Експерти стверджують, що якщо Україна впровадить турецький досвід, то за 10 років отримає $5 мільярдів прибутку.

Парламенту пропонують пригальмувати реформу охорони здоров’я в країні. Народний депутат від партії «УДАР» Тарас Кутовий зареєстрував у Раді законопроект № 2907 «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про екстрену медичну допомогу» та внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері реформування системи охорони здоров’я». На думку народного обранця, ухваленій медичній реформі треба дати задній хід, оскільки вона руйнує існуючу систему і натомість не дає нічого ефективнішого.
Що ж, схоже, в Україні стартує марафон на предмет того, чия медична правда ближче народові і депутатам. Тим часом у світі давно перестали шукати панацею і поступово перетворюють медичний напрям на один з видів туризму. Як кажуть– два в одному. Досвід такого реформування під час тижневого прес-туру, організованого Турецькою асоціацією медичного туризму (THTC) і однією з найбільших авіакомпаній на українському ринку Turkish Airlines, вивчали 24 українських відомих лікарів (різних профілів) у клініках Туреччини. Вони також презентували на Всесвітньому конгресі «Здоров’я і туризм для людей похилого віку» в м. Ізмірі медично-туристичні можливості нашої країни.
Система медичного туризму в Туреччині активно розвивається в останні 10 років. Держава виділила для цього 10 мільярдів, а приватний сектор– 20 мільярдів доларів. Як результат– у країні на сьогодні працює 1,5 тисячі клінік (основні напрями– онкологічний, ортопедичний, трансплантація органів, пластика), половина з яких– приватні. Окрім клінік, у Туреччині активно розвиваються SPA-курорти і термальні води (близько 1900 термальних джерел). Завдяки цьому потік іноземних туристів на лікування 2012 року склав 670 тисяч з 160 країн, а прибуток від цієї діяльності– близько 6 мільярдів доларів. Після реформування медсистеми приватні клініки стали доступними для більшості населення.
Нормальну роботу медичної системи забезпечує медичне страхування, розповів «Дню» заступник міністра охорони здоров’я Туреччини Агах Кафкас. Сьогодні близько 80 % населення має державну страховку, решта– спецстраховку (платять підприємства) або ж приватну (самі громадяни). Наприклад, річна страховка для сім’ї з трьох осіб коштує в середньому 2,7 тисячі доларів, тобто 900 доларів на кожного. Маючи страховку, людина може звернутися як до приватної, так і державної клініки. При цьому якщо вона обирає приватну, то держстраховка покриває до 70 % лікування. Держава забезпечує повне страхування всім громадянам до 18 років і малозабезпеченим.
Попри чималу кількість клінік в країні їхня кількість продовжує зростати. Найбільше клініки сьогодні конкурують за допомогою інвестицій в медичні інновації і медперсонал, розповідає про сучасний розвиток медицини головний лікар найбільшої лікарні в місті Ізмірі Medical Park Зафер Бекен. Він уточнив, що вкладення в очолювану ним клініку складають близько 100 мільйонів доларів. Проте тільки грошей замало для того, аби виграти конкуренцію.
«Найскладніше– отримати ліцензію на медичну практику»,– говорить Бекен, а це вимагає спеціальних кадрів, застосування нових методик лікування тощо. За його словами, державна допомога медтуризму полягає в тому, що при окремих лікарнях можуть створюватися кафедри для навчання студентів (кузня кадрів), також, наприклад, надається компенсація половини витрат на участь у міжнародних виставках.
Існують і спеціальні агентства з розвитку інноваційних проектів у великих містах. За словами фахівця такого агентства в м. Ізмірі Чагдаша Гюнеша, вони надають гранти вже існуючому малому і середньому бізнесу (на рік) для розвитку підприємства. Сума гранту складає 80–250 тисяч доларів. При цьому гроші видаються поетапно: спочатку переможець гранту робить частину проекту і тільки потім отримує від держави 20 % суми і так далі. «Для держави це означає мінімальні ризики і жодній корупції з бюджетними грошима»,– підсумовує він.
Побачене українські лікарі оцінюють позитивно. Вони додають, що Україна теж може перетворитися на Мекку медичного туризму, але за низки умов.
«Вражають побачені великомасштабні проекти. У нас вони лише в зачатковому стані і ще не зовсім працюють. Нам потрібно об’єднати зусилля всіх учасників медичного руху і створити єдину команду, виробити єдині правила гри, що зробили турки. Навіщо це потрібно? Бо кожен п’ятий турист– це потенційний пацієнт! Отже це ще одне стабільне джерело розвитку сучасної медицини»,– говорить професор Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського Володимир Єжов.
Заслужений лікар України, головлікар санаторію «Березовий гай» Андрій Мандрика зазначає, що основний мінус вітчизняного медтуризму– відсутність комфортабельних умов перебування пацієнта в більшості клінік. «Сучасна апаратура є, але не в такій кількості, як у турецьких клініках»,– додає він. Розв’язати ці дві проблеми, на його думку, може допомогти впровадження системи страхової медицини. І чим швидше країна до цього прийде, тим швидше ми вирвемося вперед.
«SPA-готелі можна побудувати й за 3-4 роки. А нам потрібно розвивати санаторно-курортну систему (засновану на міцній науково-дослідній базі) і питні мінеральні води. Це може бути нашою фішкою на світовій арені»,– говорить головлікар державного санаторію «Черче» Михайло Падучак.
«Аби це впровадити в життя,– зазначає керівник групи проекту ЄС «Підтримка розвитку туризму в Автономній Республіці Крим» (2012 рік) Стелла Тсартсара,– потрібно залучати інвестиції». За її підрахунками, для розвитку медтуризму, наприклад, в Криму потрібно інвестувати близько 100 мільйонів євро. «У бік Криму дивляться інвестори з Німеччини, Франції, Швеції, США. Проте, аби інвестори вклали свої гроші, в Україні в один голос повинна говорити верховна і місцева влада (через медичні асоціації),– говорить експерт.– Крім того, треба за прикладом Туреччини створити галузеві асоціації, запозичити їхню систему маркетингу туристичної продукції. Якщо все це зробити, то з часом Україна може увійти до першої п’ятірки лідерів з медичного туризму в Європі».
Якщо Україна упроваджуватиме турецький досвід, то за 10 років вона додатково отримає один мільйон туристів і п’ять мільярдів доларів прибутку від медтуризму, прогнозує голова правління Всесвітньої асоціації медичного туризму (GHTC) Емін Чакмак.

Автор: Наталя Білоусова
Джерело: «День» (http://www.day.kiev.ua/uk/article/ekonomika/medicina-i-turizm )