rss
09/30/2014
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#247

Ваша точка зору

Майбутнє України – розкол між Заходом і Сходом?!
Так
Ні
Не знаю
Пам’ять \ Постать \ Полковник Юлій Мамчур: «У ввіреній мені частині повністю підтримують мою позицію– стояти до кінця, бути вірними присязі»

Обстановка навколо військового аеропорту «Бельбек», де базується Севастопольська бригада тактичної авіації імені Олександра Покришкіна, була складною. Напередодні озброєні до зубів «зелені чоловічки», російські спецназівці, кинуті Путіним і Шойгу на організацію провокацій без розпізнавальних знаків, імітували відхід, сподіваючись на те, що журналісти повідомлять про це світові, їх тимчасово замінили переодягнуті «самооборонці». Невипадково, адже напередодні, як влучно пишуть на Facebook-сторіночці Міністерства оборони України, «за один день український полковник Юлій Мамчур і його хлопці виграли інформаційну війну у Росії і всіх найманих нею дорогих піар-агенцій. Щонайменше 10 (!) лондонських газет вийшли з фотографіями подій із Бельбека та проукраїнськими статтями, деякі – на першій сторінці».

Але вночі спецназівці повернулися і знов зайняли позиції довкола бази.
Командир бригади полковник Юлій Мамчур ще з ночі займається організацією оборони бази і не відволікається на інтерв’ю, хоча журналісти напосідають з усіх боків. Він доручив зв’язок з нами співробітникові медіа-центру Міністерства оборони України в Криму Олексію Храмову, а в Сімферополі йому допомагають його колеги Владислав Селезньов, у Севастополі– Володимир Бова. Полковник Мамчур разом із заступниками, начальником штабу, командирами підрозділів продумує все до дрібниць, тому що захисні заходи мають бути прихованими й несподіваними.
– Рівень підготовки сьогоднішнього ворога високий,– каже Олексій Храмов,– вони намагаються захопити склади зі зброєю, злітні смуги, бойову техніку. Проте й ми не дурні, базу поки що вдається захищати. «Самообороці», що прорвалися, намагалися вивести техніку з ладу, кидали каміння у двигуни, різали шини, але їх швидко витурили. Ми віримо сьогодні в майстерність нашого командира полковника Мамчура, завдяки його військовій і тактичній майстерності наші операції успішні.
– Ми віримо в те, що ці провокації не переростуть у воєнні дії,– розповідає Владислав Селезньов.– А провокації будуть показово покарані. Ось повідомлення генеральної прокуратури, що зареєстровано кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Санкція за це правопорушення передбачає позбавлення волі до 4 років. Досудове слідство проводиться слідчим відділенням Нахімовського районного відділу УМВС України у Севастополі. Обставини злочину відомі– протягом лютого-березня 2014 року на території військового аеропорту «Бельбек» мало місце незаконне перебування двох бронетранспортерів і 11 вантажних автомобілів без номерних знаків і розміщення невстановлених осіб зі зброєю, блокування військової частини на аеродромі особами, одягненими у військову форму без розпізнавальних знаків, а також застосування ними світлових і шумових гранат. 4 березня з 9 до 15 годин група невстановлених осіб на території військового аеродрому стріляла з автоматів, що становило загрозу життю українських військовослужбовців.
Олексій Храмов розповідає:
– Одного з днів облоги частини росіянами, після ранкової перевірки заступник командира частини звернувся до добровольців із закликом піти з ним на аеродром без зброї і повернути собі робочі місця, на яких вони несуть службу. «Ми солдати чи ні? Досить відсиджуватися за спинами своїх дружин і батьків! Добровольці! Ми підемо зараз із вами на аеродром. Підуть лише добровольці і без зброї: щоб вони не почали стріляти». Колона добровольців під прапорами України і бойовим прапором 62-го винищувального полку імені 50-річчя ВЛКСМ вийшла з воріт і рушила до аеродрому. У гарнізоні залишилися лише караульні наряди. Попереду колони став полковник Юлій Мамчур. Перед виходом колони полковник Мамчур попередив командира солдатів у російській формі про те, що вони прямують до аеродрому, але відповіді не отримав. Коли колона підійшла до входу на аеродром разом із журналістами, російські солдати почали стріляти в повітря. Журналістам вони погрожували стріляти по ногах. Лише після цього їхній командир погодився на переговори з Юлієм Мамчуром. Смішно і соромно, але російські військовики не представляються, приховують навіть свої звання, нам стало відомо лише те, що командира росіян, які тримають бригаду в облозі, звуть Романом. Мамчур вимагав, аби росіяни дозволили українським військовикам зайняти свої робочі позиції і запропонував спільно нести охорону військових складів на території аеродрому. Вони пішли на поступки частково, погодилися, що на позиції вийде технічний наряд із 10 осіб. Мамчур телефонував командирові російського загону і вимагав виконання решти умов– залишити територію частини.
Спроби захоплення складів і майна бригади тривають досі. Російські солдати без погонів весь час намагаються знову заблокувати стоянку чергової ланки, склад авіаційних засобів ураження та стрілецької зброї. Вони весь час загострюють ситуацію, застосовують світло-шумові гранати, стріляють у повітря. Вони намагаються у будь-який спосіб схилити особовий склад частини до здачі зброї і порушення присяги на вірність народові України.
Про свого командира льотчики частини розповідають з великою теплотою, але зі смішною звичкою приховувати почуття, які чомусь вважаються нестатутними, за навмисне канцелярською мовою.
– Полковника Мамчура призначено командиром нашої частини на початку січні 2013 року, і за цей час він заслужив на нашу любов і повагу,– розповідає заступник командира з виховної роботи Олег Шаповалов.– Того дня у нас, у Севастопольській бригаді тактичної авіації Повітряного командування «Південь» відбулися командирські польоти на винищувачах МіГ-29 та на навчально-тренувальних літаках Л-39М. Вони тоді стали першими для полковника Юлія Мамчура як командира авіаз’єднання. І він показав високий клас льотної майстерності. Адже вже тоді він був льотчиком 1-го класу і його загальний досвід польотів становив понад 900 годин. Польоти проводилися з метою вироблення керівним складом єдиної методики заходу на посадку за приладами у складних метеорологічних умовах і при встановленому мінімумі погоди. Основними завданнями цих польотів було вироблення навичок пілотування за видами метеоумов, а також підготовка льотного складу на клас і підготовка інструкторів. На той час загалом льотчики Севастопольської бригади тактичної авіації виконали 20 польотів і провели в повітрі 12 годин.
Полковник Юлій Мамчур родом із Уманського району Черкаської області. До служби у Криму Юлій служив на Уманщині. Мешкав він тоді у Родниківці, і товариші по службі, і місцеві мешканці поважали його. Як пишуть черкаські інформаційні сайти, там його пам’ятають і поважають досі, і вони пишаються, що «полковник, який не віддав ворогові військову частину»,– їхній земляк.

 Title 
  

На мої прохання розповісти докладніше про командира– яка у нього родина, як він живе, що любить– заступник командира Олег Шаповалов відповідає відмовою: ці відомості поки що не для друку, адже ви знаєте, що наші противники– ці воїни без погонів і звань, а також і без військової честі!– не гребують погрожувати нашим дружинам і дітям, влаштовують провокації за місцем проживання сім’ї, за місцем навчання дітей, надсилають смс-ки і погрозами, і це, на жаль, не пусті погрози, вони реалізуються, тому вибачите вже, коли ця історія скінчиться– приїжджайте і пишіть все-все!
– Цікаво, що саме за Юлія Мамчура народилася традиція взаємодії в бойовому навчанні різних частин українських військ,– розповідає Володимир Бова.– Так, вперше льотчики з Бельбека побували в гостях у моряків-підводників ВМС України на підводному човні «Запоріжжя», яким командує капітан 1-го рангу Роберт Шагєєв. Юлій Мамчур тоді казав, що ця ідея виникла, коли підводний човен проходив ходові випробування і готувався взяти участь у святкуванні Дня флоту України.
За Юлія Мамчура також посилилася бойова підготовка льотчиків. Уже через кілька місяців було відновлено навчально-тренувальні польоти. Так, під час чергової льотної зміни льотчики виконували польоти на двох типах літаків– навчально-тренувальних Л-39М «Альбатрос» і бойових МіГ-29. Головними завданнями було вироблення техніки пілотування, навігації і бойового застосування вдень і вночі за складних метеоумов. Тоді льотчики провели в повітрі майже 30 годин. Юлій Мамчур тоді казав, що «всі льотчики, які залучаються до несення бойового чергування, вже готові до виконання завдань».
Недарма у вересні 2013 року Севастопольській бригаді тактичної авіації, що входить до складу повітряного командування «Південь» Повітряних Сил України, було присвоєно почесне ім’я тричі Героя Радянського Союзу маршала авіації Олександра Івановича Покришкіна.
– У ввіреній мені частині повністю підтримують мою позицію– стояти до кінця, на вірність присязі,– каже полковник Юлій Мамчур.– Нехай ці проблеми вирішують політики за столом переговорів.
Поки що всі мешканці Криму сподіваються, що військовий раж російських політиків і бойовий дух їхніх солдатів із зрізаними погонами буде умиротворено і ніякої війни не буде. За це всі кримчани моляться в церквах та в мечетях.

Автор: Микола Семена
Джерело: «День»
(http://www.day.kiev.ua )

На третій барикаді. Як тендітна дівчина керує «Нічною вартою»

В Україні померла найстарша жителька планети

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com