«Пані, не бійтеся. Тут по хатах ховаються наші повстанці». Такими словами майже 70 років тому намагався сусід заспокоїти вчительку в селі Новосілки, Львівської області. Цей епізод, як і інші цікаві оповідання про Українську Повстанську Армію (УПА), я чув від моєї бабці – вчительки з Новосілок – коли я ще був молодим хлопцем. З кожним роком відходять «на Вічну Ватру» (як говоримо в Пласті) свідки подій Другої світової війни та визвольних змагань УПА. А молодому поколінню української діаспори ця історія або невідома, або передається у такому викладі, що рідко залишається у пам’яті і справляє враження на молодь.

Цього року, у місяці жовтні, припала 70-а річниця створення УПА. Пластова Станиця в Чикаго відзначила цю важливу подію з історії України у формі, яка відрізнялася від минулих відзначень важливих річниць української історії. Цього року пішли ми «у ліс...»
Автобус вирушив з пластової домівки о 01:30 в суботу, 20-го жовтня 2012 року. Пластуни знали, що їдуть на свою Оселю в Раунд-Лейк, Іллінойс, але не знали, що на них там чекає. Автобус заїхав на Оселю, і вийшло з нього пластове юнацтво. Одночасно приїхали запрошені гості, старше юнацтво Спілки Української Молоді (СУМ) Осередку ім. Дмитра Вітовського в Палатайн, Іллінойс. Спільно молодь розпочала програму.
«Сьогодні ми не є пластунами або сумівцями», – промовив ведучий. «Сьогодні, ми – українські повстанці!» Кожний юний повстанець тоді отримав своє псевдо. Власні псевдо правдивих людей були взяті підпільниками, щоби не вживати родинні імена і прізвища: «Бурлака», «Байда», «Птах», «Ірена», «Ріта», «Соловій», «Марічка», «Хрін», «Леміш», «Тур». Після короткої гутірки про УПА наша «сотня» вирушила у «Чорний Ліс».

Перейшли поле і попрямували до лісу. Коли пластуни і сумівці наблизилися до мети, почули грімке – «Стій. Гасло! Великий!» «Дуб!» – відповів курінний пластунів, і учасники зайшли глибше в ліс і знайшлися серед упівського табору. Перед ними стояла група повстанців, молоді люди у військових уніформах з крісами на плечах. За повстанцями стояли намети військовиків, а перед ними – кулемет із 1940-х років. Усе було правдиве і автентичне. Подібно до вояків УПА зі 40-х і 50-х років, уніформа і зброя у них були різні – придбані в інших військ або котрі залишилася від давніших збройних сил України. В одного повстанця на голові «мазепинка», а в іншого – «петлюрівка». У цього одяг німецького Вермахту, а в того – граната Червоної Армії СРСР. Повстанці розповіли дітям про УПА та упівців, як вони жили, де ховалися, як виглядали, проти кого вони боролися і про своє існування після закінчення війни в 1945 році, включно з рейдами на Захід в роках 1947-1948, і про останню дію УПА у 1960 р. Після цікавої гутірки юнацтво мало нагоду спілкуватися з «упівцями», оглянути і потримати зброю і віднайти заховану криївку. Також була нагода скуштувати хліба і борщу – привезли добрі та прихильні селяни, як це робила підпільна сітка 70 років тому.
Біля табору УПА встановили великий хрест, перед яким коротку панахиду у пам’ять про загиблих героїв УПА відправив наш пластун – о. Мирон Панчук. Панахиду завершено спеціальною церемонією нашими «упівцями», а саме – 5-ма пострілами з крісів у повітря. Це зворушливе закінчення «лісової» частини програми викликало у присутніх почуття, що вони направду повернулися на 70 років назад – у минуле – до часів УПА.
Юнацтво вийшло з лісу на головний майдан оселі і до відновленої «кантини», де вони та гості мали нагоду оглянути виставку книжок, журналів і фотографій про УПА. Також мали нагоду почути від пл. сен. Андрія Ріпецького, батьки якого (мама і тато) вступили в УПА в молодому віці. Пластове і сумівське юнацтво віком 14-18 р. з подивом зрозуміли, що до УПА вступала молодь, не набагато старша, а часто навіть і молодша, ніж вони.
Після цікавої гутірки друга Андрія відбувся спів. Хоч наші предки – упівці – перебували в тяжких умовах, будучи українцями, завжди знаходили час на пісню. Пластовий юнацький гурток «Ластівки» підготував програму співу на цей день, включно з гарним співаником для кожного учасника. «Світить місяць», «Вже вечір вечоріє» і «Я сьогодні від вас від’їжджаю» та інші упівські пісні вивчали і співали молоді пластуни і присутні гості.
Нарешті настав час побачити, що за цей день дізналася про УПА наша молодь. Свято закінчилося змаганням у вигляді популярної американської програми (game show) «Jeopardy». Діти були поділені на групи «УПА-Північ», «УПА-Захід» і «УПА-Південь» і відповідали на запитання про Другу світову війну, командирів УПА, пісні УПА, роль, яку відіграв Пласт в історії УПА. Змагання було швидким, гарячим і завзятим; і діти своїми відповідями доказали, що уважно слухали і багато дізналися впродовж цього дня.
Після змагання кожний учасник одержав пам’ятку про святкування 70-річчя створення УПА. Учасники і гості тоді засіли до смачної вечері традиційної української кухні – капусти, ковбаси і бараболі. Так завершився цей сонячний і теплий осінній день серед чудової природи Оселі на Раунд-Лейк з відзначенням героїчної епохи української історії.
*   *   *   *   *   *
Пласт – це найстарша українська молодіжна організація (хоч бути пластуном можна усе життя), яка цього року також святкує великий ювілей – своє 100-річчя. Пластунам історія УПА дуже близька і хвилююча, бо пластуни займали провідні ролі в УПА. Серед пластунів-упівців не тільки були Головні Командири – Дмитро Грицай, Василь Кук і Роман Шухевич, але також і сотки інших провідників та військовиків.
Пластова Станиця в Чикаго висловлює щиру подяку нашим друзям – сумівцям – з осередку СУМу в Палатайн за участь у нашій програмі. Рівночасно складаємо велике спасибі групі «Сіроманці» за реконструкцію і представлення табору УПА. Група «Сіроманці» свою діяльність присвячує пам’яті ветеранам УПА і має своїм завданням – зберігати пам’ять і традиції УПА і періоду визвольної боротьби. Про Сіроманців і активність цієї корисної групи можна прочитати на веб-сторінці www.greywolvesupa.com.
Пластова Станиця також складає подяку всім своїм членам, що пожертвували багато часу, щоби здійснити цей цікавий і незабутній день. Більше світлин з відзначення 70-річчя створення УПА, як і також про Пласт, пластові заняття і про пластовий спосіб виховання молоді можна знайти на нашій веб-сторінці
www.plastchicago.org.