Під час останніх звітів щодо збитого літака Малайзійської авіакомпанії, рейс 17, західні ЗМІ і багато хто навіть в урядах продовжують використовувати неточний термін «українські сепаратисти» для опису так званих «терористів» у Донецькій області. У той час, коли засоби масової інформації та представники уряду схильні до поспішних семантичних недоліків, ця погано вибрана характеристика вдаряє просто в серце точності в ЗМІ та малює абсолютно помилкове уявлення про ситуацію. Термін «українські сепаратисти» має на увазі, що існує значна кількість етнічних українців або громадян України, які беруть участь у революції, щоб відокремити свій регіон від України. Ніщо не може бути далі від істини, ніж це твердження! Революціонери часто несуть позитивну конотацію. Загарбники, найманці і терористи – ні.

Ще один термін, який помилково використовується в західних колах, це – «громадянська війна», що є ще більш недоречним. Громадяни України не борються чи вбивають інших громадян України. Російські окупанти вбивають українських та інших етнічних мешканців двох південно-східних областей України. Термін «українські» може бути застосований лише до сил, відряджених до цих двох регіонів урядом України в Києві, щоб подолати загарбників, захищати місцеве населення і повернути територію, яку загарбники намагаються окупувати.
Розглянемо композицію псевдоуряду Донецької Народної Республіки:
Квазі-парламент, що складається виключно зі «сепаратистів», вибрав Дениса Пушиліна, громадянина України, головою Верховної Ради ДНР. Пушилін – колишній безробітний. Він балотувався в парламент України 15 грудня 2013 року, але отримав менше, ніж 1% голосів. Призначений прем'єр-міністром Олександр Бородай – російський ультра-націоналіст, колишній редактор газети і політичний консультант (За даними радника міністра оборони України Олександра Данилюка, Бородай з 2002 року працював на керівній посаді у ФСБ РФ – ред.). Його міністр оборони Ігор Гіркін довгий час служив у російській армії і є полковником розвідки. Минулого тижня Росія делегувала у віце-прем'єри з державної безпеки російського генерал-лейтенанта Володимира Антюфеєва, ветерана російської поліції, командира спеціальних операцій, який був лідером кампаній Москви в Латвії, Молдові та Грузії. Бородай, Гіркін і Антюфеєв не мають абсолютно жодного взаємозв'язку з Донецьком, крім їхнього теперішнього там місцеперебування. Пушилін подав у відставку 18 липня 2014 р.
В іншому регіоні, Луганську, президентом цієї псевдореспубліки є народжений в Росії Валерій Болотов, який, правда, проживає у Луганській області протягом багатьох років. Болотов призначив росіянина Марата Баширова виконуючим обов'язки прем'єр-міністра. Баширов народився в Іжевську, РФ, є російським лобістом і колишнім помічником голови Комітету Ради Федерації Росії із зовнішніх зв'язків.
Склад бойовиків ще гостріший. Дуже небагато місцевих мешканців беруть участь у військових операціях. Не дивно, оскільки ідеї «сепаратистів» підтримує тільки дуже невелика частина населення. Адже Пушилін, якого обрали, щоб очолити сепаратистську республіку на виборах у грудні 2013 р., в Донецьку, набрав менше, ніж 1% на виборчому окрузі, який він сам вибрав.
І, нарешті, зброя та інструктаж, як цією зброєю користуватися, – все надходить з Росії. «Бук» – самохідні зенітні ракети – є останнім яскравим прикладом. Ракети – російського виробництва, вони досить складні у використанні і керуванні, щоб збити літак на висоті більше, ніж 32000 футів. Раніше українські урядові та вантажні літаки були збиті набагато менш складними ракетами.
Кількість російських військ на кордоні України з Росією нараховує десь 40 – 60000 осіб. Вони дислокуються там не тільки, щоб залякати, але, що більш важливо, для того, щоб забезпечити проходження російських бойовиків і зброї.
На недавній сесії Ради Безпеки ООН з питання трагедії літака Малайзійської авіакомпанії постійний представник України зробив свою справу для передчуття вигляду майбутньої російської агресії:
«Зусилля рекрутингу незаконних збройних формувань бойовиків розширюються всередині Росії, вони шукають добровольців з досвідом експлуатації важких озброєнь, таких, як танки і ППО.
Росія дозволила створення рекрутингових офісів в Москві та Ростові, які відкрито працюють для набору та відрядження російських громадян у східні регіони України».
Урок трагедії літака Малайзійської авіакомпанії є одночасно трагічним та простим. Якщо ми на Заході продовжимо посилатися на кризу в Україні як на «громадянський конфлікт» і називати російських загарбників у південно-східній Україні «українськими сепаратистами», то будемо надсилати повідомлення для Росії і Володимира Путіна, що ми неохоче приймаємо наслідки реальності. Росія вторглася в демократичну і волелюбну частини світу та має намір нав'язати свою волю всьому світові. Росія продовжуватиме брехати і заперечувати все до тих пір, поки ми слухаємо або робимо вигляд, що слухаємо. Наша половинчаста відповідь, що наша позиція, як і раніше, є на розгляді, в той час, коли йде розслідування, тільки додає сміливості ворогові. Давайте скажемо прямо, що Росія є ворогом для волелюбного та законослухняного міжнародного співтовариства.