Вибори, що пройшли 25 травня 2014 року, поклали край міфу про нелегітимність влади в Україні, який з такою наполегливістю поширювали російські засоби масової інформації.

25 травня ц. р. український народ висловив свою волю та, незважаючи на складну внутрішньополітичну ситуацію в країні, виконав свій громадянський обов’язок, продемонструвавши тим самим, що Україна хоче жити за демократичними принципами, за принципами свободи слова, верховенства права та європейського цивілізаційного розвитку.
Незважаючи на складне політичне та економічне становище, президент України та уряд здійснюють скоординовану діяльність з метою недопущення подальшої ескалації ситуації, що склалася в південно-східних областях нашої держави.
Саме таку позицію висловив президент України у своїй інавгураційній промові і на підтвердження своїх слів виступив з ініціативою – мирним планом.
Основна мета ініціативи президента України – припинення вогню, недопущення кровопролиття та початок мирного врегулювання внутрішньополітичної ситуації в країні.
Президент України ставить за пріоритет та основне завдання гарантування безпеки всім, хто живе в Донецькій і Луганській областях, захист від мародерства, сприяння процесу роззброєння, за яким буде прийняте рішення щодо амністії або непритягнення до кримінальної відповідальності тих осіб, які не скоїли важких злочинів, на чиїх руках немає крові.
Ключовими елементами плану залишаються пункти стосовно децентралізації влади. Президент України вже обговорив з прем’єр-міністром та Головою Верховної Ради конституційні зміни. Проект змін до конституції вже на розгляді Венеціанської комісії. Цей проект передбачає ключовий елемент мирного плану – децентралізацію влади, над якою багато працював український уряд, основи концепції якої було розроблено президентом України. Саме цей елемент мирного плану передбачає делегування значної частини президентських повноважень територіальним громадам. Левова частка питань, починаючи з використання мов, зокрема, російської, на території громади – буде належати до компетенції місцевих органів влади.
Одразу ж після прийняття мирного плану та змін до Конституції будуть проведені дострокові місцеві вибори у Донецьку та Луганську для того, щоб громада мала можливість обрати своїх представників і в такий спосіб надати владні повноваження, з якими б вони несли відповідальність за мир, спокій та злагоду на території громади.
Президент України та уряд рішуче налаштовані покращити рівень обороноздатності нашої держави. Україна опинилася в ситуації, коли існує пряма загроза збереженню територіальної цілісності нашої країни, окупація АР Крим є яскравим прикладом цьому. Саме тому президент України, уряд та Верховна Рада роблять все можливе для недопущення повторення «кримського» сценарію в південно-східних областях України.

Щодо основних пунктів плану президента України щодо мирного врегулювання ситуації на сході України
План передбачає такі етапи:
І. Процес встановлення перемир’я
Реалізація даного етапу передбачає можливість як обговорення умов перемир’я, визначення процедури моніторингу за припиненням вогню, механізмів встановлення фактів порушень перемир’я і реагування на них, так і подальше приєднання до перемир’я на погоджених умовах.
II. Виконання першочергових завдань після припинення вогню та встановлення перемир’я:
А) Деескалація:
– підготовка плану роззброєння незаконно озброєних осіб і формувань;
– проведення комплексу заходів з метою забезпечення ефективного прикордонного контролю по обидва боки українсько-російського державного кордону. З українського боку режим безпеки у прикордонній зоні підтримуватиметься підрозділами Державної прикордонної служби та Збройних Сил України;
– залучення до моніторингу за ситуацією спостерігачів ОБСЄ.
Б) Гуманітарні аспекти:
– складання у найкоротші терміни детального переліку утримуваних осіб;
– організація доступу міжнародних організацій до утримуваних осіб;
– вжиття заходів з якнайшвидшого звільнення заручників;
– невідкладне забезпечення доступу гуманітарної допомоги тим особам, що її потребують;
– захист мирного населення, надання йому можливості вільно залишити зону напруженості;
– організація моніторингу санітарно-епідеміологічної ситуації там, де це необхідно.
III. Запуск переговорного процесу
Для реалізації даного етапу плану врегулювання необхідно упродовж найкоротших термінів визначити механізм формування складу учасників переговорів, можливий формат переговорного процесу, а також попередній порядок денний.