Українська Рада національної безпеки та оборони, здається, сягнула апогею креативної думки. В нас вже були «нічийні зелені чоловічки», була нічийна зброя, нічийні танки, які самі виростають відразу біля кордону. Тепер будуть ще й нічийні бомбардувальники, котрі з’являються з нізвідки і бомбардують українські міста.

Таке враження, що панове з Адміністрації президента та з РНБО начиталися Джоан Роулінг і повірили, що якщо вони поєднають слово Росія і слово «війна» (або ж «Гради», танки і т.д.), то Той–Кого–Не–Можна–Називати прийде до них вночі в спальню і з’їсть без закуски. І тому слово «Росія» вони не називають.
Коли війна на Донбасі тільки починалася, це ще можна було зрозуміти.
Коли терористи збили український літак під Луганськом, а президент у своєму виступі жодного разу не згадав слово «Росія», це вже виглядало негарно, але терпимо.
Коли через кордон почали масово їхати танки і «Гради», а президент і далі не казав слова «Росія», так, ніби це кордон з чорною діркою або зі ще чимось нереальним – це все почало виглядати непристойно.
Але коли з того боку кордону летять бомбардувальники і скидають бомби на житлові будинки, а РНБО каже, що це зробили «невідомі літаки»…
«Сьогодні (15 липня – ред.) приблизно о 7-й ранку невідомий літак здійснив бомбардування міста Сніжне Донецької області. Бомби впали на центральну вулицю міста, вулицю Леніна. Є інформація про загиблих та поранених місцевих мешканців, руйнування будівель. Зі вчорашнього дня літаки ЗС України з початку пошуково-рятувальної операції, спрямованої на пошук українських льотчиків зі збитого Ан-26, не здійснили жодного вильоту. Тому ранковий наліт на Сніжне кваліфікується як цинічна кривава провокація, розрахована на дискредитацію українських військових. За даним фактом розпочате спеціальне розслідування», – заявив речник інформаційного центру РНБО Андрій Лисенко.

Сніжне. Люди разом розбирають завали	після нападу «невідомого літка»

Між іншим, саме у Сніжному виробляють «найкритичніші» деталі авіаційних двигунів – лопатки та диски турбін, від технології виробництва цих деталей залежить вся військова авіація і України, і Росії… Ще місяць тому активісти намагалися звернути увагу української влади на цей важливий момент – але особливих результатів це не дало.
І от на тобі – «невідомі» літаки…
11 людей загинули, ще 8 дістали травми, серед них – одна дитина.
У терористів своїх літаків немає. Українські літаки туди не літали. І спробуйте здогадатися, кому належали ті «невідомі літаки»…

	Пан з правого боку фото дуже гарно демонструє «крайній рівень стурбованості» світової спільноти. Так би мовити, наочний посібник

Після таких новин відразу згадується сферичний кінь у вакуумі. Для тих, хто не жартував в школі над радянськими підручниками з фізики, поясню: це кінь у формі ідеальної кулі, гранично спрощена фізична модель реального коня, вживається на позначення ідеальної концепції, максимально відірваної від реального життя.
Так от: скидається на те, що українська влада вже три місяці (а якщо брати до уваги Крим – то й маже 5 місяців) воює зі сферичним конем з вакууму.
Однією рукою влада возить до ЄС докази того, що в Україні є російська зброя (зокрема, і тяжка військова техніка), що українські літаки збивають з території Росії. А іншою рукою українська влада вдає, що цю зброю з території Росії закидають сферичні коні з вакууму.
І, що цікаво, російська влада теж цілком підтримує цю версію, мовляв, то не ми. То само виросло, або ж хтось у воєнторзі купив. Сферичні коні з вакууму понакидали.
Що ще цікавіше – європейські політики теж цю версію всіляко підтримують. От візьміть, для прикладу, Францію. Якщо би французам довелося визнати, що сферичних коней з вакууму на Землю ще не завезли – то довелося би Франції попрощатися з чималою сумою, котру французи збиралися виторгувати за «Містралі». Але ж набагато простіше вдавати, що ті коні є – і казати, мовляв, ну ви ж самі бачите, у Росії з Україною все нормально, он в України спитайте.
Те ж саме і з Німеччиною. Адже хто-хто, а німці мали би знати, яким страшним може бути фашизм – і до яких наслідків він може призвести, якщо його не спинити на початкових стадіях. І до чого призводить «політика умиротворення агресора» – колись навіть термін такий був, і виник він не від хорошого життя.
«У 1935 р. в Німеччині введено загальну військову повинність. У 1936 р. вермахт вступив у промисловий район– демілітаризовану Рейнську зону. Усі ці кроки Німеччини були прямим порушенням умов Версальського договору. Однак ні Англія, ні Франція не вчинили опору, обмежившись осудом цих дій. Колективний опір агресору потребував застосування різноманітних, в тому числі і силових методів. Захист миру в тих умовах вимагав мужності, волі і готовності до певних втрат. Однак сама думка про це для людей, які щойно пережили війну, здавалася зловісною. Громадськість в Англії і Франції була налаштована категорично проти використання сили. Така позиція великих країн одержала згодом назву «політики умиротворення».
Ту ж саму політику проводять європейські країни і зараз.
Більше того – навіть не встидаються привселюдно обніматися і цілуватися з керівником країни – агресора. Хоча, здавалося б, порядній людині було б соромно на одному гектарі сісти з цим паном.
Більше того – навіть «Містралі» Росії продають.
А все – через сферичних коней у вакуумі.
І оскільки офіційно Росія вважається країною мирною, торгувати зброєю з нею іншим країнам ніхто не забороняє, і ніхто навіть не вважає це непристойним.
А от Україна, котру атакують сферичні коні з вакууму, вважається країною неблагонадійною. І тому продавати чи просто дарувати Україні зброю – це вважається дуже і дуже непристойно.
Тих самих сферичних коней у вакуумі активно підтримує і російська пропаганда – і тому більшість громадян РФ швидше визнає існування згаданих коней (особливо якщо вони будуть бандерівськими), ніж зізнаються самі собі, що живуть в країні, котра без жодного сорому вбиває громадян сусідньої країни.
(До речі, що цікаво – статистику загиблих серед цивільного населення ніхто не веде – органи української влади в окупованих містах і селах не працюють, а терористам до цивільних взагалі нема діла. За найскромнішими приблизними підрахунками, там вже десь майже сотня загиблих. В самому лишень селищі шахти «Трудовська» в Донецьку 12 липня від куль терористів загинули 12 осіб, в Кіровському районі Донецька – ще 10. По всьому Донецьку возили пересувну мінометну установку – і стріляли по житлових будинках. Таку ж сам технологію раніше застосовували і в Слов’янську.)
Щоправда, днями російська пропаганда таки передала куті меду – по телебаченню заявили, що бандерівські війська розп’яли трьохрічного хлопчика на дошці оголошень. Однак навіть таку відверту маячню значна частина громадян Росії взяла на віру – мовляв, не може ж бути такого, щоб журналісти АЖ ТАКЕ видумали. Схоже, заповіді Геббельса в Росії вивчили на відмінно – той колись казав, що чим жахливішою є брехня – тим швидше в неї повірять. Втім, такими темпами в Росії скоро сферичних коней у вакуумі не просто визнають, а й узаконять.
Треба ж якось пояснити, хто там воює з тією Україною…
А бої стають дедалі жорстокішими.
Український «капітан очевидність» сотник Володимир Парасюк в ніч на 16 липня писав:
«В даний момент перебуваю на самому кордоні між Україною і Росією. На власні очі бачу як з території Росії «Гради» обстрілюють Амвросіївку. Приблизно 7 км. на південь від КП Успенський, а також з північного боку, приблизно 20 км.
В нічному небі це видно за кілька кілометрів. Хай там що говорить Путін чи його маріонетки, особисто мені більше доказів не треба: стріляють з території Росії. Те саме говорять наші прикордонники.
Нашим військовим біля Амвросіївки терміново потрібна підмога, інакше їх тут просто зметуть з лиця землі!»
Подібну інформацію телефонами передають військові з різних бригад, котрі опинилися біля кордону – їх просто методично розстрілюють з боку російського кордону.
Як виявилося, українська влада не просто натякала, що зброю і техніку на російський кордон підкидають сферичні коні – вона в це вірила. Як інакше можна пояснити те, що до нападу з боку Росії українське військо було не готове?
Втім, є й позитивні тенденції.
От, для прикладу, «іншою рукою» українська влада повідомляє, що Росія збирається повністю знищити інфраструктуру Донбасу.
«Росія дала вказівку своїм терористам у Донбасі цілеспрямовано знищувати економіку України. Не виключається, що вони далі будуть мінувати всілякі мости, естакади, тому що є такий наказ з Росії. Їхня мета – руйнування економіки України. Щоразу, коли вибухає, наприклад, залізничний міст, який ніяк не використовується для боротьби з терористами в зоні АТО – шахти відрізають від можливості постачань вугілля, соляні шахти відрізають від постачань солі, металургійні комбінати перестають отримувати сировину. Завдання – вивести людей на вулиці і зробити їх безробітними. Путін не зупиняється ні перед чим для того, щоб створити в Донбасі подальшу зону нестабільності. А розплачуватися за це будуть, на жаль, життями наші громадяни, і громадяни Росії, яких він туди посилає» – заявив радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.
Сам факт, звісно, сумний, але те, що радник міністра принаймні «вказав джерело сигналу», а не робив вигляд, що Донбас нищать сферичні коні з вакууму – то вже позитивний момент.
Щоправда, навряд чи це визнання допоможе побороти «кругову поруку» Росії і країн ЄС, котрі, схоже, сподіваються клеїти дурня і натякати на сферичних коней до останнього. Але якщо ще й Україна буде цю гру «хто краще клеїть дурня» підтримувати, то наслідки будуть трагічними, і насамперед – для самої ж України. Вже й так завдяки тому, що телебачення поводить себе, ніби нічого й не сталося, значна частина громадян живе у своєму світі, в котрому війни немає. П’ють, гуляють, розважаються.
В їхньому житті все спокійно.
Але війна – це вже навіть не Майдан. Особливо з врахуванням того, що на допомогу світової спільноти розраховувати наразі не доводиться. Для того, щоб перемогти, потрібно мобілізувати все суспільство. Влада, котра бавитиметься в війну зі сферичними конями в вакуумі, це зробити не зможе.
А ворог наступає. Поки ще не пізно – пора шукати відмінності між сферичними конями і російськими бомбардувальниками. Їх більше, ніж 10.