кредитних спілок. Зокрема, банки непокоїть, що кредитні спілки видають споживчі кредити - мовляв, вони діють як фінансові піраміди, відтак можуть підірвати довіру населення до банківських установ. Власне, кредитні спілки могли б сприйняти цю загрозу як комплімент - якщо бояться, отже, поважають, - проте в інших пунктах проекту передбачено суттєві обмеження їхніх прав. Зокрема, банки незадоволені тим, що до участі у кредитних спілках можуть долучатись юридичні особи, приватні підприємства. Не подобається фінансистам також заснування фондів гарантування вкладів для членів кредитної спілки.

Власне, "Экономические известия" мають зазначений проект, де, з-поміж іншого, зазначено: діяльність кредитних спілок має бути скерована суто для пропозиції фінансових послуг фізичним особам, які входять до цієї спілки. Про жодне кредитування юридичних осіб не може йтися.

З іншого боку, наразі більшість кредитних спілок іще не наважуються виходити на такі висоти. Поки що вони працюють на ниві суто дрібного споживчого кредитування, натомість банки мають значно більші фінансові можливості. Агресивніша й маркетингова політика банків - у контексті споживчого кредитування вони можуть працювати безпосередньо в точках продажу побутової техніки, рекламуватися на біґбордах. Окрім того, володіючи необмеженими ресурсами, банк може дозволити собі демпінг, водночас можливості спілок не до порівняння скромніші, а головне - їхні ставки вищі. Зрештою, порівнювати умови кредитів у банках і кредитних спілках не варто, адже вони діють у різних умовах. За словами заступника голови ЛОДА з питань АПК Івана Стефанишина, "кредитні спілки мають дуже великі ставки, але працюють на ринку мікрокредитів. Водночас вони користуються пільгами з боку держави щодо компенсації ставок. Нині кредитні спілки активно розвиваються в багатьох селах".

Як пояснюють експерти фінансового ринку, не варто протиставляти ці дві фінансові установи та "наштовхувати" їх одна на одну. Тим паче, що і кредитні спілки мають право на існування - адже за умови конкуренції на ринку виграє споживач. Не варто також забувати, що в кредитній спілці отримувати кредити можуть лише їх учасники, банки ж можуть пропонувати кошти як фізичним, так і юридичним особам без обмежень. Кредитні спілки ж незамінні в умовах села, адже вони пропонують дрібні споживчі кредити, оформлення яких є значно простішим, аніж у банках. Власне, ця простота часто і стає вирішальною під час вибору фінансової установи селянами, які не мають змоги і бажання вникати в усі складнощі спілкування з банками.

Тим часом кредитні спілки повільно, але постійно збільшують свої активи. Зокрема, за минулий рік їхні активи зросли на 67% - до 3,24 млрд. грн. За інформацією Держфінпослуг, загалом в Україні працює 781 кредитна спілка.