Сьогодні інформація про військові сутички надходить із Гази, Іраку і України, і ці конфлікти істотно відрізняються від тих воєн, які мали місце між різними країнами у минулому кривавому сторіччі. Тепер збройні конфлікти набули нових форм.

Інформаційний ресурс «War on the Rocks» створили американські військові з великим практичним досвідом як соціально-військову платформу для аналізу, обговорень і коментарів стосовно питань глобальної безпеки.
Своїми уявленнями про новий тип воєн поділився у статті «The Shadow Wars of the 21st Century» військовий аналітик Девід Барно, старший науковий співробітник і співдиректор Програми оборони у Центрі нової американської безпеки.
На початку XXI з’явилося кілька нових і незвичайних форм ведення війни. У кожному з існуючих нині локальних конфліктів невідомі нерегулярні військові формування шукають асиметричні засоби і застосовують їх, щоб отримати перевагу над супротивником. Їхні супротивники – збройні сили Ізраїлю, сили безпеки Іраку і армія України – намагаються пристосуватися до нових військових тактик і здатності ворога постійно їх змінювати. Такий спосіб провадження збройних конфліктів може стати найбільш поширеним типом ведення війни у найближчому майбутньому.
Існує безліч різних варіантів тіньових конфліктів, у яких беруть участь люди в масках, без чіткої розпізнавальної приналежності на своїй військовій уніформі до якої-будь держави. Кожна із конфліктуючих сторін відстоює свої погляди у цих кривавих протиріччях, які практично неможливо вирішити без взаємних поступок. Ці суперечності залишилися нам у спадок від минулого століття, їх можна вирішити лише з допомогою міжнародних норм і правил, яких будуть дотримуватися всі сторони конфлікту.
Військові конфлікти, які сьогодні відбуваються у Газі, Іраку і Україні, мають деякі спільні риси. Нерегулярні військові формування – ХАМАС, Ісламська держава Іраку і Леванту (ISIL) та проросійські ополченці в Україні – всі вони винаходять і застосовують хитромудрі тактики, навіть антигуманні, щоби здобути перемогу над регулярними арміями, часто навіть без бою. Їхня тактика і військове оснащення відображають новий тренд, який поєднує традиційну зброю та високотехнологічну – SA-11, танки Т-72, ЗРК – із партизанськими методами ведення бою. Нерегулярні загони можуть не тільки застосовувати танки і артилерію, але також й таємно проникати на потрібну їм територію інших держав із метою підривної діяльності. А ще кожна група таких ополченців, повстанців або терористів, незважаючи на їхню ідеологічну строкатість і начебто неорганізованість, насправді негласно мають за собою якусь державу як фінансового покровителя. Отож Іран, Росія, окремі країни Перської затоки забезпечують, кожна індивідуально, нерегулярні збройні формування, які перебувають під їхнім патронатом, необхідною зброєю, навчаннями, консультаціями і фінансовими надходженнями. Крім того, ці конфлікти активно висвітлюють у міжнародних ЗМІ, через що сьогодні кожна сторона конфлікту використовує вплив «четвертої влади» у небачених раніше масштабах.
У Газі ми бачимо великомасштабні військові операції зі звичайними видами озброєнь, які Ізраїль застосовує проти повстанців ХАМАСу в щільно забудованій міській інфраструктурі. Кількість жертв серед повстанців і мирного населення зростає; ізраїльські військові також несуть усе більше втрат. Такі військові дії армії проти нерегулярних підрозділів повстанців у міських умовах, як і повстанських підрозділів проти армії стануть «фірмовим знаком» прийомів ведення війни XXI століття.
Нерегулярні групи озброєних повстанців будуть усе частіше й активніше використовувати щільно заселене міське середовище як укриття від нападів регулярних військ, а також ЗМІ, які завжди особливо пильно стежать за боями, що відбуваються у межах населених пунктів. А ймовірність у містах великої кількості жертв серед мирного населення і самих учасників битви апріорі буде значною.
В Іраку дивовижні військові успіхи ISIL, яких вони досягли за кілька останніх тижнів, демонструють ще один важливий аспект війни XXI століття. ISIL – це угруповання мусульманських повстанців, що базується в Сирії та Іраку. Воно, угруповання, називає себе «державою», хоча його ніхто ще таким не визнав. Незважаючи на перевагу у кількості супротивника на полі бою, бойовикам ISIL вдалося взяти під контроль значну частину території Іраку за допомогою захоплених танків, артилерійських озброєнь і броньованих транспортних засобів. Ці начебто непрофесійні повстанці розбивають, бій за боєм, набагато більшу й добре екіпіровану армію Іраку, яку навчали американські інструктори.
За іронією долі в Сирії угруповання ISIL воює проти уряду противника США Башара Асада, у той час як в Іраку воно прагне повалити уряд Нурі аль-Малікі, який підтримують американці. Це також одна із загадок воєн XXI століття – те саме військове угруповання може одночасно воювати на боці різних сторін геополітичного конфлікту, що ще більше заплутує політичну ситуацію у світі.

	Кишеньковий дрон

В Україні місцевих сепаратистів і зовнішніх терористів, яких підтримують регулярні російські збройні сили, звинувачують у тому, що вони збили цивільний літак, який летів своїм курсом на висоті понад 10 тисяч метрів. Такий немислимий злочин міг статися тільки в тому випадку, якщо нерегулярні збройні формування на території України мали у своєму розпорядженні потужний ракетно-зенітний комплекс, який знаходиться на озброєнні російської армії.
Проте, комплекс «Бук» – це зовсім не та зброя, з якої можна стріляти «з плеча» і яка, зазвичай, не асоціюється із партизанськими і терористичними угрупованнями. Запустити ракету SA-11 і вразити швидко рухому ціль, реактивний лайнер, на висоті десять тисяч метрів – це завдання навіть дуже складне, воно під силу тільки фаховим військовим із відповідним вишколом.
Трагедія з малайзійським літаком у небі України може назавжди змінити міжнародні уявлення про конфлікти в окремо взятих «гарячих точках». Річ у тім, що відтепер, після цієї трагедії, тіньові війни перестануть бути проблемою виключно локальних регіонів, оскільки вони несуть загрозу для всього світу.
США повинні готуватися до протистояння тіньовим гібридним збройним конфліктам, до боротьби із добре озброєними загонами без розпізнавальних шевронів на уніформі. Це повинно стати головним пріоритетом найближчої перспективи. Складні вимоги сьогоднішніх гібридних воєн вказують, що оборонний бюджет США та плани на майбутнє необхідно переглянути: вони повинні бути гнучкими і пристосованими до швидкозмінних форм мілітарного протистояння. Збройні конфлікти ХХІ сторіччя все менше й менше будуть схожими на війни минулих століть, а тому державні військові формування, які здебільшого були створені й навчені на тенденціях останнього століття, необхідно наново реструктурувати, перевчити і пристосувати до поточних реалій.
Наприклад, уже сьогоднішнє покоління солдат армії США, вирушаючи в бій, у своєму розпорядженні повинно мати хоча б такий новий інструмент війни, як кишенькові дрони. Центр армії США Natick Soldier Research, а також центр Development and Engineering у Массачусетському технологічному інституті вже розробили повітряний пристрій спостереження компактного розміру для бійців малих підрозділів, що діють у небезпечних зонах. Розроблена система «Cargo Pocket Intelligence, Surveillance and Reconnaissance» може у реальному часі передавати військовим дані про небезпеку в їхньому найближчому й віддаленому ареалі. Цей кишеньковий дрон повинен якнайшвидше пройти сертифікацію на відповідність армійським стандартам кібербезпеки, вміти літати при низькому освітленні та успішно маневрувати всередині приміщень.

Переклад Ярослав Левків, IA ZIK
Автор: David Barno
Джерело: http://warontherocks.com