У інформаційній війні дуже важливим фактором успіху є актуальний щоденний матеріал, свіжі новини, які працюють на головну концепцію такої війни.

У тій повномасштабній інформвійні, яку Росія розгорнула проти України, і яку поки що, треба визнати, вона виграє, кремлівські пропагандисти не дуже сушать собі голову над тим, де їм взяти черговий гарячий матеріал, щоб знову і знову переконувати своїх глядачів у зловісних діях нової влади Києва. Адже свіжий матеріал постійно прибуває. І не звідки-небудь, а саме з України.
Я уже не раз писав про це і змушений знову порушувати цю болючу тему.
Увечері у понеділок, 14 квітня, на загальноукраїнському телеканалі IСTV відбувалося популярне політичне ток-шоу «Свобода слова з Андрієм Куликовим».
Туди були запрошені політики різних таборів – Юлія Тимошенко, Юрій Луценко, регіонал Олег Царьов, інші. Між ними і кандидат у Президенти України від Партії регіонів Михайло Добкін.
Але на передачу він прибути не зміг. Причину пояснив телефоном, і це чули всі телеглядачі, а потім уже й побачили відеорепортаж.
Виявилося, що на під’їзді до телестудії якась група агресивно налаштованих людей зупинила машину Добкіна, за його словами порізала шини, розбила фари, а самого кандидата густо обсипали борошном та облили зеленкою.
Кадри цього знущання над Добкіним бачила вся країна. А через короткий час і всі, хто ловить російські телеканали – а це майже всі країни СНД та пів-Європи.
Яка головна концепція антиукраїнської пропаганди?
Вона проста: в Києві нелегітимна влада, що прийшла на багнетах правих радикалів, за виразом росіян – «бандеро-фашистів», які тероризують населення, насамперед, російськомовне, та своїх політичних противників, не зупиняючись перед терором.
Чи лягає картинка з Добкіним у цю концепцію? Не тільки лягає, вона працює на неї 100%.
Ось тільки фрагмент московського коментатора, який осів у мільйонах голів росіян і російськомовних громадян України: «Якщо вони вже так вчиняють із кандидатом у Президенти від найбільшої партії України, що представляє російськомовне населення, то уявіть, що вони роблять із простими громадянами?! Тож недарма повстав Південний Схід, мешканців якого бойовики «Правого сектора» обіцяють нищити».
Читачі запитають: «А ви що, захищаєте антиукраїнця Добкіна, який був за «Беркут» і закликав силою розігнати Майдан? Того Добкіна, губернатора Харківщини, який організовував облиття зеленкою бютівців, що приїздили у харківську лікарню до Юлії Тимошенко»?
Ні, я не за Добкіна. Я категорично проти дурні, що живить антиукраїнську пропаганду.
Я просто вказую на очевидне. Напад на Добкіна працює проти України і на інформаційну війну проти неї. Хто б його не організовував і з якими намірами – благими, чи провокаційними.
Йдемо далі.
Олег Царьов, також махровий антиукраїнець, послухавши у студії «Свободи слова» розповідь Добкіна, похмуро зронив: «А я не знаю, чи зможу я вийти після передачі зі студії».
І як у воду дивився.
Агресивний натовп блокував вихід і Царьов лише після другої години ночі наважився вийти на вулицю. І тут на нього накинулися всі, хто дочекалися. Царьова били, зідрали з нього сорочку, він сховався в машині «Швидкої», але ту не випускали, оточили кільцем, хотіли сердегу витягнути і ледь не добити.
Врешті-решт, більш витримані протестувальники випустили машину, і Царьов майже о 4 ночі в Генпрокуратурі давав уже покази, а потім і інтерв’ю з голим торсом, як той Рембо після бою. Обличчя його було явно побите, під оком – синець.
Знову питання – кому це на руку? Уявляєте собі те ейфорійне задоволення, з яким московські пропагандисти верстали цей сюжет у випуски новин? Які коментарі вони давали?!
Як топталися по іміджу України, її оновленої влади?
Якими словами клеймили «нацистів-фашистів-бандерівців» з «Правого сектора»?!
Якраз на «Правий сектор» і подав позовну заяву О. Царьов, звинувативши їх у своєму тяжкому побитті.
Якраз про спробу «Правого сектора» штурмувати Верховну Раду увечері 13 і вранці 14 квітня й заливалися московські пропагандистські солов’ї, коли давали репортаж про мітинг невідомих молодиків під нашим парламентом.
Вони прийшли протестувати проти млявості керівництва і вимагати рішучого відпору сепаратистам і терористам. Наміри чудові, суто проукраїнські. А ось картинка на московських телеканалах знову вийшла суто антиукраїнська.
Так хто і чому весь час підставляє Україну, дає постійні приводи для звинувачення українців у всіх смертних гріхах? Дурні чи провокатори?
Хтось з читачів може заперечити, що антиукраїнці завжди знайдуть привід зробити антиукраїнський матеріал, навіть якщо всі ми будемо ангелами.
Це – не зовсім так. У пропаганді важливим є міра фактичної переконливості, правда факту.
Якщо факту не було, з нього важко зліпити сенсацію самими тільки коментарями, чи інсинуаціями. А ось якщо факт був, та й ще кричущий, яскравий, вражаючий, то тут коментаторам є де розгулятися!
Треба визнати – антиукраїнська пропаганда виходить, звичайно, зі своєї концепції, але бере на озброєння слабкі місця, проколи, дурниці чи явні провокації з наших рядів і країв.
Бере миттєво, швидко, чітко б’є в уразливе.
Тож кожна непродумана, тим більше, провокативна, витівка, а тим більше – спланована провокація болюче шкодить Україні.
Одна деталь: кажуть, що про заплановані і ймовірні інциденти сповіщали міліцію завчасно, але її представників на місці, щоб попередити провокацію, чомусь не виявилося.
Як це прокоментує у Фейсбуці міністр МВС Аваков, якщо прокоментує?
Щоб до кінця зрозуміти стиль російської пропаганди, наведу свіжу цитату: «США контролюють українські відомства, а зачистку Сходу виконуватиме «Правий сектор» у військовій формі та іноземні найманці. Крім того, Турчинов взяв на себе відповідальність стерти з лиця землі місто Слов’янськ і «нарешті розпочати громадянську війну в Україні». Такі заяви звучать 15 квітня в ефірі російських каналів».
Хіба цього мало, і потрібно ще й самим непродуманими чи безглуздими вчинками додавати дрова в те антиукраїнське пропагандистське вогнище?

Віктор Рибаченко,
Шеф-редактор «Час і Події»